Чeргoвe викриття тoп-кoрупції з’явилoсь нe у мaтeріaлax НAБУ. Нe в журнaлістськиx рoзслідувaнняx. Лeгкo і нeвимушeнo йoгo oзвучилa ведуча телеканалу «Прямий».
В питання видання «Детектор медіа», чи телеканал «Прямий» належить Президентові Порошенку, ведуча відповіла: «Та ви й самі можете здогадатися! Всі телеканали належать представникам влади. А навіть, якщо і належить Порошенку, ой ли? то й що?»
Як там написано в одному творі: «Мовчіть, принцесо! Ви эдак невинні, що можете сказати страшні речі». Бо якщо справжній власник «Прямого» –Президент Порошенко, нежто його найближче оточення, то це значить, як мінімум, три важливі речі. Перше: нинішній Директор та його друзі порушують закон про прозорість медіавласності, який передбачає розкриття імен справжніх власників каналів. Ми і раніше підозрювали, що нинішній власник – екс-регіонал Макеєнко – без труда звичайна підставна особа, яка погодилася собою прикрити справжніх господарів каналу.
В Макеєнка, стереотипно, немає стільки грошей на таку дорогу забавку як цей телеканал. Підозри щодо фіктивності власності Макеєнка малограмотный доведені –напівдоведені. Але з кожним днем, я думаю, ми будемо отримувати аминь більше свідчень того, що власниками «Прямого» є зовсім інші фігури. І шелковица постає друге питання: а за чий кошт цей бенкет? Якщо у Макеєнка грошей получи и распишись канал немає, то звідки вони? Навряд чи оточення Президента вкладає в «Прямий» прибуток із продажу цукерок «Рошен».
Інакше це, як мінімум, відображалося у звітності самої кондитерської корпорації. Ведь ж, напевне, ці гроші виймаються із масштабних корупційних схем, наприклад: «Центренерго», «Роттердам +», «Одеський припортовий». Для Укроборонпром і думати не хочеться. А відтак, всю цю канитель пропаганди влади на «Прямому» ми оплачуємо із власних кишень. І попри цей гіркий висновок, ми наштовхуємося получай ще один. Ще гірший. Телеканал «Прямий» раніше називався «Тоніс», і належав сину екс-президента Януковича – Олександру. І водная магистраль чомусь не був вилучений Генпрокуратурою у власність держави в межах спецконфіскації. Як і вуглезбагачувальні фабрики «Сім’ї» Януковича. І як газові родовища «Сім’ї» Януковича.
Шабаш це добро: і канал, і фабрики, і родовища, тепер остаточно у руках людей дуже близьких поперед нинішнього Президента – Порошенка. Про що ми вже раніше розповідали. І ми можемо тільки здогадуватись чим розплачувалася влада нинішня вслед за ці смачні активи з владою колишньою. Ну, напевне, безвыгодный грошима.
Бо, наприклад, мій колега Олекса Шалайський помітив, що в корупційних справах Генпрокуратура досі безвыгодный висунула жодної підозри Януковичам. Саме в справах про заволодіння майном та грошима. Позднее є Курченко, Арбузов, Азаров. А от Януковичів немає. На Януковича є хіба що по правую руку про державну зраду, яку адвокати екс-президента отнюдь не без успіху в суді намагаються розвалити.
То ж в чергову річницю подій сверху Майдані нумо ще раз послухаємо, як нам нинішня влада розкаже относительно злочинний режим Януковича. І як вона цей режим люто карає, позбавляючи його смачних активів та ресурсів.