Нaдії нa фoрмувaння в нaйближчі рoки пoтужнoгo стрaтeгічнoгo aльянсу між Укрaїнoю, Пoльщeю та країнами Балтії остаточно втрачені.
Вони зламані новим законопроектом, згідно якому українські націоналісти в Польші тепер фактично прирівнюються перед злочинців.
Підписуючи закон, Президент Польщі Анджей Дуда спрямував всі пояснення проти ізраїльської позиції незадоволення законом, а ради українську позицію навіть не згадав. Це є закономірним апогеєм, підтвердженням і логічним віддзеркаленням остаточної зміни відношення до самого українців.
Протягом останніх двох років поляки почали весь век меньше і меньше помічати Україну у історично-політичних питаннях. І через тепер, здається, перестали помічати взагалі.
Альянс Міжмор’я, впредь до реалізації якого, здавалося б, ще пару років тому було близько, як ніколи, знову відкладається в темну шухляду держи довгі роки. Альянс, який міг би стати фундаментом і твердою гарантією безпеки ради усіх його членів, стати повноцінним міцним щитом угоду кому) усієї Європи. Адже як полякам, так і нам самим варто в першу чергу чітко й чесно визнавати поперед. Ant. после самими собою, що самостійно й наодинці ми не здатні стримати Росію у разі тотального протистояння. Без- здатні поодинці врятуватися у разі дійсно масштабної російської навали. А через усі разом змогли би.
Чимало ластівок, пророкуючих близьке загострення відносин, прилітало з Варшави протягом усіх останніх двох років. Але більшість з нас списували тетуся все на «проіскі Москви». Вже надто звикли бачити у поляках найперших союзників і надійний тил. Тому переламний законоположение сьогодні викликає в першу чергу навіть не злість, а тугу следовать втраченими можливостями.
А ще сумніше, що на якісь зворотні зміни, потепління відносин найближчим время от времени нам точно не слід очікувати. Польська провладна партія «Им і справедивість», граючи на пошуках ворога і на імперських амбіціях свого народу з кожним в дневное время тільки набирає все більшої популярності серед поляків. З такою тенденцію Качинський і ПіС можуть втримувати владу ще десяток років, а їх зовнішня політика если тільки радикалізуватися і ставати ще гострішою після кожних нових виграних виборів.
Нічого позитивного у перспективі наступних років у польско-українських відносинах очікувати вже отнюдь не варто.