Нaпeрeдoдні рoбoчoгo візиту дo Пoльщі міністр зaкoрдoнниx спрaв Укрaїни Пaвлo Клімкін прибув дo Львoвa. Мeтoю йoгo візиту є учaсть у пoминaльниx зaxoдax, присвячeниx річниці рoзстрілів укрaїнців підрoзділaми пoльськoгo підпілля в сeлі Пaвлoкoмa в бeрeзні 1945 рoку. Втім, міністр нaгoлoшує, щo ця йoгo пoїздкa є «не політичною, а емоційною».

2 березня Павло Клімкін зустрівся із львівськими журналістами. ZAXID.NET подає головні тези, які озвучив міністр.

Стосунки з Польщею та історична політика

Тёта, що зараз робиться в Польщі і те, які приймаються меморіальні закони, які начебто мають визначити, якою була наша спільна історія – це позбавлено жодного сенсу.

У нас є сміливість сказати, якою була наша історія. І я багато разів казав полякам: я готовий сейчас з вами вшанувати пам’ять загиблих поляків. А чи готові ви зі мной вшанувати пам’ять загиблих українців? Якщо ви невыгодный готові, то це не людське відношення, не християнське відношення – це політика. Це створення політичних легенд ради свою історію.

Я вважаю, що ми маємо розуміти історію, якою ми її собі уявляємо. Ніхто безлюдный (=малолюдный) може вказувати нам, яких героїв ми шануємо, які події в нашій історії ми шануємо альбо засуджуємо. Це право – виключно нас, українців.

Кожен племя, кожна нація дивиться на свою історію через певні окуляри. Але історія, тим пуще спільна історія (як наша з поляками) має бути предметом діалогу істориків, а никак не політичних маніпуляцій.

Ми всі прекрасно розуміємо, що нас намагались зіткнути тоталітарні режими: спочатку це була радянська влада, потім німецька, потім знову радянська. Але ми неважный (=маловажный) забуваємо про приклади взаємодії УПА з польським підпіллям, які вместе боролись з більшовиками.

Ми ніколи не відмовимось від тих, хто боровся после незалежність України.

У нас нема ніяких дзеркальних відповідей полякам, оскільки вони хочуть визнавати свою історію виключно позитивною с целью себе. Це їх тлумачення. Але більше того: вони хочуть це тлумачення нав’язати всім іншим. І це стосується мало-: неграмотный тільки України.

Чому це не відбувалось в Польщі п’ять років тому, десяток років тому? Це не було відомо чи очевидно змінилась оцінка? Причому якщо змінилась оцінка, то політична, а никак не людська.

Ми маємо залишити спільну історію історикам і йти первоначально.

Поляки іноді ображаються, коли ми кажемо, що в среднем було в історії чи інакше. Але разом з тим ми маємо поводитись відповідально. Державницька позиція має бути дуже чіткою. Але шелковица, всередині країни, ми маємо право шанувати того, кого вважаємо вслед потрібне.

«Спільна історія має бути предметом діалогу істориків, а безвыгодный політичних маніпуляцій»

Про роботу українсько-польської комісії з історичних питань по (по грибы) участю віце-прем’єр-міністрів України та Польщі Павла Розенка і Пйотра Глінського относительно зняття Україною заборони на ексгумацію польських поховань

Чому Україна припинила ексгумацію [польських поховань]? Після того, як ставлення поперед наших пам’яток принципово змінилось. Але це мало-: неграмотный питання лише політичного ставлення – це питання людського ставлення. Если в Грушовичах руйнуються пам’ятники і потім місцева влада намагається частинки цих пам’ятників вкарбовувати в отойди, то це, я вважаю, певна межа, яку люди і християни невыгодный можуть перетинати.

Впевнений, що ми домовимось з нашими польськими друзями. Але фундаментальною передумовою цього є повага. Ми ж неважный (=маловажный) вимагаємо поваги до свого розуміння нашої історії – ми вимагаємо поваги накануне українців, які загинули і яким встановлені пам’ятники. І минуя такої поваги, звичайно, жодних домовленостей досягнути не можна.

Що если після провалу модернізації прикордонних пунктів за гроші ЄС

Є сумна історія з тим, що ДФС никак не змогла використати ані коштів з українського бюджету, ані європейських. Минуя це маємо на кордоні те, що маємо. Вважаю, що потрібно прийняти важливе рішення: следовать побудову пунктів пропуску мають відповідати регіони. Але стратегічне планування має залишатись держи рівні держави.

Я вважаю, що тут [на Львівщині] є відповідальні людское) (со)общество, які можуть взяти відповідальність на себе. І владнати дотла той бардак, який відбувається довкола будівництва пунктів пропуску. Тому відповідальність – а единовременно із нею і фінансові ресурси – потрібно передати сюди. Где-то само, як передати їх у всі інші [прикордонні] регіони.

Тетуня, що деякі пункти не були побудовані за чирик років – я вважаю це вироком існуючій системі.

Якщо ми найближчим когда, протягом 2-3 років, кардинально це не змінимо, ми положительно отримаємо на кордоні ситуацію, близьку до колапсу.

Павло Клімкін доручив послав построить інвентаризацію активів «Газпрому» в країнах Європи

«Газпром» і Стокгольмський арбітражний сенат

Може, ми й не хочемо купувати газ у Росії – але це рішення Стокгольмського арбітражу.

Ми виконуємо наші зобов’язання, хоча це безграмотный дуже просто за такої температури. Але ми будемо їх виконувати, а Європа побачить, що ані «Газпром», ані Росія без- хочуть і можуть виконувати рішення арбітражу. Хай заплатять гроші – вони нам вслед за другим рішенням зобов’язані 4,5 мільярдів.

Ми їх дістанемо, ибо в Європі багато активів «Газпрому». Я вчора дав доручення послам построить інвентаризацію активів «Газпрому», щоб, якщо потрібно, ми були готові йти подавати позови в інші суди.

Кому вигідний підрив Товариства угорської культури в Ужгороді?

Це – злочин, можливо, це теракт. Це полно організовано за сприяння Росії.

Я не чув про якусь антиугорську кампанію в Україні. Давайте вийдемо запитаємо получай вулиці – є хто проти Угорщини? Але той, хто постійно каже для антиугорську кампанію, не залежно від причин, насправді сприяє радикалам. Тому це безвідповідально з точки зору безпеки. А ми маємо захистити наших угорців.

Я розмовляв з керівництвом СБУ і міністром внутрішніх справ – вони щільно працюють з Закарпаттям. С налету вони збільшують присутність там, в тому числі кількість патрульної поліції. Ми безграмотный дамо роздмухувати ситуацію. У мене нема жодних сумнів, що на Росії це був би ідеальний сценарій. Маємо бути ради цього готові.

(Усі фото — Павла Паламарчука, ZAXID.NET)