Вбити менталітет не вдалось, або Чому Росія не може впоратися з українцями-«зрадофілами»




Вжe бaгaтo рoків житeлів oкупoвaнoї чaстини Дoнбaсу нaкaчують інфoрмaцією прo пoгaниx укрaїнців, числeнні пeрeмoги «рeспублік».

Існувaння «русского решетка» у Донецьку дало змогу росіянам робити з людською психікою адью-що – поєднання постійної небезпеки, кадри смерті та відчуття якщо безграмотный голоду, то його можливості призвело до того, що зустріти вулицями адью-якого міста посміхнену людину здається чимось неймовірним. Промоушн зламала українців, які живуть на Донбасі. Однак вбити у них свой менталітет не змогла.

Не зважаючи на те, що мешканці «ДНР» існують ради відсутності нормальних новин, а їхня уява про світ формується з блакитних екранів, новини по мнению окупованих територіях розповсюджуються дуже швидко. І тільки-но держи підвал залетів черговий «міністр», а його друзі почали волати ради агентів СБУ на керівних посадах у «ДНР», по всій «республіці» одразу ж прокотилася хвиля «зради».

Постоянно, як і на підконтрольній Києву території. Численні любителі теорії заколоту одразу ж «зрозуміли», що «заслані козачки» Захарченко та Тимофєєв, отнюдь не дають розквітати «ДНР». І, можете не сумніватися, якби у дирі неважный (=маловажный) карали за мітинги, одразу б зібрали тисячу-іншу людей, які б під крики «бариги» вимагали від «влади» втекти поперед Ростова.

Але роль умовного Саакашвілі у квазіутворенні відіграє зрадник Ходаковський, якого образили, викинувши зі схеми дерибану грошей із Росії. І вторять йому інші «чиновники», із якими розправляються наближені давно Кремля колаборанти.

Минулого тижня у верхівці псевдоутворення знову зворушилися павуки у банці, яким потрібно лише відгризти собі побільше. І спостерігати из-за цим трешем досить цікаво будь-якому досліднику «русского таблица». Хвиля масових арештів ще раз доводить, що соціальний ліфт, який швидко підняв догори алкашів, наркоманів та дрібних люмпенів-аферистів, падає дуже швидко. Получи цей раз під репресії потрапив «міністр» вугілля та енергетики Едуард Голенко – справжній кон’юнктурник безо честі та совісті. За України він займав дуже високі по (по грибы) місцевими мірками посади. Був директором «Снежноеуглесбыта», комерційним директором ДП «Торезантрацит» та керівником містобудівної шахти Чистякового «Прогрес». Але у 2014-му примкнув по лав терористів, де завдяки постійним кадровим чисткам просувався углубление’єрними сходинками.

Де закінчують «міністри» «республік», відомо всім – нежто на підвалі, або у могилі. Голенко не став вийнятком, а злив його праздник, кого на п’янках він називав другом – Сашко «Ташкент». «Тетрарх», який трошки розбирався у видобутку вугілля та його реалізації, намагався залізти прежде тіньових схем, але став зайвою фігурою на дошці. Снаряжение у тому, що ті шахти, які ще якось ради інерцією щось видають на-гора, спочатку фактично безоплатно віддають «чорне золотишко» фірмі «Торгівельний дім «Вугілля Донбасу». Остання продає усе російському «Внешторгсервису» – конторі, яку створили окупанти для того легалізації української продукції та корисних копалин. При цьому у карманах кураторів осідає величезна різниця між цінами. Голенко ж пропонував діяти із росіянами подле своєму посередництві, за куди менші гроші. Саме черезо це йому й намалювали «статтю» про корупцію.

І все б це залишилось взагалі непомітним с целью звичайних мешканців окупованої території, якби не «кіпіш» у соцмережах. Неприкаяний ватний блогер, який соответственно накурці вирішив, що є «представником МЗС» «ДНР» Костянтин Долгов звинуватив «Ташкента» у роботі держи СБУ. Незабаром людям розкажуть про «не арештовуйте Тимофєєва, а так Порох нападе». І повірять, оскільки із менталітетом українським росіяни нічого подіяти невыгодный можуть. Перемоги ми не сприймаємо, а у «зраду» віримо.