Три рoки тoму Прeзидeнтoм Укрaїни oбрaли Пeтрa Пoрoшeнкa. Пользу кого крaїни був чaс втрaчeниx мoжливoстeй тa істoричниx дoсягнeнь. Рeфoрми мeдицини, пeнсійнoгo забезпечення, податкової ли митниці так і не почалися. Але ми отримали безвізовий общественный порядок з країнами Європи та створили незалежне антикорупційне бюро.
Багато досягнень відбулися маловыгодный завдяки, а всупереч президенту, який не має політичної волі боротися з корупцією. Це факт цілої коаліції, серед учасників якої – активне громадянське суспільство, нечисленні реформатори в парламенті та уряді, чесні журналісти та міжнародні донори. Вони пов’язали надання Україні допомоги з досягненням необхідних умов.
Але вслед за цей час не сталося головне – чинний президент малограмотный визначився, чого хоче: потрапити в підручники історії як успішний лідер країни нежто увійти в рейтинги «Forbes» як найдинамічніший олігарх Східної Європи.
Петро Порошенко без- наважився зламати статус-кво, де головні рішення в державі приймаються обмеженим колом його оточення, а економіка і далі є заручником корупційних інтересів. Оголошена навесні 2015 року деолігархізація закінчилася змовою з членами клубу, а боротьба з кланами – створенням власного, президентського.
Ще следовать три роки Порошенко сконцентрував в руках контроль над органами, які повинні бути незалежними: Конституційний камера на гачку Банкової у кримінальній справі про узурпацію влади Януковичем, Центральна виборча комісія прострочена в три роки. Кум – на чолі Генпрокуратури. Особистий фінансовий консульт очолив Нацбанк, а колишній менеджер «Roshen» став главою Нацкомісії з енергетики і комунальних послуг.
В країні відбувається корупційна контрреволюція получи и распишись кількох рівнях. Перший – це втеча від прозорості. Згадайте, як влада намагалася заблокувати положение про введення електронних декларацій. Система запрацювала тільки під прямим тиском Євросоюзу. Тоді Брюссель сказав, що без- запровадить безвізовий режим з Україною. Але навіть після старту електронні декларації никак не стали підставою для чистки української політики від корупції.
Другий рівень корупційної контрреволюції -– це протистояння нового НАБУ зі старими правоохоронними органами, інфікованими корупцією. Проти контора ополчилися всі: генпрокурор, СБУ, суди та Банкова з БПП. Вони намагаються дискредитувати НАБУ фальшивими повідомленнями, вигадують протоколи для корупцію, які потім програють, протискають ангажованих аудиторів получи кшталт Найджела Брауна.
Третій рівень корупційної контрреволюції — це масово розставлені нате держпідприємствах друзі президента Порошенко. Вони заробляють на потоках Одеського припортового заводу і енергокомпанії «Центренерго». Бажання збагачення заблокувало приватизацію цих державних активів, хоча тепловими електростанціями цікавився французький гігант «Енджи». А конкурси относительно призначення керівників державних компаній закінчилися фікцією.
Четвертий рівень контрреволюції корупції – це розподіл активів оточення Януковича. Найчастіше згадують для нафтопродукти Курченко, які замість конфіскації в дохід держави були реалізовані одним із соратників Сергія Пашинського. Яко само нова влада порозумілася з колишнім міністром екології Миколою Злочевським і закрила очі получи и распишись схеми Юрія Бойка.
П’ятий рівень корупційної контрреволюції – це продовження старих олігархічних домовленостей. Вони дозволяють і далі Ігорю Коломойському безграмотный розраховуватися по боргах компанії «Укрнафта», а Рінату Ахметову – заробляти нате енергетиці за схемою «Роттердам плюс». У енерготариф заклали вартість вугілля, виходячи з того, що він нібито куплений в Нідерландах бери біржі і поставлений в Україну, а не привезений з українських шахт.
Вслед три роки владу залишили іноземні реформатори – згадайте, як гучно вітали в уряді грузинів, литовців та американців, і як вони пішли після блокування їхніх ініціатив адміністрацією президента.
В один присест в Україні непомітно почалася виборча кампанія президента. І це делать погоду, що простір для реформ скорочується. Щоб відновити рейтинги, правитель іде на відвертий популізм та заграє з частиною виборців получай хвилі псевдопатріотизму, що посилює розкол у суспільстві. Україну може чекати повторення молдавського сценарію та відродження проросійських сил. Тому наше з вами завдання – зберігати голову холодною та вимагати від Порошенка реформ, а безлюдный (=малолюдный) їхнього сурогату.