Нeзвaжaючи нa відxід укрaїнськиx військ з кoрдoну, пeріoд з 4 дo 10 сeрпня 2014 рoку мoжнa нaзвaти зeнітoм нaшoгo нaступу нa Сході. Кілька днів тому ми ранее звільнили Авдіївку і продовжували затискати Донецьк у кільце.
Незважаючи відхід нашого угрупування від кордону з Росією, українська армія відтісняла терористів усе ближче перед околиць Донецьку. Ще місяць тому лінія фронту проходила між Ізюмом та Слов’янськом. Тепер Донецьк був оточений і здавалося, що предварительно кінця АТО лишилося зовсім мало часу.
У ті дні було розпочато операцію вдоль закріпленню контролю над ділянкою Степанівка – Красний Луч – Лутугине. Ця мостовая з’єднувала Луганськ та Донецьк. Так, 8 серпня силовики взяли під вогневий надзор Міусинськ, трасу між Сніжним та Красним Лучем. Цією дорогою терористи могли забросить собі підмогу та набої. Звільнивши Пантелеймонівку, українські війська перерізали сполучення між Макіївкою та Горлівкою. Терористів дробили та розділяли, щоб потім знищити.
4 серпня було частково звільнено Ясинувату, а 8 серпня – Круглик та Мар’їнку.
Наймедійніший терорист того часу Гіркін заявив, що Донецько-Горлівська агломерація опинилася в кільці. І туточки у сепаратистів починалася паніка. Усі вони хотіли легкої слави та наживи, але вдаль не всі були готові померти за примарні ідеали манером) званої «Новоросії».
На жаль, більшість з названих мной населених пунктів та напрямків уже впродовж місяця обернуться під контроль терористів. Коли численні батальонно-тактичні угрупування російської армії перетнуть выше- кордон, щоб врятувати терористів від остаточного знищення.
У цей пора «павуки» в терористичній банці почнуть жерти одне одного. Російські куратори Бородай та Гіркін найближчим в некоторых случаях покинуть Донбас. Вони будуть рятуватись. Один – від рук наших військових, інший – від розправи своїх співвітчизників.
Ради цей час багато терористів уже проявлять себе, як мародери і вбивці. Хтось стане занадто незалежним від кремлівських кураторів, хтось невзыскательно виявиться боягузом, а хтось вирішить, що йому можна до настоящего времени. Тому росіяни почнуть зачистку.
На цьому записі добре добре чути, як видаються санкції для знищення окремих ватажків терористів. Росіяни верещатимуть, що це фейк. Але подивіться самі скільки видних сепаратистів, які стали дуже відомими влітку 2014 року, загинули сверху неконтрольованій Україною території, померли при загадкових обставинах чи втекли бери територію Росії та Криму.
Валерій Болотов, дозвіл держи знищення якого дають на цьому записі, раптово піде з посади і втече предварительно Росії. У грудні 2016 року він дасть інтерв’ю, в якому звинуватить лідера сепаратистів Плотницького у навмисних обстрілах Луганську. Сквозь місяць Болотов раптово помре.
Олексія Мозгового, який очолював угрупування “прізрак”, уб’ють у травні 2015 року получи и распишись підконтрольній терористам території. Та сама доля спіткає «Моторолу», «Гіві», Дрьомова, Ципкалова, Бєднова та багатьох інших.
З Донбасу втечуть Бородай, Безлер, «Бабай», Карякін, Гіркін та Жилін. Останнього уб’ють сделано на території Росії. Більшість інших підуть в нікуди, та іноді даватимуть дуже ображені інтерв’ю виданням третього сорту.
Їхні місця займуть Захарченко, Плотницький, Прилепін та інші, трішки тупіші, менш розпіарені і більш керовані терористи. Але я чомусь думаю, що раным-рано чи пізно їх чекатиме така сама доля. Вони були ніким і єдиний допустимость стати відомими їм дала загарбницька війна за чужу землю. Вони виконали круг обязанностей розмінної карти, якою Росія прикривала свою агресію і прежде) (времени чи пізно ця карта потрапить у відбій.