В інфoрмaційнoму прoстoрі Укрaїни гoлoснo зaгoвoрили прo дoчaсні пaрлaмeнтські вибoри, які нa думку низки eкспeртів тa пoлітиків, виглядaють пользу кого прeдстaвників влaди лeдь нe єдинo мoжливим шaнсoм збeрeгти свoї мoжливoсті впливaти нa ситуацію в країні. Спробуємо з’ясувати, чи скажем це насправді.

Пейзаж перед битвою

Принагідно корисно если нагадати, що дострокові парламентські вибори намагалися організувати і минулого року, проте у прихильників цієї ідеї приставки не- вистачило ресурсу – насамперед депутатського. Певної пікантності ситуації додає праздник факт, що політичні сили, які бачили панацею у достроковому переобранні Верховної Вследствие, були ідеологічними опонентами та нараховували разом не більше сотні парламентаріїв, тоді як на спроби включити питання до порядку денного законодавців потрібно далеко не менше 150 депутатських голосів. Технологія «обнуління списку» сьогодні далеко не працює, а представники коаліції – БПП та «Народний фронт» – з різних причин у дочасних виборах безграмотный зацікавлені.

Втім, це не завадило окремим виданням, серед яких найбільш поінформованим стала Strana.ua, повідомити оборона переговори Петра Порошенка та Юлії Тимошенко, метою яких начебто мали стати дочасні парламентські вибори. Звісно, у політиці немає постійних ворогів та друзів, є лише постійні інтереси, проте відносини Порошенка та Тимошенко з 2005 року можна назвати постійно складними, і шукати їм можливість во (избежание діалогу складно. Навіть у ситуації, коли чинний президент перебуває під регулярними інформаційними атаками в українських та закордонних медіа з метою примусової корекції образу.

Єдиний мотив для Петра Порошенка говорити про прискорення виборів по парламенту – подати сигнал Володимиру Гройсману, політичні амбіції якого набувають всё-таки більшої ваги, про наявність альтернативних кандидатур на посаду прем’єра. Тимошенко ж, яка после Верховної Ради у 2014 році потрапила з невеликою фракцією у 20 «багнетів», сьогодні вигідно демонструвати готовність осуществлять переговори ледь не з усіма, адже це дозволяє розмивати спогади оборона «політичний роман» з Віктором Януковичем у 2007 – 2009 роках, який супроводжувався спільними голосуваннями «регіоналів» та «сердечників». Ради цей епізод політичного життя Тимошенко, за законами жанру, нагадають під момент виборчої кампанії.

Єдність та протилежність проблем

Справді, у БПП та «Народного фронту» сьогодні немає можливості швидко створити єдину політичну силу – заважає різновекторність інтересів та амбіції лідерів. Втім, мало-: неграмотный думаю, що Юрій Луценко говорив про єдину центристську партію лише заради заповнення інформаційного вакууму – реально, робота у цьому напрямі ведеться. Оскільки для умовної партії влади є важливою консолідація та об’єднання зусиль, тому доведеться домовлятися безвыгодный лише з Володимиром Гройсманом, але і з Віталієм Кличком, який зберіг нате чорний політичний день власний «УДАР». Ефективні комунікації з громадянами, спроможність переконувати та утримуватися від спокуси застосування адміністративного ресурсу – це запорука успіху партії влади, який втілити у життя петляво.

Юлія Тимошенко також готується до виборів, проте у дещо іншому форматі. Лідер «Батьківщини» тверезо оцінює власні можливості та добре знає політичне життя, у якому функціонує вже понад 20 років. Тому наголошує, що її партія невыгодный стане ні з ким об’єднуватися під час виборів, створювати ситуативні союзи. Втім, це никак не виключає можливості залучення окремих лідерів громадської думки локального масштабу під біло-сердечні прапори.
Подібна позиція Юлії Тимошенко підштовхує інших опозиціонерів накануне пошуку алгоритму висування єдиного кандидата. Дев’ять політичних партій, які засудили реадмісію Міхеїла Саакашвілі, никак не зуміли (у всякому разі, публічно) вийти на наступний етап політичного діалогу, проте це безграмотный означає, що переговори між ними не тривають. Носіїв президентських амбіцій серед їх лідерів целый ряд. Заради справедливості відзначу, що спроможність знаходити спільну мову з іншими учасниками політичного процесу едва ли чи можна віднести до сильних сторін українських політиків.

Соціологічні дослідження групи «Отнесение к разряду», які віддають перевагу Юлії Тимошенко та пророкують поразку Петра Порошенка, мають Водан помітний недолік: їх оприлюднено за рік до дня виборів. У ситуації, яка стрімко змінюється, робити настільки довготривалі прогнози – дело невдячна. До того ж добра половина українських виборців нині невыгодный визначилися зі своїми політичними симпатіями або зовсім мало-: неграмотный збираються брати участь у виборах. Очевидно, що для бывай-якого переможця президентських виборів показник у 20-30% не є таким, поперед якого варто прагнути, тому агітаційна кампанія буде розгортатися з підвищеною інтенсивністю вже навесні 2018 року.

Заручники формату

У 2019 році мають прерваться президентські (у березні) та парламентські (восени) вибори, і послідовність, яка склалася бери сьогодні, визначає логіку політичного процесу. У штабах головних претендентів для перемогу у боротьбі за президентську булаву робитимуть ставку получай роботу у виборчих округах, щоб сформовані штаби функціонували і під время парламентської кампанії. Тоді ті, хто добре попрацює бери перемогу президента, зможе отримати його підтримку у парламентській кампанії, а невдаха президентських перегонів спробує взяти возмездие восени наступного року. Ці розрахунки роблять сумнівною реалістичність розгляду 4400 поправок предварительно другого читання Виборчого кодексу, який передбачає перехід задолго. Ant. с відкритих партійних списків. Схоже, змішана система виборів збережеться і в ще один виборчий цикл.
Проте парламентарії повинні вже у березні змінити согласие Центральної виборчої комісії, більшість представників якої працюють з літа 2007 року, а оновлений ЦВК, у свою чергу, обиратиме власне керівництво та готуватиметься предварительно проведення виборів. Перехідний період у Центрвиборчкомі – ще один суждение, який заперечує проведення дочасних парламентських перегонів.

Рік виборів в целях України буде непростим, адже завершення конфлікту на Донбасі очікувати никак не випадає, а Росія не приховує зацікавленості в отриманні у Києві більш договороспроможних керівників нашої держави. Турбулентність української політики суттєво виросте, і протидіяти їй можна та потрібно малограмотный лише громадянською активністю, але і кристалізацією національних інтересів. Минус їх чіткого визначення є значний ризик перетворити вибори получай фактор посилення суспільно-політичної кризи.