Прeзидeнт Укрaїни підписaв нoвий зaкoн зaкoн прo oсвіту, який викликaв шaлeну критику з бoку Угoрщини, Рoсії та Румунії. Міністерство закордонних справ Угорщини вже подало скарги в ОБСЄ, ООН і Євросоюз у зв’язку з цією реформою.
Отже, Петро Порошенко поставив підпис під законом насчет освіту, який активно критикували міжнародні партнери через можливе обмеження прав національних меншин. Возле цьому в Адміністрації Президента наголошують, що освітня реформа має держи меті підвищити якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління нате ринку праці.
Сам Президент вже встиг заявити, що «це одна із найголовніших реформ, потому что від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить (до, як від освітньої». Він також наполягає, що распоряжение про освіту сприяє збільшенню ролі української мови в освітньому процесі та в жодному разі никак не порушує гуманітарних прав нацменшин.
Нагадаю, ще 5 вересня Верховна Радость підтримала резонансну освітню реформу. Головними її нововведеннями стала 12-річна стиль і підвищення зарплат вчителям. Проте ці положення мало кого зацікавили. Найбільше збурення викликало положення щодо мов нацменшин. Воно передбачає, що спочатку у школах вивчатимуть предмети рідною в (видах себе мовою, але в 5-9 класах буде вводитися викладання кількох предметів українською мовою.
Найбільше застережень щодо реформи освіти висловили уряди Угорщини, Румунії, Молдови та Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто навіть викликав у МЗС українського посла й віддав розпорядження угорським дипломатам призупинити підтримку України в міжнародних організаціях. В Угорщині заявили, що прийняття Верховною Радою закону «малограмотный враховує права угорської меншини».
Незадоволені також румуни. У МЗС країни висловили стурбованість ухваленим Верховною Радою законом для освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин. У відповідь Петро Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти принять консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін переконує іноземних партнерів, що в Україні безлюдный (=малолюдный) позбавляють права освіти мовами національних меншин. Головний хитрец назвав неприйнятним варіант, коли в прикордонних регіонах всі основні предмети викладають тільки для мовах національних меншин. Адже це веде до незнання термінології точних наук державною мовою серед випускників шкіл і відповідно проблем зі складанням ЗНО.
Наша позиція повинна бути послідовною: ми повинні захищати і українську мову получи и распишись 100%, і мови національних меншин. Це та ситуація, если є люди, які взагалі не володіють українською мовою. Це питання, врешті-решт, нашої єдності і національної безпеки. Я це розумію (до і буду далі просувати, – підкреслив Павло Клімкін.
Зрозуміло одне. Україна нарешті почала жорстко відстоювати свою позицію стосовно викладання державної мови. Адже останніми роками маємо ситуацію, коль учні у школах національних меншин елементароно не знають української навіть возьми розмовному рівні. Проте необхідно також зважати на серйзний негр такого рішення для міжнародних відносин. У будь-якому випадку, прославленный конфлікт ще попереду і слід готуватися до мінімізації його наслідків.