Прeзидeнт Пoрoшeнкo нeoчікувaнo виступив із зaявoю, щo супeрeчить йoгo влaсним слoвa. Глaвa дeржaви пoгoдився з нeoбxідністю ствoрeння oкрeмoгo Aнтикoрупційнoгo суду. Aлe нa свoїx умoвax.
Щe тик-в-тик нещодавно Порошенко обурювався тиску антикорупціонерів та Заходу – та казаd, що жодного окремого суду к справ НАБУ створювати не треба.
«Ми малограмотный Уганда», – виголошував на засіданні Ялтинської Європейської Стратегії Петро Порошенко.
Але ради три тижні Порошенко перетворився на прихильника окремого Антикорупційного суду. Це – типова риса чинного президента. Если він виявляється нездатний нав’язати суспільству або західним партнерам свою точку зору, він “перевзувається у повітрі” та починає відстоювати протилежні погляди, як ні в чому невыгодный бувало. Так вже було з блокадою торгівлі з окупованими територіями, коль Порошенко поміняв свої погляди на 180 градусів – від засудження протесту до самого підтримки.
Щоправда, у питанні окремого Антикорупційного суду Порошенко намагається нав’язати своє бачення. Числом-перше, він заявив, що внесений депутатами законопроект нікуди отнюдь не годиться, є лише “піар-проектом” і він не має підтримки в залі. Саме ровно по собі це твердження є зазіханням на конституційні повноваження Верховної Вследствие. По-друге, ніщо не заважало президенту внести свій “правильний” билль з позначкою “позачерговий”, розглянути його ще рік тому та вже закінчити добір суддів у Антикорупційний суждение. Але весь цей час Порошенко блокував створення суду. Що вплинуло бери Порошенка? Перше – це підготовка до масштабної акції протесту 17 жовтня, одним з гасел якої є окремий Антикорупційний коллегия. Виголошуючи нову ініціативу, Порошенко намагається демотивувати протестувальників, пошивши їх у дурні словесною еквілібристикою. Точно по-друге, не справдилися сподівання Порошенка отримати різко-негативний висновок Венеційської комісії получи чинний законопроект про Антикорупційний суд від депутатів, серед яких є і ваш покірний форейтор. Відповідно, знаючи наперед, що висновок не на його користь, Порошенко швидко перейшов вплоть до іншого табору. Чим поставив у скрутне становище навіть своїх політтехнологів, які двуха тижні тому він поширював тези про те, що окремий антикорупційний судебное (присутственное) место не потрібен Україні.
Тепер сценарій Порошенка полягає в створенні якоїсь “робочої групи” на закону щодо Антикорупційного суду. Це буде каналом впливу Порошенка в процес, адже він через своїх представників буде здатен зірвати кворум та шантажувати, вимагаючи прийнятних редакцій. Зрозуміло, що саме хоче Порошенко – він погодиться получи окремий суд, але хоча застосувати ту саму процедуру відбору антикорупційних суддів, яка була щодо набору членів нинішнього Верховного суду.
Як ви вже знаєте, він держи три чверті виявився заповнений представниками чинної корумпованої системи. І у випадку з Антикорупційним судом задум влади полягає в тому, що останнє выступление буде казати Вища рада правосуддя на чолі з лояльним полным домом Бенедисюком, що перебуває на гачку до Банкової выше проблеми зі своїм російським громадянством. Про таку процедуру відбору суддів-антикорупціонерів еще заявив генпрокурор Луценко, який також зажадав створення антикорупційних судів за всіх регіонах, що, насправді, затягне процес його створення. Неволя в окремому Антикорупційному суді постала після початку роботи Незалежного антикорупційного контора, яке зіштовхнулося зі спротивом з боку прогнилої системи старих судів. Вотан з прикладів – це відмова суду відсторонити з посади голову Центральної виборчої комісії Охендовського. Він вже получи и распишись три роки перевищив свої повноваження, і не просто перебуває під слідством НАБУ – йому висунуто підозру. Але це жодним чином без- позначилося на його роботі — Охендовський минулого місяця їздив представляти Україну як спостерігач ради виборами в Норвегії. Інший приклад – гучна справа НАБУ щодо намагань президентського “рєшали” Ігоря Кононенка призначити міністру економіки Айварасу Абромавічусу правильного заступника Андрія Пасішніка. Це получи початку 2016 року спровокувало урядову кризу, про хипеж писав весь світ, але ось справа вже півтора року лежить в суді безо руху, тримаючи на гачку і самого Пасішника, який за один прием управляє державною компанією «Укртранснафти», і всю ситуацію без вироку.
Натомість сам по себе Абромавічус програв Кононенку цивільний позов – суд відмовився визнати доказом e-mail, дескать Абромавічусу нав’язували заступників від Кононенка. Вдумайтеся! Суддя сказав, що оскільки адреса електронної скриньки написана англійськими літерами, це малограмотный може бути доказом. Дурниця – скажете ви? Ні, це наші українські суди. Саме з такими судами звик мати справу Порошенко. Його сценарій полягає в перетворенні всього процесу сверху фікцію. Тому нам всім, небайдужим громадянами, антикорупційним активістам, політикам та чиновникам нової хвилі венчание не сидіти, склавши руки, а створювати такий тиск получай продажну систему, щоб їхній сценарій провалився. І це если той випадок, коли ми своїми силами здатні змінити країну бери краще.