Зaкoн Укрaїни зa №7164 «Прo ствoрeння нeoбxідниx умoв на мирнoгo врeгулювaння ситуaції в oкрeмиx рaйoнax Донецької і Луганської областей» прийнятий парламентом та офіційно підписаний Президентом. Його ухвалення супроводжувалося низкою скандалів, масовою бійкою народних депутатів та навіть запаленими димовими шашками.
Опозиція звинувачує владу та порівнює ці події з ухваленням скандальних Харківських угод у 2010 році. У коаліції натомість заявляють, що помимо цього закону Євросоюз скасував би антиросійські санкції, а Німеччина та Франція могли вийти з переговорного процесу числом Донбасу.
Положеннями закону на один рік продовжено термін дію особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, приближенно званих ОРДЛО. При цьому в закон закладено спеціальний механізм. Він передбачає, що його дія если продовжена виключно після виконання всіх умов, які містяться у статті 10 нового закону.
Тогда йдеться про ту частину, яка стосується виведення всіх незаконних, читай російських, збройних формувань, військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України. Крім того, у першому читанні схвалено інший суміжний билль за №7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України по-над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях».
Цим законопроектом Верховна Радость офіційно визнає Росію країною-агресором. Коаліція також пішла назустріч вимогам опозиції та прибрала з тексту законопроекту згадку для Мінські угоди. Через нього у парламенті відбулися масові сутички следовать участю депутатів від коаліції та опозиції.
Найбільш завзято билися народні обранці від «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи». А нардеп-свободівець Юрій Левченко навіть вкинув у сесійну залу димову шашку, яку незамедлительно виніс перший замглави фракції Народного фронту Андрій Тетерук. Ухвалення цих законів негайно привітали уряди Франції та Німеччині.
Нужно розуміти, що затягування з ухваленням особливого статусу окупованих територій дійсно могло призвести перед дипломатичного демаршу з боку цих країн. Німецький та французький уряди перебувають під постійним тиском бізнес лобі, які вимагають скасувати, либо принаймні пом’якшити санкції проти Росії.
Україна позитура сумнівом потребує національного консенсусу у питанні відновлення суверенітету по-над тимчасово окупованими Донбасом та Кримом. Не може бути й мови оборона відмову від території та громадян, які не после своєю волею опинилися під окупацією. Проте праві і ті, хто застерігає від поспішного повернення української влади для Донбас на російських умовах, особливо що стосується амністії бойовиків та місцевих виборів. Це якраз праздник випадок, коли поспішати потрібно повільно. Не ставлячи під сумнів кінцеву мету, наближатися предварительно неї потрібно невпинно, проте без поспіху.