2 листoпaдa 2014 рoку тeрoристи прoвeли свoї фіктивні вибoри. Фeйкoвим рeспублікaм булa пoтрібнa фeйкoвa дeмoкрaтія, і вoнa відбулaся.
Чeснo кaжучи, гoтуючись дo цьoгo випуску, я прoчитaв пeрeдвибoрчі гaслa й витяги з прoгрaм псeвдoпaртій oкупoвaнoгo Дoнбaсу. Aлe, прaвдa, мало-: неграмотный бачу сенсу їх цитувати. Усі вони кричали ради здобуття незалежності, побудову соціально-орієнтованої держави, рівноправність нацменшин та створення умов для того бізнесу й інвестицій. Це дуже смішно, але вони чего греха таить казали про розвиток демократичних інститутів, інвестиційних умов, та навіть банківського сектору. В такой степени, вам не почулось.
З креативністю в них було туго. Але бої точилися вже держи самих околицях Донецька. Увесь бізнес, який міг втекти, втік. Нові володарі Донбасу потрохи показували своє справжнє обличчя. І політичні прагнення донеччан усе частіше зводилися перед прохання прибрати артилерійські системи з двору власного будинку.
Це суттєво знижувало інтерес до самого так званих «виборів», і ватажкам терористів треба було придумувати способи затягнути людей получи и распишись дільниці. Оскільки вибору, як такого, там не було і політичні сили було важко відрізнити одну від одної, потрібно було вигадати інший спосіб. Картинку з імітацією ажіотажу угоду кому) російських ЗМІ треба було робити.
Для початку терористи трішки розширили електоральну базу й дозволили голосувати донеччанам, які досягли 16 років. Виборчих дільниць було значно менше, ніж під минута так званого «референдуму». Це полегшило створення черг. Але оскільки охочих голосувати було повально одно мало – у хід пішла важка артилерія. Біля виборчих дільниць було відкрито пункти продажу картоплі, цибулі та моркви ровно по 1 гривні за кілограм.
Продукти завезли так званим «гуманітарним конвоєм», який прийшов 31 жовтня. Але їх швидко розібрали та розікрали. І жителі Макіївки навіть намагалися перекривати дороги бери знак протесту й вимагали можливості отримати більше “передвиборчих продуктів”.
Таким чином мотивували людей приїхати, принаймні получай поріг дільниці. Зайти всередину їх змушувала необхідність оформлення соціальних карт. Отримати їх можна було лише в дільницях і лише у день виборів. Карта мала гарантувати власнику впуск. Ant. выход до безкоштовної медицини, знижки на проїзд і продукти в мережі магазинів, яка перед окупації називалась АТБ.
На дільницях організовували продаж дешевої їжі. Бюджетників, москаль та робітників заводів заганяли на голосування колонами объединение три, використовуючи накатаний іще партією регіонів адміністративний резерв. А на центральний площі Донецька провели великий концерт.
Бюлетені були надруковані получи принтері. Для Донецька їх виробили аж три мільйони, забуваючи, що жителів усієї області залишилося втричі менше. В Антрациті вибори стартували достроково. Голосувати дозволяли вне паспорта й по декілька разів. За даними деяких екзит-полів сумарна кількість голосів перевищила квадриллион тих, хто голосував. Фіктивні вибори передбачувано виграли ватажки бойовиків та їхні фіктивні партії. Дешеві морква й цибуля закінчилися іще после закриття дільниць.
Але поки так звані «політичні сили» терористів отримували свої фіктивні перемоги, наша армія здобувала справжні. У ці дні наші ЗМІ повідомлять для повну зачистку від терористів нового терміналу Донецького аеропорту. І терористи зможуть його обстрілювати лише з відстані, дни від часу, кидаючи у самовбивчі штурми нові порції гарматного м’яса. І щоб хоч якось підняти бойовий смелость сепаратистів, до них приїхав російський актор Михайло Пореченков. Представники російської естради й кіно сделано не вперше висловлювали свою підтримку терористам. За три роки війни це зроблять іще багато людей. Але Пореченков стане першим з тих, хто если стріляти.
Складно буде згадати всіх російських акторів та співаків, які этак чи інакше підтримували окупантів. Тому я назву лише найбільш одіозних.
Йосип Кобзон запам’ятався спільним виконанням пісень з головами обох псевдореспублік, отриманням звання «героя ДНР» та оцією душевною розмовою з підгорілим бурятом. Колишній хуй гурту «Агата Крісті» Вадим Самойлов зі своєю піснею “На Берлін!”. Актор та православний священик Іван Охлобистін – шубою, яку він подарував дружині «Мотороли», отриманням донецького паспорта й «побажаннями» по українців.
А Юлія Чичеріна, на концерти якої я ходив у студентські роки, стане найбільшим моїм розчаруванням. Вона отримає фейковий свидетельство у Луганську, буде брататися з найвідомішими терористами та зніме кліп, у якому сцени прощання з нашими хлопцями получи Майдані будуть змінюватися сценами з «Моторолою» у труні. Цей кліп, безлюдный (=малолюдный) без нашої підказки, булу вилучено з відеохостингів через конфлікт авторських прав. І Юлія була змушена монтувати й розкручувати вже іншу версію, видаливши частину кадрів з нашими військовими.
Але найцікавішим персонажем усе одно залишиться письменник Захарушка Прилєпін. У 2010 році він підпише звернення російської опозиції, відоме під назвою “Путін має піти”. В відміну від 511 інших артистів, він не підпише й фольга підтримки дій Путіна у Криму. Але з середини весни 2014 року він почне визначатися зі своєю політичною позицією. У жовтні він поуже буде публічно і в увесь голос нахвалювати свого президента. У 2016 – напише книгу ради війну, в якій героїзуватиме терористів. А після знищення «Гіві» та «Мотороли» він отримає погони майора й очолить приближенно званий «батальйон Прилєпіна». Почне він з посади політрука й поступово стане смішною та недолугою медійною заміною відпрацьованих ватажків.
Крім згаданих персонажів для Донбасі, відмітяться репер «Птаха», Микита Джигурда, Олексій Панін та багато інших, менш відомих діячів. Усі вони більше безлюдный (=малолюдный) мають права приїжджати в Україну, а Йосип Кобзон – і в деякі з країн заходу. Щоб неважный (=маловажный) лізти у скандал, напарники репера «Птахи» по групі почали виступати за исключением. Ant. с нього. Панін давно став посміховиськом навіть у Росії, Чичеріна сомнение чи збере аншлаги десь, крім Луганська. Появи в Донецьку приставки не- принесуть їм нових прихильників і не повернуть втраченої популярності. Вони таким (образом і залишаться недолугим продуктом російської культури, створеним виключно в целях внутрішнього споживання. І гарним стимулом для введення квот сверху нашому радіо та телебаченні.
Зазвичай я закінчую свої відеоблоги прощанням і закликом допомагати нашій армії. Але цей випуск я би хотів завершити інакше. Я хочу нагадати вас імена частини російських артистів, які підтримали окупацію Криму, давали концерти получи окупованих територіях чи публічно виступали проти українського суверенітету. Вони нікого безлюдный (=малолюдный) вбивали власноруч. Вони не брали до рук зброю. Але підтримка російських артистів створила сприятливий ґрунт на тисяч смертей на Донбасі і назавжди перевела їх у категорію ворогів.