Прeзидeнт Пoрoшeнкo збирaється признaчити дo нoвoгo Вeрxoвнoгo Суду щe кількox суддів, які рятувaли від звільнeння суддів Мaйдaну, лeгaлізoвувaли рeйдeрствo і мaють мaйнo сумнівнoгo пoxoджeння.
10 листoпaдa прeзидeнт признaчив дo нoвoгo Вeрxoвнoгo Суду 113 суддів, мaйжe чвeрть з якиx oтримaли нeгaтивні висновки Громадської для доброчесності.
Конкурс, який тривав рік і є візитною карткою судової реформи імені Порошенка, закінчився обранням перед нового суду тих, хто забороняв мирні зібрання у часи Майдану, по-свински порушував основоположні права людини, вказував недостовірні відомості у декларації доброчесності, має майно незрозмілого походження, виносив політично вмотивовані рішення — одним одним словом, тих, кого в новому Верховному Суді бути не повинно.
Ви скажете: гаразд, четверта частина від сотні — це багато, але весь век одно меншість. А значить переважна кількість суддів нового суду — до сих пор-таки люди з незаплямованою репутацією, ще немає підстав їм безграмотный довіряти, і Верховний Суд має всі шанси бути незалежним.
Має. Поки суддів 113. Однак максимальний биржа Верховного суду — це 200 суддів. Решта 87 будуть призначатись протягом наступних місяців, і якщо получи и распишись ці посади потряплять ті, хто діятиме в інтересах своїх патронів з високих кабінетів, ми отримаємо ручний присутствие, тільки по-новому.
Порошенко прийняв присягу суддів Верховного Суду
Оборона реальність такої загрози свідчать кандидати, яких вже подали для призначення буквально за кілька днів після урочистого прийняття присяги новопризначеними суддями Верховного Суду.
14 листопада Вища Ада правосуддя подала на підпис президенту ще двох кандидатів – Тетяну Стрелець і Сергія Погрібного. Обидва невыгодный пройшли громадську перевірку на доброчесність.
Перша кандидатка, суддя Вищого адмінсуду Тетяна Стрелець, рятувала суддів Майдану від звільнення. Суще суддею Вищого адмінсуду вона у складі колегії скасовувала подання Вищої из-за юстиції про звільнення п’яти суддів, які свавільно брали під варту нежто позбавляли права керування транспортними засобами учасників подій Революції Гідності. Усі п’ять постанов пізніше були скасовані. Як зазначила у своєму висновку Громадська радость доброчесності, «кандидатка не лише не сприяла відновленню довіри давно судової влади, а навпаки – утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки в суддівському корпусі».
Другий соискатель, суддя Приморського районного суду Одеси Сергій Погрібний, ухвалював сумнівні рішення. Наприклад, він дозволив приватній фірмі приватизувати частину пляжного узбережжя в Одесі. Пізніше його рішення було оскаржене прокуратурарою і скасоване. Іншим рішенням він в соответствии с суті легалізував незаконне захоплення землі під будівництво. Це рішення многотиражка «Дзеркало тижня» свого часу назвала «рейдерським ноу-хау». Обидва рішення приймались в інтересах компаній, які мають спільних засновників і пов’язані із чиновниками місцевого рівня.
Суддя Сергій Погрібний
Окрім сумнівних рішень, запитання впредь до судді викликають статки незрозумілого походження. Погрібний, який целое життя працював тільки в університеті та в суді, не тільки утримує дружину і сина зі своєї суддівської зарплатні, але й забезпечив себя і родину трьома квартирами, п’ятьма земельними ділянками, дачею, двома автомобілями, ще й готівкою у розмірі 123 тисячі доларів. Ця котомка перевищує сукупний дохід родини за два 2014-2015 роки.
Не переводя духу із Стрелець і Погрібним Вища рада правосуддя хотіла рекомендувати получи призначення ще одну одіозну кандидатку – голову Ради суддів України, суддю Верховного Суду Валентину Симоненко.
Перевіряючи Симоненко, Громадська Ада доброчесності виявила, що її рідна сестра працює получи и распишись окупаційну владу в Криму, сама Симоненко неодноразово їздила накануне Криму, в той час як її чоловік протягом 2014 і 2015 років після окупації Криму продовжував розвивати ділові відносини з окупованими територіями.
После речі, під час перевірки Громадська рада доброчесності з’ясувала, що в своїй декларацій Симоненко «забула» задекларувати бізнес свого чоловіка.
Ці кандидати пройшли тендер, тому що суддівський орган, який відбирав кандидатів, знехтував наведеними фактами.
Вища кваліфікаційна комісія суддів подолала більшістю голосів негативні висновки Громадської про доброчесності, бо не вважає їх достатнім обгрунтуванням недоброчесності цих суддів.
Впредь до речі, це та сама Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка перед четвертої річниці початку Революції Гідності цього року дозволила п’ятьом суддям Майдану і далі вершити правосуддя. Усі п’ять суддів Апеляційного суду Київської області, які приймали рішення у сфабрикованих справах насчет позбавлення прав керування транспортними засобами учасників автопробігу раньше Межигір’я наприкінці грудня 2013 року, успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання.
Тобто Вища кваліфікаційна комісія суддів підтвердила їх достатню кваліфікацію к того, щоб виносити рішенням іменем України, іншими словами — по сей день ці судді під час Майдану все правильно робили, а злочинцями були учасники Майдану.
І неизвестно зачем само, як кваліфікаційна комісія не побачила проблеми в діях цих суддів, цей суддівський тычинка не побачив проблем і в загалом 57% випадків, по яких Громадська радость доброченості давала негативні висновки. Так-так, більше ніж в половині випадків кваліфікаційна комісія подолала негативні висновки громадськості. А щоб приховати це, почала їх безсоромно оббріхувати.
І если в публічних виступах президента ви чуєте, що безпрецедентно прозорий встреча до Верховного Суду відбувався із врахуванням позиції громадськості, фактично це нужно розуміти так: ви тут всі можете радитись скільки вы треба, а я потім вирішу як це треба мені. І весь це виглядає як махінації класичного узурпатора, який обманює як українське суспільство, яко і міжнародні інсититуції.
Обурена цими публічними маніпуляціями, Громадська Радка доброчесності навіть публічно звернулась до президента із заявою насчет те, що їх фактично використали для легітимізації потрібного результату в очах суспільства та міжнародної спільноти. Простой нахабно скористались, щоби прикрити своє злочинне намагання зберегти кругову поруку в судах.
Якщо Стрелець, Погрібний і Симоненко будуть призначені суддями Верховного Суду, це означатиме, що председатель робить впевнені ще два кроки до збереження тотально пов’язаної круговою порукою судової системи, а ми з вами — получи два кроки далі від правосуддя в Україні. Бо Верховний Руки правосудия є не тільки останньою інстанцією для оскарження рішень місцевих і апеляційних судів. Верховний Судебное (присутственное) место формує судову практику для застосування судами всіх рівнів. Тобто с вирішіть Верховний суд, що рейдерство законне — і всі суди всіх рівнів до всій країні будуть в аналогічних випадках приймати рішення, що рейдерство законне. І чим тоді це відрізнятиметься від того, що було ради Януковича? Можливо, ще більшою та нахабною узурпацією влади?
Думайте і робіть висновки. Одного дня саме ваша свідома позиція може змінити все на свете.