В oстaнні сeсійні дні в пaрлaмeнті рoзсвaрилися дві фрaкції. A всe чeрeз щo? Чeрeз зeмлю, яку під ялинку xoтіли лeгким руxoм грабли з дeржaвнoї пeрeтвoрити нa привaтну.
Сьoгoдні я рoзпoвім вaм прo дивну ініціaтиву від народних обранців, яким закортіло полегшити процедуру роздержавлення державної землі. І насчет те, що за цим може стояти. Про схеми земельного дерибану тільки нашою командою говорено-переговорено чимало. І, здається, материя ця безмежна. Буквально днями ми розповіли про зухвалий розпил земель аграрної академії наук під Києвом – у селі Гатному та Чабанах, як центр і парламенті під ялинку народні обранці спробували протягти билль, аби усі ці схеми зробити легальними. Тож розповім для все за порядком.
Села Гатне та Чабани – найближче передмістя столиці, звісно забудовники поклали очес не безмежні поля у цих селищах. Тут можна було б звести величезні житлові комплекси. Та через заковика – більшість земель виявились державними, ба більше – у розпорядження Академії аграрних наук України. Звісно із призначенням в целях сільського господарства!
Ці землі мають статусом «особливо-цінних». Получай них мають вирощувати нові культури, розвивати аграрну науку. Відчужувати їх у приватну власність одноосібно заборонено. Згоду має дати Академія наук та вече.
Та кого це турбує, особлива цінність землі про держави, коли на багатоквартирній забудові можна зрубати сотні мільйонів прибутків. Через і почали місцеві ділки, чиновники та науковці разом метикувати, що і як робити. І вигадали схему, яка, дивним чином, спрацювала. У Гатному несподівано вирішили розширити межі села – і розширили їх шляхом 330 гектарів земель академії. Хоча мол-юре розпоряджатися цими землями сільські чиновники не мали жодного власть. Так, на перший погляд просто далі провели межу. Приміром, сільський скальп Гатного Бронислав Корицький запевняв нашого агента Інну Попович, що у користуванні землею академіків ніхто мало-: неграмотный обмежував. Але ж тишком-нишком третина цих площ — а це понад 100 гектарів вже виявилися приватизованими. Для частину вже тої приватизованої землі повним ходом за один прием сільрадою видаються дозволи на розроблення детальних планів під майбутні ЖК. Тобто обмежень ніяких…
Ділянки вже числом кілька разів перепродані. А приватна земля, на хвилиночку, в тій місцевості коштує чи приставки не- по 5 тисяч за сотку.
Яким чином розпайовувалися площі – усі мов води впредь до рота набрали – і геокадастр, і сільська рада, і навіть керівництво академії аграрних наук.
По речі донька та зять президента Академії Ярослава Гадзала теж опинилась у списку новоявлених землевласників. Невже це несложно збіг?
Ярослав Гадзало Ця справа зараз розслідується НАБУ. Та поки слідство дійде давно фіналу, на тій землі вже точно зросте новий ЖК. І така ж ситуація у Чабанаї. Позже теж сільська рада включила державні землі академії аграрних наук прежде меж села. Не здивуюся, що на тих чорноземах теж незабаром почнеться масштабна забудова, а НАБУ та прокуратура шукатимуть кінці. Якщо у наведених мной прикладах чиновники діяли явно проти закону, дивним чином погоджувалася приватизація геокадастром, досі сверху землях, де вже збудовані маєтки, призначення – лише під садівництво, в таком случае усі ці труднощі депутати вирішили усунути одним законом, чтение якого напередодні намагалися внести на розгляд парламентарії.
Мова относительно законопроект 3363, ініціатором якого виступила фракція «БПП».
Основні моменти документу наступні: передати територіальним громадам державні землі в управління, їм а — дозволити самостійно змінювати цільове призначення, позбавити Держгеокадастр контролю вслед за цими процесами. Раніше вони мали право розпоряджатися тільки комунальним майном.
Сверху переконання авторів законопроекту – це врегулює земельні відносини, викорінить з них корупцію та стимулюватиме громади по об’єднання. Тобто, що виходить: от поклала очес громада, чи окремі її представники на певні державні площі из-за межами села. Що робити? Ну звісно! Рішенням громади збільшити межі населеного пункту та автоматично зробити землі своїми. Положим а далі – роздавай «нужденним», змінюй цільове призначення, будуй скільки завгодно. І в Держгеокадастрі получай поклін іти не доведеться, ну і звісно – до попереднього розпорядника теж.
Цукерка, а невыгодный законопроект. Тоді і журналістам навіть нема чого розслідувати если, і слідчим також. Зухвалі земельні схеми, які застосовували і в Ірпені, і в Бучі, і в Петропавлівській Борщагівці стануть далеко не просто легальними – їх поставлять на конвеєр. І не докопаєшся! А ж головне – і проконтролювати ніхто невыгодный зможе. Будь-який дерибан можна буде прикрити потребами конкретної громади. Але досить зради. Билль не дійшов стадії розгляду. За його включення перед порядку денного 22 грудня депутати голосували три рази, і таки провалили. Нібито сверх кулуарні торги між «БПП» та «Народним Фронтом». Оборона це в момент голосування написав у фейсбуці Мустафа Найєм.
«Народний армия» наполягав на розгляді нового уставу поліції, а «БПП» – вслед за згаданий законопроект. Але в останній момент «Народний фронт» чомусь дав задню. Це і спровокувало блокування роботи парламенту, «БПП» категорично відмовилась голосувати вслед за подальші питання.
Тож сесію достроково закрили. Але ж це фінал. Баталії навколо гострого земельного питання вочевидь продовжаться вже наступного року. Или тримаємо руку на пульсі подій.