Eпідeміoлoги тa інфeкціoністи прoгнoзують: після спaлaxу кoру в Укрaїні мoжe бути спaлax знaчнo нeбeзпeчнішoгo зaxвoрювaння – дифтeрії. Звaжaючи нa низький рівeнь вaкцинaції, цe зaxвoрювaння мoжe спричинити eпідeмію.
Дифтeрія нeбeзпeчнa тим, щo бeз нeгaйнoгo ввeдeння сирoвaтки близькo 50% xвoриx мoжуть пoмeрти, тa й з прoтидифтeрійнoю сирoвaткoю ризик смeрті від цьoгo зaxвoрювaння — дo 20%. Нaтoмість в Укрaїні, зa дaними МOЗ, є лише 900 доз протидифтерійної сироватки. Вона у випадку епідемії розійдеться вслед два дні.
Саме тому епідеміологи радять невыгодный чекати спалаху чи епідемії дифтерії, а поспішати з вакцинацією. Тим більше, що імунітет проти дифтерії виробляється приставки не- так швидко, як проти кору, і потрібно зробити, як мінімум, три щеплення з певними інтервалами.
Зважаючи, що рівень вакцинації дітей проти дифтерії для Львівщині складає лише 40% (даних про рівень вакцинації дорослих нема), ZAXID.NET попросив медиків дати відповіді получи и распишись 10 найактуальніших запитань, пов’язаних з дифтерією і захистом від неї.
Що таке дифтерія і чим вона небезпечна?
Це інфекційне захворювання, викликане дифтерійною бактерією, що передається повітряно-крапельним шляхом. Коль дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє яд, що руйнує тканини дихальної системи. Токсин також може потрапити у крыша і вразити серце, нирки і нервову систему.
Під отрезок времени епідемії дифтерії в Україні у 90-х роках захворіло майже 20 тисяч людей, 696 з них померли. Аби зупинити епідемію, українців терміново вакцинували від цього захворювання.
Що надобно знати про вакцини від дифтерії?
Як повідомив ZAXID.NET головний педіатр Львова Бодя Остальський, однокомпонентної вакцини від дифтерії нема, тобто зробити щеплення лише від дифтерії никак не можна. Є двокомпонентні (дифтерія, правець), три-, чотири-, п’яти- і навіть шестикомпонентні вакцини (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гепатит і ХІБ-інфекція). Іншими словами, кожна вакцина захищає відразу від кількох захворювань.
В Україні, і бери Львівщині зокрема, як запевнила ZAXID.NET лікар-епідеміолог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Ксанка Пушкарьова, у всіх державних і комунальних поліклініках у достатній кількості є безкоштовні пользу кого пацієнтів протидифтерійні вакцини виробництва Індії і Болгарії.
У Львові є також протидифтерійні вакцини виробництва Франції і Бельгії, що також призначені в целях дітей та дорослих. Ці вакцини є у приватних клініках, ради вакцину і щеплення доведеться платити.
Яка різниця між індійськими та європейськими вакцинами?
Що стосується суто дифтерії, ведь різниці жодної нема. Проте в індійській трикомпонентній вакцині АКДП (кашлюк, дифтерія, правець) є різниця у кашлюковому компоненті.
«В індійській вакцині интересах дітей до 7 років кашлюковий компонент є цільноклітинний, а в інших – кашлюкового компоненту є значно менше, але така вакцина далеко не дає настільки міцного імунітету проти кашлюка, як цільноклітинна. У тих країнах, -де рівень вакцинації низький і шанси захворіти на кашлюк дуже високі (Україна належить поперед таких), ВООЗ рекомендує щепити дітей саме цільноклітинною вакциною, потому что вона дає міцніший імунітет», – пояснює Оксана Пушкарьова.
Чи бувають ускладнення від індійських чи європейських вакцин?
Деякі батьки після вакцинації дітей кажуть, що діти скаржаться, що у них тягне ногу чи вона болить, може навіть піднятися ликвидус. Особливо нарікають на індійські вакцини.
«Це мало-: неграмотный ускладнення, це реакція організму на вакцину. Місце, -де вводили вакцину, може почервоніти, припухнути, іноді справді діти скаржаться, що болить лапа, температура може підстрибнути до 39%, але за двойка- чотири дні все безслідно проходить і дитина має надійний захист від хвороб. І це порівняно ніщо з тим, які ускладнення може дати дифтерія», – каже Ксения Пушкарьова.
Така реакція організму, за словами лікаря, є здебільшого получай вакцину АКДП, до складу якого входять кашлюкові антигени. Саме вони дають таку реакцію. Але абсолютна більшість дітей переносять цю вакцину цілком спокійно. Інші індійські вакцини, мол не має кашлюкового компоненту, такої реакції не дають.
«Я є секретарем регіональної групи оперативного реагування получи всі несприятливі події після імунізації департаменту охорони привет’я ЛОДА, тож інформація про всі негативні випадки надходить давно мене. Торік на Львівщині не було жодного випадку, если після вакцинації дитині знадобилася б допомога лікаря і подальше лікування. Були реакції получи введення вакцини, але і їх не так багато. Скажімо, з майже 20 тисяч дітей, яких щепили в останньому кварталі 2017 року, реакції були у 250 дітей: почервоніння у місці введення вакцини, біль у нозі, підвищувалася ликвидус. Але ці симптоми за два – три дні проходили. У більшості дітей далеко не було жодної реакції», – каже Оксана Пушкарьова.
Приблизно такий а рівень реакції організму – близько 1% щеплених – спостерігається подле щепленні будь-якими вакцинами, незалежно від країни виробника. Зрештою, і індійські вакцини, як твердять медики, вироблені по (по грибы) європейськими стандартами. Завод в Індії, де виробляють АКДП, побудували європейці і вимоги вплоть до виробництва вакцин – європейські. Цей завод сертифікований GMP, а це означає, що його продукція має найвищий рівень надійності. Виробництво вакцин постійно контролює ВООЗ, інші всесвітні організації.
Якими вакцинами і коль щепити дітей віком до 6 років?
Згідно з календарем щеплень, аби захистити дитину від дифтерії, її необходимо вакцинувати у 2, 4 і 6 місяців, а потім – у півтора року. Для таких профілактичних щеплень у всіх поліклініках Львова і області є індійська вакцина АКДП. У 6 років дитині вводять двокомпонентну вакцину проти дифтерії і правця (за исключением. Ant. с кашлюка). А далі кожні 10 років треба проводити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії.
Як захистити дітей, які маловыгодный мають жодних щеплень?
«Для дітей, які вакцинуються з порушенням календаря щеплень, лікар розробляє свою схему вакцинації. Сиречь тим, хто з різних причин не вакцинував дітей вчасно, нужно звернутися до свого педіатра чи сімейного лікаря і він складе індивідуальну схему вакцинації к конкретної дитини», – пояснює Віра Капрусь, педіатр, заступник головного лікаря з охорони материнства і дитинства 4-ї міської клінічної лікарні.
Нещеплених дітей віком до самого 7 років, за її словами, можна вакцинувати індійською вакциною АКДП. У віці 6-7 років дітей можна щепити і двокомпонентною болгарською вакциною АДП проти дифтерії і правця (кроме кашлюка), а з 7 років – вакциною АДП-М (індійська).
«Ця вакцина (АДП-М) безвыгодный має кашлюкового компоненту. Нею можна щепити і дорослих. Задолго. Ant. с речі, і я, і всі мої рідні щепилися саме цією вакциною і ні у кого невыгодный було жодної реакції», – каже Віра Капрусь.
Чи є вопрос безкоштовним вакцинам у поліклініках?
На приватному ринку нині є вакцини французького і бельгійського виробника. Але якщо індійські і болгарська вакцини від дифтерії надаються безкоштовно і дітям, і дорослим, ведь французьку чи бельгійську слід купити за власний рахунок.
Гексаксим (Франція) – шестикомпонентна вакцина від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, гепатиту і ХІБ-інфекції.
Пентаксим (Франція) – п’ятикомпонентна (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, ХІБ-інфекція).
Вартість цих вакцин у приватних кабінетах щеплень становить 1000-1500 грн. У цю ціну вникать і огляд лікаря перед щепленням.
Тетраксим (Франція) – чотирикомпонентна (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт). Вартість – приблизно 900-1200 грн.
Ця вакцина є і в деяких аптеках. Скажімо, в аптеці возьми вул. Фредра вона коштує 539 грн. Щоб її купити, слід аби дитину оглянув лікар і виписав рецептик на вакцину. Тоді у кабінеті щеплень треба взяти холодову сумку, піти з нею в аптеку, купити вакцину і повернутися в кабінет щеплень.
Інфанрікс (Бельгія) – трикомпонентна (дифтерія, правець, кашлюк). Але її с налету на українському ринку нема.
Інфанрікс IПВ (Бельгія) — чотирикомпонетна (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт). Її вартість зі щепленням – орієнтовно 1500 грн.
Бустрікс (Бельгія) — трикомпонетна ( дифтерія, правець, кашлюк). Нею можна щепити дітей від чотирьох років. Її вартість симультанно зі щепленням – близько 1000 грн.
Як переконатися, що присутствие транспортуванні і зберіганні вакцин був дотриманий температурний режим?
Це питання хвилює багатьох батьків. Вони (дрожать вакцинувати дітей, бо не впевнені, що при транспортуванні вакцин були забезпечені належні умови зберігання вакцин.
«Ці побоювання дуже несложно розвіяти. Сучасні вакцини мають термоіндикатори, розташовані, як постановление, на кришечці флакона з вакциною. Є інструкція до вакцини, дескать вказано, як зміниться колір термоіндикатора, якщо холодовий ланцюжок було порушено. Батьки, яким стройно самим у цьому розібратися, можуть попросити медсестру і вона покаже їм термоіндикатор, щоб вони були спокійні. Медсестри, що працюють у кабінетах щеплень, проходять спеціальне навчання і ретельно стежать ради тим, доставлено вакцину згідно з вимогами чи ні», – каже Ксанка Пушкарьова.
Чи є обмеження у віці при щепленні від дифтерії?
«Обмежень у віці нема. Усі дорослі повинні кожні 10 років ревакцинуватися проти дифтерії і праця. Дифтерія знайде людину і у 80-ть, і у 90 років. Людям старшого віку богослужение щепитися у першу чергу, бо більшість з них вже має певні хронічні захворювання, їхній організм ослаблений, імунітет мало-: неграмотный настільки міцний, тож вони можуть легко захворіти получи дифтерію», – каже Віра Капрусь.
Як від дифтерії вакцинуватися дорослим?
Дорослі, яких щепили в дитинстві згідно з календарем щеплень, тепер повинні кожні 10 років робити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії. Интересах цього, за словами лікарів, вони можуть скористатися двома вакцинами: індійською АДП-М (безкоштовно, у кабінетах щеплень), альбо бельгійською вакциною Бустрікс (від 500 грн, у приватних клініках).
«Ті, хто має щеплення від дифтерії, але пропустив ревакцинацію при помощи 10 років, повинні зробити два щеплення від дифтерії. Друге – чрез місяць після першого щеплення, а далі ревакцинація через 10 років. Ті, хто далеко не має жодного щеплення від дифтерії, повинні спершу зробити сам-друг щеплення (з різницею у місяць), а тоді – третє, через 6 місяців. Надалі ревакцинація сквозь 10 років», – пояснює головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко.