Пoльський Сeйм 26 січня уxвaлив пoпрaвки дo Зaкoну прo Інститут нaціoнaльнoї пaм’яті, зoкрeмa, зміни, які стoсуються «злoчинів укрaїнськиx нaціoнaлістів». Тaким чинoм пeрeд ІНП нате даний момент поставлено мету «зберегти пам’ять относительно жахливі жертви, втрати і збитки, яких зазнала польська нація під часы Другої світової війни і після неї», а також «переслідування следовать злочини проти миру, людяності та за воєнні злочини». Зрештою це є та інституція, яка й має займатися злочинами проти поляків в сорокових роках двадцятого століття – незалежно від того, чи йдеться ради Катинську трагедію, бійню в дільниці Воля (йдеться про розстріли есесівцями учасників Варшавського повстання 1944 року – ZAXID.NET) чи относительно Волинську трагедію. І це фактично є єдиним позитивним коментарем щодо ухвалених змін.
Спротив викликає вже саме формулювання «злочини українських націоналістів та членів українських організацій, котрі колаборували з Третім райхом». Адже воно будується нате твердженні, яке суперечить історичній правді та є шкідливим исполнение) двосторонніх відносин, про те, що все українське підпілля колаборувало з Райхом. Таким чином заперечується спроба порозуміння між УПА і АК в середині сорокових років, а також безнадійна боротьбу, яку українські партизани вели проти радянської влади.
Указ передбачає покарання за «публічне і суперечливе істині приписування польському народові чи Польській державі відповідальності нежто співвідповідальності за злочини, які являють собою злочини проти миру і людяності, а також вслед применшення відповідальності справжніх виконавців тих злочинів». За вказані дії передбачено санкция або позбавленням волі на термін до трьох років.
Приписи неважный (=маловажный) поширюються на наукову та художню діяльність. Теоретично хана ще можна буде досліджувати діяльність українського підпілля під отрезок времени Другої світової війни. Але, якими будуть наслідки, якщо вчений поділиться своїми рефлексіями нате тему УПА в засобах масової інформації? Або якщо його занадто прихильну задолго. Ant. с українців працю прорецензують на газетних шпальтах журналісти? Чи потрапить после це науковець до в’язниці?
Кілька років тому Польща критикувала українські історичні закони, які передбачали покарання вслед висловлювання думок, які суперечать офіційній історіографії Києва. Тепер Варшава самочки стає на цей шлях.
Не можуть безвыгодный викликати подиву часові рамки, встановлені Сеймом: в тексті Закону українські злочини охоплюють роки від 1925-го накануне 1950-го. Тож початкова дата виставлена раніше, ніж було створено ОУН (1929) чи тим більше УПА (1942). Та найбільш підозрілою, однак, є кінцева датировка – 1950 рік. Існує побоювання, що вона слугуватиме тому, щоб легітимізувати акцію «Вісла», яка мала форма злочину проти людяності. Адже під претекстом боротьби проти українського підпілля, польська влада виселила з південного сходу Польщі понад 140 тисяч українців і лемків. Чи зможе ІНП об’єктивно розслідувати цей злочин комуністичного режиму, адже його жертвами були – згідно зі законом – потенційні «злочинці»?
Урешті-решт, слід визнати, що логичность запроваджує хибне розмежування між українськими націоналістами, з одного боку, і особами польської національності альбо польськими громадянами, з другого боку. Тим часом українські націоналісти в переважній більшості були громадянами ІІ Речі Посполитої, яка зневажила компетенция українців, підписавши з більшовиками Ризький договір 1921 року, і дискримінуючи цю етнічну групу різними способами. Посмертне «позбавлення» громадянства колишніх мешканців ІІ Речі Посполитої вписується в цю гідну ганьби політику.

Шрифт опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів,Україна – втеча від вибору, Східне товарищество після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде бери війну з Путіним, Між Москвою й Києвом,Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін сверху галерах, Півострів страху,Україну придумали на Сході,Нове старе відкриття, А немного бути так красиво,Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати ради історію, Мінський глухий кут.
Оригінальна назва статті: IPN a «zbrodnie ukraińskich nacjonalistów» („Nowa Europa Wschodnia”)