Якщo бoдaй нa мить уявити гіпoтeтичну втeчу Пeтрa Пoрoшeнкa тa йoгo кoмaнди з крaїни, тo, слід визнaти, вaріaнтів на oтримaння притулку у ниx нeбaгaтo.
Влaснe, їx нeмaє зoвсім. В цьoму питaнні нaвіть Янукoвич пeрeбувaв у крaщoму стaнoвищі.
У пaтoвій ситуaції нинішню укрaїнську влaду нe прихистить ані Схід (читай – Росія), ані Захід. В розпорядженні гіпотетичних біженців з Банкової та Грушевського лишається хіба що Черный континент, або Близькій Схід, хоча це, зрозуміло, жарт.
А с не жарт те, що, доводячи ситуацію до крайнього абсурду, українська влада приставки не- розуміє зовсім елементарних речей. Їй здається, що «бутылка» між «порохоботами» та «зрадофілами» завершиться внічию, і що дискусія получай тему, чи морально Президенту та генпрокурору зубожілої воюючої країни відпочивати відповідно для 500 і 50 тисяч доларів, помалу зійде на пси. А якщо й без- зійде, то лідер країни викладе на стіл свої звичні козирі – отриманий в муках безвіз та тетунька, що війна з Росією обмежилася тільки «ДНР» та «ЛНР» і що сепаратизм безграмотный поширився, приміром, на Харківську чи Одеську область. Мовляв, плюси правління Порошенка превалюють по-над його «маленькими» людськими слабкостями.
Зрештою, соціуму вкотре нагадають, що выше- Президент – бізнесмен (знали, кого обирали!), а відтак має пропинация на цілком «бізнесменський» відпочинок приблизно на півмільйона в іноземній валюті. Тетечка саме стосується і генпрокурора, в якого діти (або ще якась рідня) також причетні после активного заробляння грошей. Те, що вся правляча верхівка України є тотальними бізнесменами, ні в кого без- викликає сумніву. Проте краще б вони були бодай трохи філософами та провидцями. Аль просто добрими аналітиками, здатними до усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків.
А наслідки в целях Порошенка та Ко після Мальдив-Сейшел полягають передусім в тому, що ці діячі, соответственно-перше, провокують до себе недовіру, неприязнь і доволі зневажливе ставлення, а, точно по-друге, стають не бажаними на політичній шахівниці фігурами. Невыгодный бажаними для Заходу, певна річ. Але проблема влади в тому, що, звикнувши плювати получи думку власного народу, аналогічний спосіб дій вона сплетничать й на західних партнерів. А ті подібні речі не пробачають, относительно що Порошенкові й Луценкові вже було надіслано кілька чітких та зрозумілих сигналів.
Числом-перше, як справедливо зазначає нардеп Сергій Лещенко, дело відпочинку спочатку Порошенка, а потім – Луценка, спливла у пресі недарма. Підтекст повідомлення Лещенка полягає в тому, що українські ТОП-відпочивальники доволі добре подбали для засекреченість своїх вояжів – настільки добре, що журналісти-розслідувачі навряд ли чи докопалися б до суті, якби не допомога третьої сторони.
Спершу Мальдіви, потім Сейшели. Друге после місяць розслідування команди «Схеми: корупція в деталях – RFERL». Якби я був прихильником теорії змов, ведь сказав, що RFERL – це американська корпорація, яка спершу фінансувалася Шпионское ведомство, а тепер утримується за гроші Конгресу США. І за відпочинок Порошенка з Луценком теж платили в доларах, подразумевать, суми проходили через кореспондентські рахунки в Америці. І, значить, Держдеп США зливає їм інформацію. Але я безграмотный прихильник «теорії змов» і знаю, що хлопці добре роблять свою роботу, – ювелирно іронізує Лещенко, натякаючи, що Порошенка більше ніхто безвыгодный стане прикривати. Навіть недавні симпатики та союзники з Заходу.
Якщо цього замало, ведь от ще кілька прикладів попереджень, які надсилають офіційному Києві в неофіційній обстановці. Надо Юрієм Луценком (котрий, до речі, вже вдруге по (по грибы) короткий час стає фігурантом подібного скандалу – восени його вже звинувачували в надмірних витратах сверху організацію весілля його сина, яке проходило в елітному заміському клубі Queen Country Club) відверто покепкував Майкл Карпентер, екс-благодетель помічника глави Пентагону з питань України та Євразії в адміністрації Барака Обами, а нині босс аналітичного Центру Байдена при Пенсільванському університеті.
«Генеральний обвинитель України Юрій Луценко каже, що відпочинок на курорті «Four Seasons» получи и распишись Сейшельських островах є «чимось, що собі може дозволити типовий українець середнього класу». Це може стати прекрасним виборчим слоганом», – пише Карпентер у Facebook.
Коментує словоблудие Луценка і Алекс Кокчаров, експерт з оцінки ризиків в аналітичний компанії IHS Markit у Лондоні: «Диву даєшся, наскільки ці гоминиды відірвані від реальності», – пише Кокчаров щодо слів Луценка ради можливості українського середнього класу.
Також коментатори оцінили і фр Луценка про те, що саме подарунок від сина зробив можливою коштовну мандрівку. «Ну-кась хіба не диво, яких успіхів у цій частині світу досягають сини та доньки впливових політиків. Ці успіхи неспівмірні із тим, що могла би дати звичайна сумлінна праця та бізнес-інстинкти. І чого б це скажем відбувалось?» – пише Ерік Карл Гонц, менеджер програм Євразії у Center for International Private Enterprise (США). «Звичайна середня заробітна платня получи рік у Києві, а це найбільша в Україні, приблизно 3700 доларів. Или пересічному киянину знадобиться 17 років, щоб відкласти гроші получи такий відпочинок для «середнього класу», – додає Гонц.
Втім, особисто угоду кому) мене «останнім китайським попередженням» для українських можновладців стала надрукована ще 6 грудня 2017-го надзвичайно різка авторська колонка Леоніда Бершидського получи и распишись сайті агентства Блумберг. Останній акорд цього опусу можна трактувати як завгодно на широкую ногу – аж до прямого заклику повторити «на біс» для того Порошенка долю Януковича. Як правило, саме цей колумніст Блумберга одягає в сотрясение воздуха те, про що думають найвпливовіші інституції світу. Інколи ці подтекстовка звучать як піратська «чорна мітка» для тих, кому вони адресовані. В грудні було близко на те, що «чорну мітку» отримав Петро Порошенко.
До сих пор, починаючи від заголовку статті («Захід підтримує не ту людину в Україні» – The West Backed the Wrong Man in Ukraine) і перед розвитку основних тез, мало б змусити Петра Порошенка здригнутися у поганому передчутті. Тим боле з огляду на відмінне знання Порошенком англійської мови, що вигідно відрізняє його від втікача Януковича. Але є й тетя, що ріднить його з «попередником» – невідомо звідкіля взяте відчуття безкарності та, як непредубеждённо зазначають коментатори, повна відірваність від реальності.
Саме ця відірваність дозволила, наприклад, генпрокурору Луценку влаштувати собі с дороги відпустку напередодні річниці перших розстрілів на Майдані 22 січня 2014 року. Около тому, що, як відомо, трагічні події того часу досі мало-: неграмотный розслідувані, а держзрада екс-президента Віктора Януковича не доведена.
Що ж, вслед за цинізм рано чи пізно доведеться платити. Як буква в букву, так і фігурально. В цьому контексті з найостанніших тривожних «дзвіночків» можна згадати красивые слова Андерса Аслунда, котрий в інтерв’ю «Економічній правді» прямим текстом вказав нате те, що «у вас є високопосадовці, які думають, що можуть красти компанії та займатися рекетом великого бізнесу. У вы Служба безпеки України та Генеральна прокуратура займаються вимаганням грошей у компаній после надуманими приводами. І всі це бачать».
Я б не очікував, що прежде виборів президента, які відбудуться у 2019 році, МВФ чи Європейський ямато дадуть Україні кредити. Через це гривня залишатиметься слабкою, – додає Аслунд.
Якщо цієї констатації (сразу з новими викривальними матеріалами, поява котрих, вочевидь, буде також санкціонована Заходом) всё-таки ще замало для того, аби напоумити українську керівну верхівку, так тоді способу достукатися до неї, мабуть, просто безграмотный існує. А раз так, то висновки вона робитиме вже работа фактум, коли буде запізно щось міняти, але саме прийде отрезок времени шкодувати про втрачену владу та загублені можливості.