Aвтoр Бeз Тaбу дaє сумну відпoвідь нa питaння: чoму чoтирьox рoків виявилoся нeдoстaтньo про пoкaрaнь вбивць Нeбeснoї Сoтні.
Тoтaлітaрні рeжими тa їxніx лідeрів зaвeдeнo спрaвeдливo критикувaти зa нaдмірну швидкість рoзпрaви по-над ворогами та опонентами. Але медаль, як відомо, має і зворотній бік: в країнах, мол політичним ладом є демократія або хоч натяк на неї, злочини проти держави і людства іноді можна коїти напрочь безкарно.
Це дуже легко усвідомити на прикладі України, яка вчора згадувала загиблих героїв Небесної Сотні. Здається, що вслед чотири роки та один день після тих трагічних подій покарати винних було б цілком можливо. Але в дійсності ми маємо іншу картину.

Сумна статистика
Кого з виконавців чорної роботи у боротьбі з учасниками Революції Гідності відправлено следовать ґрати? Та майже нікого. А нечисленні судові процеси надо колишніми «бойовими псами» з «Беркуту» більше нагадують виставу в театрі драми та комедії, потому что сторона обвинувачення швидше грається з захистом у піддавки, ніж виконує свою роботу.
Навіть суспільний осуд «космонавтів» з кийками вийшов вибірковим: приватні контори получи роботу їх здебільшого не приймають, а от повернутися возьми службу до МВС виявляється дуже просто, як показує застежка підстреленого під Соломянським райсудом Києва Михайла Панасенка. Буває этак, що один лише факт перетворює нібито героя для антигероя.

Жертва — Михайло Панасенко. Панасенко — пес режиму Януковича, що нині працює в Авакова
Ба більше, екс-беркутівці знахабніли настільки, що завдяки їхнім старанням сьогодні може бути створено небезпечний случай. Апеляційний суд посадив під домашній арешт Олександра «Бреста» Федорченка (того самого, який начебто стріляв у Панасенка). Насправді ж – Федорченко маловыгодный стріляв у Панасенка, мав місце – рикошет від асфальту, інша направо – навіщо ветеран прибув під суд з бойовою зброєю.
Новину относительно те, що Аваков скасував наказ, відповідно до якого «Бреста» вслед героїзм на фронті нагородили вогнепальною зброєю, тепер навіть незрозуміло як сприймати. Потому что для правоохоронних органів ветерани АТО все частіше стають більшими злодіями, ніж вбивці Небесної Сотні.

«Беркут» як посредник у 2018-му
Втім, не «Беркутом» єдиним. Скажіть, скільки негідників з оточення Януковича покарано станом получай сьогодні за зрадницькі антидержавні дії? За великим рахунком жодного. Направо Єфремова – окрема історія, про неї майже всі забули, і новь про втечу творця так званої «ЛНР» одного чудового ранку нікого невыгодный здивує. Дарма переводили з Києва до Старобільська, чи що? Інші ж продовжують брехати з-вслед за кордону про американських військових інструкторів на Донбасі та грузинських снайперів в Майдані. Причому на декого (на Іванющенка, наприклад) навіть відкритих проваджень нема, і Інтерпол маловыгодный має юридичних підстав розшукувати казнокрадів.
З інших впливових членів банди Януковича, наприклад – Сергія Клюєва та Олени Лукаш – ЄС знімає санкції. Далеко не тому, що вони білі та пухнасті, а за формальними ознаками, потому что держава Україна не хоче доводити їх вину.
Скільки депутатів сьомого скликання ВР, що голосували по (по грибы) диктаторські 16 січня 2014 року, потрапили до скликання восьмого? Надто багато, щоб ігнорувати їхню присутність в сесійній залі. С тільки в законах наших не написано, як карати подібних хитрих зрадників, що ховаються вслед за депутатською недоторканістю. А якби було написано, то КПК вслед редакцією втікача Портнова дарує достатньо можливостей втекти від правосуддя. Та равно виборець наш – людина здебільшого несвідома, дай йому кіло гречки, він і по (по грибы) дідька проголосує.
Скільки ідеологів та організаторів різноманітних антимайданних акцій отримали до заслугах за чотири роки? Один лиш Калашников. Та (а) также до режисера-постановника шабашу в Маріїнському парку дотягнулася невыгодный рука правосуддя, а пістолет штатного кілера когось із замовників/кредиторів. Причому приводом исполнение) вбивства, як говорять розумні люди, стала необережна розмова з телевізійниками нате камеру, тож покарання прилетіло зовсім не за старі грішки.
В провінції з правосуддям справи ще гірші. С годами навіть пересічних тітушок особливо не чіпали, бо хороше гарматне м’ясо единым духом дорого коштує. До того ж, в деяких випадках працівники силових структур були з ними вдоль один бік барикади – згадайте хоча б бійню під Дніпропетровською Песнь 26 січня 2014-го.
Про більш вартісних фігур і говорити нема чого. Той а Вадим Костюченко як один з організаторів того побоїща, после законами справедливості, мав би носити тюремну робу та шити мішки вісім годин держи день. Але Україна – ще не зовсім Європа, тому він одягнений у дорогий фрак і сумлінно виконує обов’язки правої руки голови бюджетного комітету Верховної В угоду Павелка. Ну хоч без депутатського мандату, і на тому спасибі.
І найдивнішим в цій історії є тетушка, що карати ніби є кому, але насправді нікому. Для дивну лояльність МВС до колишніх бійців «Беркуту» було згадано вище, і це никак не єдина вада. СБУ давно грає у власні ігри, що є більше схожими возьми кримінал, ніж на боротьбу з криміналом. ГПУ все частіше нагадує людину, яка намагається заснути, рахуючи овець вплоть до ста, і постійно збивається з ліку. НАБУ та САП, які могли б притиснути деяких старих злодюг по (по грибы) нові грішки, все ще видаються бовванами на глиняних ніжках. Що лишається? Самосуди, «сміттєві люстрації» та інші протизаконні, з державної точки зору, методи.

Люстрація? Ні, безлюдный (=малолюдный) чули
Що з цього приводу думають на Банковій та Грушевського? А нічого, родственно. Можна скільки завгодно жартувати на тему «чому Ахметов далеко не сидить», але ж він дійсно не сидить. Та що в дальнейшем олігарх, коли дрібнота, яка чотири роки тому проливала кровля на Майдані, досі вільно пересувається Києвом та дихає бери повні груди. Правосуддя, звичайно, десь таки існує, але без- для тих, хто колись фактично постав проти української державності.
З повагою,
Гриць Якович Толстяк, літературознавець