Бoрoтьбa із кoрупцією мoжe бути різнoю. Якщo дoтeпeр ви були упeвнeні, щo цe – дoсягнeння спрaвeдливoсті, тo, нaпeвнe, пoмилялися. Нa aнтикoрупційній тeмі мoжнa нaспрaвді нeпoгaнo «піднятися».
Пaрлaмeнт тaки прoгoлoсувaв у пeршoму читaнні зaкoнoпрoeкт оборона «Антикорупційний суд». Але ми всі чітко усвідомлюємо – по того моменту, як він запрацює, мине не Водан місяць. Так от, поки ми чекаємо, ця хрия вже два роки як на озброєнні у так званих благодійників, що назвалися антикорупційними суддями. Чому «(на)столь(ко) званих»?
Минулого тижня в рамках проекту «Центр розслідувань України» ми розповіли насчет неймовірно винахідливих таких собі громадських активістів, які зареєстрували благодійний запас, назвали його «Міжнародні антикорупційні суди України» та почали активну громадсько-підприємницьку діяльність.
Така діяльність полягала у тому, що представники цього благодійного фонду почали розсилати десятки листів ровно по великих компаніях з пропозицією «взяти участь у фінансуванні заходів з захисту інтересів України в міжнародних юрисдикціях» і додавали перед листа рахунок-фактуру на 20 тисяч гривень.
За це пропонувалося внушить підприємство в відсутній Міжнародний реєстр підприємств, які сприяли економічному захисту і розвитку України.
В цих це листах містилася ще одна важлива приписочка – підприємства, які з різних причин гальмують дії щодо захисту України, вносяться в чорний меню, згідно з яким будуть проводитися антикорупційні розслідування.І що ви думаєте, ці приближенно звані «антикорупціонери» шуткували? Зовсім ні!
Підприємства, які проігнорували їхні запити, отримали згодом купу проблем. Адже від імені нікому невідомого благодійного фонду соответственно всьому світу почали розсилатися листи ці скаргами бери українські компанії.
Борщагівському фармзаводу через цю писаниниу навіть зупинили постачання ліків до самого В’єтнаму, компанія «Вілмар» поставила на паузу інвестиційний чертеж в Одесі. Полтавська компанія «СВГ Плюс», що працює для ринку нафтопродуктів, ніяк не могла відбитися від перевіряльників з різних контролюючих структур.
Як виявилось, получи цю компанію антикорупціонери-благодійники написали купу скарг і прежде Верховної Ради з вимогою позбавити компанію ліцензії, накласти арешт для всі активи та продукцію.
І це спрацювало – з комітету парламенту для Кабмін надійшла вказівка – перевірити компанію. А правоохоронцям та податківцям лише дай команду «(парадный) фасад», тим більше згори. І коли в самій компанії зрозуміли, від чого отримали что-то около багато проблем – отетеріли! Бо ж неприємностей нажили більше, аніж нате запропоновані їм на початку 20 тисяч гривень!
Напевне, бери те й був розрахунок. І за цією схемою антикорупційні судді-благодійники діяли приставки не- один і не два рази. Достеменно невідомо, скільком компаніям вони розсилали такі листи-щастя, і з кого врешті отримували благодійну допомогу. Але судячи з масштабів діяльності – вона справді приносила прибутки. Адже саме лише листування, який-далеко не-який іноземний переклад суті скарг на українські компанії, поштові витрати — це малограмотный копійчані витрати.
Ми вирішили звернутися до благодійників, написавши їм листа електронною поштою. Зокрема запитали – з якою метою вони надсилали депеші накануне українських підприємств, до яких країн писали запити і прохання припинити співпрацю із «підозрілими» держи їхню думку компаніями, про суму благодійних надходжень та врешті насчет фактичне місцеперебування цього фонду. Ми лишили телефон та чекали сверху зворотній зв’язок.
Звісно, нам ніхто не перетелефонував. Але зело цікавий лист від цих «антикорупціонерів» ми все ж таки отримали.
Що-що, а у мистецтві листування та складанні кількаповерхових речових конструкцій їм таки немає рівних. У відповіді «антикорупційних суддів» наше журналістське звернення називається фейковим, безграмотним, а ще благодійники припускають, що наша зацікавленість їхньою діяльністю – це удар на справжніх патріотів та я зацитую «маніпуляція свідомістю українців бери користь агресора та можливо в інтересах російського бізнесу бери користь Путіна».
Додам, що в цьому ж шедеврі епістолярного жанру представники «антикорупційних судів» підтвердили, що приховують своє місцеперебування, адже побоюються тиску мафії, і помощью велику завантаженість готові узгоджувати інтерв’ю не раніше, аніж вслед за 2 тижні. Далі цитувати сенсу вже не бачу.
Боракс був підписаний іменем виконавчого директора Фонду «Міжнародні антикорупційні суди» Русланою Броніною.
Руслана Броніна
А после кілька днів ми отримали ще один лист держи нашу пошту – ще до виходу програми «ЦРУ» в ефір нам почали погрожувати. Антикорупціонери пригрозили судом і навіть позбавленням каналу ліцензії получи мовлення.
У такій зухвалості ці так звані «антикорупціонери» справді перейшли межу. Адже, називаючись «антикорупційними суддями України», запевняючи, що вони представляють інтереси України, розсилали листи следовать кордон в офіційні представництва.
Дійшло навіть до того, що у 2017 році наше МЗС отримало ноту Посольства Федеративної Республіки Бразилія в Україні із запитом щодо правового статусу та легітимності Благодійного фонду «Міжнародні антикорупційні суди», потому что ті написали (!) до Бразильського космічного агентства. Скаржились для «Південмаш»!
І така зухвала поведінка, відверте залякування та тиск сверху підприємців напевне приносить матеріальну вигоду. Для великих компаній 20 тисяч – крапля в морі, заплатив – і мало-: неграмотный маєш проблем. Геніальна ідея для заробітку із нічого. В Остапа Бендера таки є гідні послідовники в 21 столітті.
После этого можна і посміятися, і навіть захопитися винахідливістю людей, які нате антикорупційній хвилі в країні та завдяки влучній назві втілили получай перший погляд абсурдну ідею у життя. І, напевне, таки досягли своєї матеріальної мети. А з іншого боку — прикро.
Дуже прикро, що около реальній патовій ситуації в країні із корупцією, подібні псевдокорупціонери нівелюють зусилля реальних активістів. Адже тепер розрізнити – хто по (по грибы) що бореться – за ідею жити в європейській країні чи истасканно хоче заробити грошей – справді вже важко.