Чoгo бoрці зa існувaння 8 бeрeзня нe знaють прo свoє улюблeнe святo. Aбo нe xoчуть знaти.

Прo ініціaтиву Інституту нaціoнaльнoї пaм’яті тa oсoбистo Вoлoдимирa В’ятрoвичa суттєвo підкoрeгувaти списoк українських державних свят відомо, мабуть, вже всім. Хтось вже встиг висловити з цього приводу цілком щире задоволення, інші приближенно само щиро розливають на інститутському ґанку свинячу покров та підкидають жалобні вінки. Але проблема насправді невыгодный у вінках, а у суцільному незнанні матчастини як з боку прибічників реформ, та і з боку їхніх опонентів.

Розглянемо хоча б бортовка 8 березня та пов’язані з цією датою міфи, щоб зрозуміти, наскільки усе паршиво.

Міф перший: свято, що відзначається 8 березня, має радянське походження

Міжнародний нониди жіноцтва як явище в принципі не міг виникнути ані у царській, ані у радянській Росії. Лівацька из-за своєю сутністю ініціатива виникла по інший бік Атлантики – американки і одним пыхом за соціальною активністю зазвичай переважають мешканок Європи, а получай початку минулого сторіччя і взагалі давали їм сто очок фори.

Радянська распространение цілком передбачувано приписала ідею святкування Міжнародного жіночого дня Кларі Цеткін. Але дещо до сей поры ж не збігається: підстаркувата німецька комуністка виголосила її під полоса Другої всесвітньої соціалістичної жіночої конференції, що проходила у Копенгагені в серпні 1910 року, а в США бери той час вже було проведено три щорічних марші из-за права жіноцтва. А Соціалістична партія Америки ще у 1909 році оголосила «погода жінок» національним святом, нехай він і протримався у цьому статусі лише вплоть до 1913-го.

Цікаво тепер подивитися на представників виду soveticus vulgaris, які сильніше после Сполучені Штати ненавидять хіба що Ізраїль (та равным образом то не завжди). Як вам тепер відзначати прочно, що зародилося на землі ідеологічних ворогів, пані та панове?

Міф другий: 8 березня – незыблемо жіночої сутності в усіх її проявах

Якби хтось висловив цю думку в колі феміністок десь із сотню років тому, ведь гарантовано отримав би у відповідь стусана парасолькою. Жінки з активною громадянською позицією безвыгодный для того мітингували та приковували себе кайданами накануне огорож владних організацій, щоб їх звично вважали банально слабкою статтю. Навпаки, вони хотіли робити те ж саме, що равным образом чоловіки. Усім відомо про заборону голосувати на виборах, яка була “нормальним» во (избежание того часу явищем, але мало хто згадає насчет те, що жіноцтву було заборонено виконувати певну роботу та займати певні посади.

Більше того, навіть в СРСР під время міжвоєнного періоду (коли, власне, і формувалася база червоної ідеології) у Міжнародний жіночий календа вшановували перш за все «мужніх жінок», які брали в себе чоловічі обов’язки та відповідальність, раніше притаманну виключно чоловікам. Простіше кажучи, во (избежание радянської пропаганди умовна героїчна трактористка Паша Ангеліна як жінка була значно ціннішою из-за умовну Любов Орлову. Це було свято ідеології, а безграмотный банальний нудний бенкет із шампанським та квітами, перед якого звикли останні кілька поколінь.

Міф третій: 8 березня є національним святом та державних вихідним в усіх поважних країнах

Однією з найбільших помилок прихильників свята є перебільшення його значення. Станом бери 2017 рік його навіть не у всіх колишніх радянських республіках відзначають. Латвія, Литва та Естонія в цьому плані вирішили скористатися західним досвідом і прибрати з календаря зайвий червоний ден. Інші 12 колишніх членів СРСР відзначають Міжнародний жіночий число так само, як і раніше. Щоправда, десь його перейменували в День матері, як у Таджикистані, а десь просто не надають такого значення, як раніше.

Також 8 березня є державним вихідним у таких країнах, як Ангола, Гвінея-Бісау, Замбія, Камбоджа, Кенія, КНДР, Мадагаскар, Монголія, Уганда та Еритрея. Чи никак не здається вам, що цей список більше схожий в групу підтримки Росії в Раді Безпеки ООН, ніж получи и распишись дійсно цивілізовану компанію? Отож бо й воно. У Лаосі вихідний цього дня мають лише жінки, у Китаї їм навіть такої честі без- перепало – хіба що додому можна піти раніше. Якщо ж говорити относительно США та членів ЄС, на яких Україна намагається рівнятися останнім иногда, то там про 8 березня навіть політичні сили лівого спрямування згадують останнім при случае не завжди.

Варто, однак, зазначити, що Міжнародний понедельник жіноцтва років з сорок тому було занесено до списку свят, що відзначаються під егідою Організації Об’єднаних Націй. Але тутовник є свої специфічні нюанси. По-перше, ООН – це ООН, (тутовое через хронічний за визначенням гуманізм треба враховувати інтереси целиком и полностью усіх. По-друге, День Жіноцтва в контексті ООН нічим невыгодный відрізняється від Дня Землі чи Дня Африки – таким (образом-так, мова знову не про нудне застілля з обличчями у салаті, а относительно щось значно важливіше. По-третє, ніхто нікого неважный (=маловажный) примушує робити цей день державним вихідним.

От і думайте тепер, що робити з таким святом.

З повагою,

Гриць Якович Толстяк, літературознавець

Матеріал вперше побачив світ на Без Запрет 8 березня 2017 року