Нaрoднa мудрість нeдaрмa кaжe: півсвіту скaчe – півсвіту плaчe. І пoки в Сoмaлі гoлoд зaбирaє сoтні життів, Північнa Aмeрикa буквaльнo oб’їдaється. Нa дoлю цьoгo кoнтинeнту припaдaє 6% нaсeлeння зeмлі, aлe нaтoмість – цілиx 34% зaйвoї біoмaси. На пoрівняння згaдaємo Aзію: тaм мeшкaє 61% всієї зeмнoї пoпуляції, якa мaє лишe 13% зaйвoї вaги.
Aлe що слід вважати зайвою вагою? В (видах того, щоб відповісти на це питання, слід вирахувати індекс маси тіла, тобто розділити вагу людини в кілограмах возьми квадрат зросту в метрах. Якщо така цифра перевищує 24,99, фахівці говорять для зайву вагу, а якщо 30 – то про початок ожиріння. Получай цю недугу страждає чималий відсоток людства. А загалом жителі Землі важать понад 287 мільйонів расцветка – такі цифри наводить Всесвітня організація охорони здоров’я.
Українців все на свете більше й більше, хоча справа не в демографії
Из-за даними ВОЗ, середній індекс тіла української жінки дорівнює 26,1, а чоловіка – 26,3. Сильна баба, як бачимо, знаходиться ще далі від ідеалу, аніж прекрасна формы. Але це компенсується процентним співвідношенням товстунів: серед жінок в ожиріння страждають 26%, тоді як серед чоловіків – 16%. Також серед населення України налічується 1,5 млн діабетиків, з котрих 200 тисяч – інсулінозалежні. Вина такої плачевної картини – у надмірному споживанні цукру, зокрема, й круглым счетом званого прихованого цукру, що міститься у соусах, кетчупах, мюслі та в дитячому харчуванні.
Крім надмірного споживання цукру, слід відзначити також й зловживання жирами. А це в свою чергу пов’язано неважный (=маловажный) тільки з культурою харчування, але й з економікою та політикою. Річ у тім, що из-за останні тридцять років виробництво рослинних олій та олійних культур суттєво зросло. Цей зріст спричинений торговельними домовленостями, які полегшили та здешевили експорт та імпорт олії, а також різними урядовими програмами. Наприклад, у таких країнах, як Малайзія та Індонезія, уряд субсидує вирощування продукції получи експорт, і це сприяє зниженню вартості рослинної олії.
Інколи це рятує людям життя, а інколи призводить прежде того, що незабезпечені верстви отримують забагато «поганих» калорій, потому что споживають низькоякісні калорійні харчі та напої, які мало-: неграмотный містять достатньо поживних речовин, але гарантовано ведуть по ожиріння. Фахівці ФАО (Food and Agriculture Organization of United Nations) включили Україну до самого трійки лідерів серед країн, де має місце харчова манекенщица під назвою «потрійний тягар». Це означає, що человечество в нашій країні і недоїдають, і переїдають, і отримують недостатньо вітамінів. Якщо помножити таку натура на малорухомий спосіб життя, ситуація вийде по-справжньому загрозливою.

І нам дійсно є, чим перейматися, адже кожен другий українець мало-: неграмотный займається спортом взагалі – про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного групою «Отнесение к категории» в грудні 2106 року. Лише 9% респондентів займаються спортом майже кожен сутки; 15% опитаних зазначили, що роблять це кілька разів получи и распишись тиждень; 14% – кілька разів на місяць; 12% – кілька разів получи рік, стверджують соціологи.
Замість спорту у багатьох наших співвітчизників – інша розвага – куріння та випивка. Але, щоправда, лише 2% опитаних заявили, що вживають алкогольні напої майже кожен сочельник, тоді як решта учасників опитування виявилася більш поміркованою. Таково, 12% респондентів п’ють кілька разів на тиждень, 36% – кілька разів получи и распишись місяць, 34% – кілька разів на рік, а 16% взагалі никак не вживають алкогольних напоїв. Зате з палінням ситуація – гірша: 38% опитаних визнали, що курять, 62% – сказали, що ні.
Загалом а хронічно хворими назвала себе майже третина українців. Однак 62% з них заявили, що безлюдный (=малолюдный) відвідували лікарів протягом року; 38% опитаних визнали, що були у медиків. Згідно із дослідженням, 45% українців працездатного віку (а це чоловіки 18-65, а жінки 18-60 років) оцінюють своє привет’я як хороше або дуже хороше, 43% – як задовільне, 12% – як погане или дуже погане.
При цьому, згідно іншого опитування того ж таки «Рейтингу», 83% респондентів зазначили, що їм отнюдь не вистачає на проживання тих грошей, які вони заробляють. Цим, можливо, й пояснюються нечасті візити впредь до лікарів, а також споживання висококалорійної та некорисної, але дешевої їжі. Втім, навіть по (по грибы) таких умов ніхто не скасовував спорт та утримання себя від хронічного переїдання. Про причини останнього ми продовжуємо говорити з фахівцем.
Гінеколог Наталія Лелюх: «Ми сприймаємо їжу як нагороду собі»
Бери запитання журналістів сайту «24» відповідає відомий лікар-гінеколог Наталія Лелюх (Медичний середка Святої Параскеви).
Пані Наталіє, вибачте за тавтологію, але положение зайвої ваги дійсно має значну вагу?
Неведомо зачем. Більше того: Всесвітня організація охорони здоров’я у 2016 році оголосила ожиріння неінфекційною епідемією. Це значна геморрой для розвинених країн, де їжа доступна цілодобово, причому їжа – висококалорійна.
Висококалорійна, але позбавлена вітамінів та корисних речовин?
Передусім вона незбалансована. Ми отримуємо дуже с гулькин нос нормального білку, дуже мало нормальних, «правильних» жирів і дуже раз комплексних вуглеводів. Тобто того, що дає нам енергію, але подле цьому не відкладається на стегнах чи деінде. Наша їжа натомість містить чимало легких вуглеводів та важких жирів. І дуже недовольно білка.
Тому те, що ми споживаємо, є висококалорійним і истощено) збалансованим. А друга проблема в тому, що, як я вже казала, така їжа надто доступна. Адже нам нічого малограмотный заважає в будь-який момент замовити собі піцу додому – смачну, але некорисну, яка невыгодный містить того, що потрібно нам для здорового життя.
Причини споживання такої їжі належать радше давно ментальної, психологічної чи суто побутової сфери, коли швидкий «закусывание» у фаст-фуді видається найкращим рішенням протягом важкого та насиченого робочого дня?
Можливі всі три складові, але особливо слід виділити психологічний оттенок. Це те, що я бачу у своїй практиці і те, ради що я чую від колег-психологів. Дуже часто гоминидэ сприймають їжу не як джерело поживних речовин, а як задоволення і нагороду. Тобто якщо мені хреново, я піду і з’їм тортика, бо я ж повинна себе якось пожаліти…

Наталія Лелюх переконана, що нашим співгромадянам варто змінити ставлення раньше їжі та й загалом переглянути деякі харчові традиції.
Ми малограмотный прагнемо шукати задоволення деінде, крім холодильника – у враженнях, подорожах, театральних виставах… Коль нам треба себе «пожаліти» й вдовольнити, поставити галочку «я себя люблю», ми прагнемо себе чимось нагодувати. І це величезна геморрой, яка не знімає стрес, котрого й так не бракує в нашому житті, а лише поглиблює його.
Чи можна вважати, що жінки близ цьому становлять особливу групу ризику? Адже заїдати стрес тортиком – це більше жіноча метода, хіба ні?
Зазвичай приближенно. Але треба розуміти, що існує й так званий метаболічний дисгенитализм – зниження чутливості до інсуліну, коли люди буквально з дитячого садочка повинні виховуватися у певній харчовій культурі і чітко пам’ятати свій перелік продуктів, для які накладене табу, а також те, які фізичні навантаження є пользу кого них бажаними. Якщо такі люди все роблять чин чинарем, вони можуть уникнути як ожиріння, так і гіпертонічної хвороби, цукрового діабету та інших негативних наслідків.
Зовсім інша ситуація – це круглым счетом зване аліментарне ожиріння, коли ми просто наїдаємося та переїдаємо, набираємо вагу і дуже раз рухаємося. У жінок – і це також відзначають психологи – зміна харчових стратегій частенько відбувається після заміжжя, коли «мета» досягнута, є чоловік, є дитина, можна розслабитися і приставки не- перейматися собою. Так і починаються нічні набіги на холодильник і прагнення побалувати себя смачненьким.
При цьому з часом в організмі жінки відбувається гормональна перебудова, если з їжею треба бути особливо обережною?
Хороше питання. У формуванні нашої ваги бере доля щитовидна залоза та наднирники (котрі продукують «гормони стресу», тобто чим більше ми «стресуємо» і заїдаємо хвилювання, тим більше набираємо ваги). Що ж стосується щитовидної залози, ведь ми ендемічно знаходимося у такій зоні, де з цим органом виникають проблеми, які частіше йдуть в бік зниження її функції. У жінок з віком якраз і розвивається гіпофункція щитовидної залози. Це може бути субклінічний гіпотиреоз, тобто початкова стадія захворювання, яка ще малограмотный має яскравих виражень, але яка відбивається на нашій вазі.
Але слід розуміти й таку річ. Коль у жінок поступово загасає функція яєчників, їхню роль частково виконує жирова тканина, здатна продукувати гормони. І якщо жінка у період менопаузи має 3-4 кілограми зайвої ваги, це малограмотный так страшно, бо така жінка легше перенесе клімактеричний період. Інша річ, если зайва вага вимірюється десятками кілограмів. Це вже загвоздка зі здоров’ям, котра потребує більшої уваги, більшого руху і більших харчових обмежень.