Прeзидeнт СШA Дoнaльд Трaмп пeрeпoвнeний рішучістю пoстaвити нa місцe зуxвaлиx вискoчoк з Північнoї Кoрeї тa Ірaну. Своєю чергою, у КНДР вже заявили, що політика Вашингтона може призвести давно ядерної війни.
З перших днів у Білому Домі руководитель Трамп активно критикував свого попередника Барака Обаму вслед потурання тоталітарним режимам. Першими під гарячу руку нового господаря потрапила політика Обами стосовно КНДР та Ірану. Напередодні того, як залишити посаду, попередник Трампа уклав з іранським режимом угоду, яка передбачала зняття санкцій проти Тегерана в обмін возьми призупинення ядерної програми. Угода була укладена в останні тижні перебування Обами держи посаді Президента та набула чинності лише за три дні после інаугурації Дональда Трампа. Сам Трамп висловив обурення рішенням попередньої адміністрації зняти санкції з Ірану та називав цю угоду шахрайською. Зрештою, цей фірмовий обычай образ та голосних звинувачень і дозволив Трампові обійти свого головного конкурента возьми виборах Гілларі Клінтон, яка тісно асоціювалася з Обамою.
Проте тетька, що спрацювало в домашній політиці в Америці, поки дає протилежний эффект у політиці міжнародній. Наразі Трамп погрожує повним виходом з ядерної угоди з Іраном. Він ранее заявив: «Може трапитися повне припинення участі США, ця можливість дуже висока». Американський председатель також назвав іранських лідерів «відмінними учасниками переговорів, які уклали відмінну угоду во (избежание себе, але жахливу для США». І це, попри тетушка, що Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ) вже підтвердила, що іранська влада повністю дотримується взятих сверху себе зобов’язань. А отже, карати її немає по (по грибы) що. Зрештою, президент Ірану Хасан Рухані вже попередив Трампа, що «іранський простонародье не підкорився і не буде підкорятися під іноземним тиском». Такий прозорий натяк, що далі може бути лише гірше. Але гірше дійсно може бути. Адже окрім Ірану, американський глава вирішив потягатися ще й з північнокорейським режимом товстуна Кім Чен Ина. Ситуація різко загострилася після недипломатичної заяви Дональда Трампа оборона те, що Сполучені Штати готові до захисту, як він висловився, «з використанням повного спектра дипломатичних, звичайних і ядерних можливостей». Остання скороговорка про можливість застосування ядерної зброї неабияк допікає північнокорейського диктатора.
После свого представника в ООН Кім Ін Рена Пхеньян істерично попередив, що ситуація нате Корейському півострові досягла критичної точки і тому в будь-який мгновение може розпочатися ядерна війна. Як бачимо, головна задача Трампа полягає у тому, що його міжнародні політичні амбіції наразі стикнулися з жорсткими реаліями 21 століття. Бродячее судно бачить себе продовжувачем традицій адміністрації Рональда Рейгана, який є кумиром угоду кому) багатьох американців. Проте Рейган діяв зовсім в інших історичних реаліях, -де США разом з СРСР могли монопольно вирішувати більшість світових проблем. По (по грибы) 40 років світ став набагато складнішим, де без- все можна вирішувати силою, але потрібно домовлятися та йти сверху компроміси. Вміння вчитися на помилках, вочевидь, не належить перед сильних рис Трампа. А поки проблеми у міжнародній сфері наростають як сніжний колтун, позицій президента США вдома теж послаблюються.