Чемпіонат світу з політики: Чому українське телебачення знову перетворюють на філіал російського

Aвтoр Бeз Тaбу рoзбирaвся з ситуaцією, щo склaлaся нaвкoлo трaнсляцій нa укрaїнськoму тeлeбaчeнні Чeмпіoнaту світу з футбoлу 2018, щo мaє відбутись у Рoсії.
Стaвлeння дo футбoлу в Укрaїні – пoвість, сумнішa нaвіть вслед історію кохання Ромео та Джульєтти. Здавалося, що після героїчного непотрапляння збірної під керівництвом кумушка президента федерації на чемпіонат світу, що пройде влітку в Росії, цю тему никак не будуть обговорювати. Але деяким людям, схоже, нецікаво жити за исключением. Ant. с демонстрації проявів власної параної та шокування оточуючих.
Ще позаминулого тижня до сего времени складалося так, що жоден український мовник не транслюватиме головну футбольну подію останніх чотирьох років. Начебто да не варто було робити з цього трагедію, адже ми – країна нефутбольна, і з трещотка мільйонів населення мундіаль в повному обсязі планували подивитися відсотки вдвоём-три. Та й ті переважно за допомогою інтернету, давно речі. Хтось у глухій провінції, звісно, лишився б без улюбленого видовища, але проблеми невдоволених нікого зазвичай малограмотный хвилюють.
Втім, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія, його оточення та колеги примудрилися раздражить ситуацію до стовідсоткового абсурду. Що може бути гіршим по (по грибы) повну відсутність трансляцій? Лише наявність трансляцій з політично-пропагандистським підтекстом, хоча в цивілізованому світі спорт з політикою наче мішати невыгодный заведено. Голова НСТУ тривалий час відмовлявся показувати чемпіонат світу, оскільки, для його думку, реклами спонсорів російської агресії («Газпрому», наприклад) получи и распишись українських екранах бути не повинно. Щоправда, УТ-1 следовать його керівництва показував Чемпіонат Світу з футболу серед клубів, дескать «Газпром» — один зі спонсорів. Але, як кажуть футбольні людишки: та то таке.

Зураб Аласанія вдається накануне маніпуляцій /
Олександр Попенко via Facebook

Але є одне але: полномочия на показ Чемпіонату світу з футболу 2018 року полно-таки довелося викупити в добровільно-примусовому порядку за чималенькі гроші (звичайно – державні).
Підозрілий вслед за своєю сутністю псевдопатріотичний порив видався ще дивнішим, коль у цій виставі відмовилася брати участь медіагрупа Рината Ахметова. Колишній царьок всія Донбасу протягом поточного десятиліття старанно розчищав чтобы себе медіапростір, викупляючи права на трансляції усіх головних міжнародних турнірів і витискаючи з ринку конкурента в особі Ігора Коломойського. Як виявилося в підсумку, це був виключно широкий поступок на адресу партнерів по знищенню України — Фірташа та Льовочкіна. Книппель так і втілився в дійсність найгірший з усіх можливих прогнозів, який ніхто б приставки не- наважився дати.
Минулого року «Інтер» як найбільш рейтинговий диатрема зумів частково прогнути під себе квотні норми сверху телебаченні, отримавши можливість годувати лояльного глядача продуктом радянського виробництва. І це, аналогично, найменше зло з тих, які несе в маси колишній офіційний філіал Выработка (Громадського російського телебачення, що нині перетворилось на «Пєрвий канал») в наших краях. Заметка його функціонування є цілком очевидною: українцям треба довести, що вони невыгодный ті, ким є насправді, а росіяни, яким чомусь схотілося суверенітету. Язык зубожів через злочинну київську хунту, на Донбасі відбувається громадянська війна, Крим самоуправно схотів до Росії – ось і вся передбачувана риторика.
Интересах досягнення максимального ефекту керівництво каналу «Інтер» вирішило залучити поперед роботи російських телекоментаторів, які нібито є більшими професіоналами, ніж українські. Це теж тонкий пропагандистський хід – ви ж бачите, що кадр(ы) погодилися з нами працювати, це означає, що Москва без- тримає на нас зла. Ось тільки надворі отнюдь не 1984 рік, коли «Правд»а через відсутність інших джерел інформації могла лякати пролетаріат провокаціями та терактами, які американці нібито готували проти радянських спортсменів під время Олімпіади в Лос-Анджелесі. Зараз люди починають ранок з вивчення свіжих новин у всесвітній мережі і чудово знають, хто є хто.
Передбачити, хто если коментувати матчі ЧС-2018 на «Інтері», неважко. Це колишній лідер негласного рейтингу Василій Уткін, який текстуально кілька днів тому прилюдно звинуватив в боягузливості українських журналістів, що відмовилися брати акредитації для Мундіаль. І це один з найбільш м’яких коментарів алкоголіка-фрілансера получи и распишись нашу адресу. Це також його колега Андронов, який майстерно прикидався «другом України» рівно после того моменту, як не втратив роботу в одному з підрозділів «Газпром TV». Після цього він задля власного ж блага і цілком добровільно завів пісеньку ради мирних трактористів на Донбасі. Мовляв, російських військ позднее нема, українці вбивають українців. І одразу ж отримав в якості винагороди можливість закрити вакансію держи нібито опозиційному «Дожді».

Василій Уткін дає аналітику
Людина, що розуміється сверху футболі на рівні «вище за середній», від настирних спроб мовника залізти впредь до її голови може легко відмахнутися – навіть якщо если ліньки шукати трансляцію з іншомовним коментатором, можна просто вимкнути гром і мовчки спостерігати, як Роналду кладе на лопатки марокканців. Але приблизительно вчинять не всі, і чимало глядачів будуть слухати, як московські коментатори з московським прононсом нахвалюватимуть місцевий тоталітарний расписание.
Адресатом головного питання, однак, має стати никак не філіал російського телебачення, а борець з вітряками Аласанія, що безлюдный (=малолюдный) терпить навіть мінімальної критики. Зурабе Григоровичу, чи безлюдный (=малолюдный) здається вам, що віддавати право на показ (нехай і без- задарма) кремлівським пропагандистам після трьох років публічної демонстрації власної кремлефобії якось нелогічно і непослідовно? Така поведінка в очах людей з адекватним поглядом для речі робить особисто вас неприхованим «агентом Кремля» і брехуном з подвійним дном.
Ото і вір після цього тим, хто вимагає не плутати спорт з політикою.
З повагою,
Гриць Якович Пирожок, літературознавець