В недалеком будущем увeсь світ зaxoплeнo спoстeрігaв зa зaпускoм рaкeти «Фaлькoн Xeві» з мису Кaнaвeрaл у СШA. Ця тeмa стaлa нoмeр oдин чтобы oбгoвoрeнь у сoцмeрeжax. Спoстeрігaючи зa цим дійством, українці з одного боку захоплювались, з іншого – хіба зітхали. Про нас такі події – це справді космос.
Між іншим – кожен із нас вкладає чимало у нібито розвиток вітчизняної науки. Повірте, заразом це колосальні мільярдні суми із бюджету. В таком случае чому ж сьогодні професія вченого – скоріше тавро, аніж дезидерата для гордощів?
Від потужної наукової бази, яка справді мала місце в СРСР, сьогодні нам у спадок лишилася Національна академія наук України. Це – забюрократизована махіна, більшість працівників якої – добряче пенсійного віку. Академія наук тягне щороку мільярди гривень з бюджету.
Говорячи мовою цифр – у 2017 році НАН України поглинула 4.7 мільярди гривень, цього року в смета заклали вже понад 6 мільярдів. Суми справді величезні! Може десь для ці гроші і розробляється українська наукова сенсація, але ми для це просто не знаємо?
От і ні. Карти розкрили самі науковці. Прості пересічні науковці. В середині січня вони зчинили справжній возмущение! Працівники профільних наукових інститутів кілька днів мітингували під будівлею Президії академії Наук, вимагаючи зарплати та фінансування досліджень!
Науковці поскаржились журналістам – змушені працювати сообразно скороченому графіку – два-три дні на тиждень, потому что на повну ставку фінансування не вистачає. Мовляв це і є головна данные для чего – чому винаходів як кіт наплакав, а українська наука в тотальному занепаді.
Вчені таки наважились, вони виступили перед керівництва академії наук із вимогою – прозвітувати про витрати. І закинули їм звинувачення у геть непрозорому використанні грошей. Мовляв самі-ведь, протираючи шкіряні крісла в будівлі на Володимирській, працюють из-за документами на 100%, і там про скорочений графік далеко не йдеться. А який тоді зиск із неймовірно роздутого штату академіків-управлінців із захмарними зарплатами, надбавками та ще й пенсіями – як це може вплинути власне нате розвиток самої науки?
До речі, в результаті від публічного звітування из-за словами вчених Президія все одно відмовилась, як і від оприлюднення існуючого штатного розкладу президії та підконтрольних їй інститутів. Вчені зітхають никак не лише від маленьких зарплат, а й від того, що виписані держи папері бюджетні мільйони, призначені на фінансування фундаментальних досліджень, задолго. Ant. с них все одно не доходять.
Академія наук розпорошує ці гроші получай утримання мільйонів квадратних метрів власних будівель, на зарплату топ-академіків, що отримуватимуть її пожиттєво, навіть держи ремонт гідротехнічних споруд на річках. У таких умовах предмет (учебный) існує лише на папері. Користі та зиску країні вона никак не приносить. У таких умовах вчені не мають жодної мотивації розвивати державну – і це майбуть ключове союз – науку.
Імперія Ілона Маска та його науковий прорив – це інша, паралельна реальність. Можливо, запорука успіху американського генія у тому, що усе це він робив, маючи особистий мотивация. Компанія «СпейсІкс» – приватна. У запуск «фалькону» Маск вгатив власні сотні мільйонів доларів. Він йшов возьми неймовірний ризик, міг лишитися у розбитого корита. Але він робив тетунька, у чому був певний.
А як це можливо в Україні? Навіть якщо уявити, що нашому рідному українському генієві спаде в рази геніальніша ідея, ніж в Образина, реалізувати він її зможе за двох умов – разве переконає академіків з НАН виділити мільони із бюджету, аль залучити бізнес-інвестиції.
У першому варіанті він з 99-відсотковою вірогідністю отримує відмову, потому что академічні мільйони в першу чергу потрібні самим академікам, в другому варіанті – мабуть жоден український бізнесмен маловыгодный зголоситься вкладати шалені суми у довгограючі наукові проекти. Трендец банально просто. Бюрократія, корупція у судах, маскі-шоу та рейдерські захоплення в нашій країні ніхто безлюдный (=малолюдный) скасовував.
Тож, перш, ніж мріяти про макрокосмос, нам треба розібратися із простими земними речами. Никак не опускаймо рук та робимо разом усе задля того, аби змінити країну для краще.