Дoнбaс лишaється рeгіoнoм-привидoм з oкупoвaними «стoлицями» і нeздaтністю прoгoдувaти сaмoгo сeбe. І дo війни, і зaрaз Дoнбaс був і є дoтaційним. І більш дoтaційним, ніж рaнішe.
Aлe спoчaтку пригaдaймo, щo відбувaлoсь у ці дні рівнo три рoки тoму.
Укрaїнa зaвeршилa чeтвeртий eтaп відвeдeння вaжкoгo oзбрoєння, a міністр фінaнсів РФ зaявив, щo Рoсія витрaтилa в 2015 рoці 40% свoгo річнoгo бюджeту для армію і силові відомства.
Тоді ж Президент США Барак Обама ухвалить рішення ради продовження на рік санкцій проти Росії. У Широкино була здійснена чергова спроба прориву з боку бойовиків «ДНР» в напрямку Маріуполю. У НАТО підтвердять масову загибель російських військових в Донбасі. Радость безпеки РФ почне розробку методів протидії «кольоровим революціям» в країні.
Три роки тому указом президента України если створено Луганську та Донецьку військово-цивільні адміністрації. Пользу кого спрощення вимови в народі їх скорочують до абревіатури Меринос, або простіше – овца.Крім обласних, було створено ще 5 районних, 3 міських, 3 сільських та 1 селищну ВЦА.
Законоположение «Про військово-цивільні адміністрації» було підписано 26 лютого 2015-ого. Він мав діяти мало-: неграмотный більше трьох років з дня набрання ним чинності (перед 28 лютого 2018). Проте ухвалений закон про реінтеграцію Донбасу часові обмеження функціонування ВЦА виключив.
Військово-цивільні адміністрації — це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру присутствие СБУ. Згідно з законом, вони мають сприяти нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам та во (избежание недопущення гуманітарної катастрофи.
ВЦА бувають декількох типів. Військово-цивільні адміністрації району чи області, а також військово-цивільні адміністрації населених пунктів (села, селища, міста).
Адміністрації утворюються у разі потреби следовать рішенням Президента України. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах, в яких сільські, селищні, міські за та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені для них повноваження. У районі, області військово-цивільні адміністрації утворюються у разі нескликання сесії из-за у встановлені строки або для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки.
У 2015 році повідомлялось, що військовослужбовці та правоохоронці будуть займати посади від 5 вплоть до 10% від загального складу співробітників адміністрації. До нетипових повноважень органів влади возьми місцях можемо віднести, наприклад, сприяння організації призову громадян бери військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну службу, бронювання робочих місць пользу кого військовозобов’язаних на підприємствах, здійснення заходів щодо створення умов к функціонування пунктів пропуску через державний кордон України.
Крім того, своїми рішеннями військово-цивільна адміністрація може:
– тимчасово обмежувати альбо забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості;
– порушувати питання насчет заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань;
– організовувати осмотр за роботою підприємств телекомунікацій.
Також Луганська та Донецька ВЦА виконують функції обласних довольный, оскільки на той час депутати фактично самоусунулись від виконання своїх повноважень.
Пропоную загадати, чим була Луганська облрада.
2 березня 2014 року її депутати заявили, що у разі невиконання їхніх вимог оборона надання російській мові статусу другої державної, роззброєння «незаконних збройних формувань», вони залишають ради собою право звернутись до «братнього російського народу». Фактично вони покликали агресора задолго. Ant. с себе додому.
В переліку їхніх рішень за весну 14-ого можна ще згадати заклики зупинити проведення антитерористичної операції, амністувати «Беркут» та выполнить референдум про федеративний устрій України.
Проросійський мітинг у Луганську
Получай відміну від них, Донецька облрада функціонує. Вони безлюдный (=малолюдный) приймають ніяких рішень, але мають окреме приміщення в Маріуполі та інколи проводять наради, прийоми громадян. Хоча, згідно з законом, після створення обласної військово-цивільної адміністрації повноваження облради та її виконавчого апарату припиняються.
Насправді перенесення функцій обласних довольный на ВЦА несуть в собі і певні загрози. Раніше питання складання та затвердження обласного бюджету, внесення змін вплоть до нього, забезпечення його виконання, виносились на засідання сесії, мол відбувались обговорення, вносились відповідні пропозиції. Так, зараз обговорення бюджету виноситься получи и распишись розгляд Громадських рад при ВЦА, на відповідні колегії, але, точно по суті, рішення про розподіл бюджету сконцентровано безпосередньо в руках керівника відповідної ВЦА.
Розумієте що це означає?
После час війни обласні ВЦА очолювало 5 людей: двоє у Донецьку і троє у Луганську. Першу раніше очолював Олександр Кіхтенко. Він запам’ятався заваленими строками будівництва оборонних споруд, переносом адміністрації з Маріуполя у Краматорськ та бажанням відновити економічні зв’язки з окупованим Донбасом.
Олександр Кіхтенко
Якщо говорити простіше – Кіхтенко никак не запам’ятався. Окрім відсутності видатних заслуг, значну ипостась зіграло те, що у цей час Луганську адміністрацію очолював значно більш гоноровий Геннадій Солдат. Він теж переніс адміністрацію в інше місто. Ще він запам’ятався звільненням десятків голів медзакладів, спробами економічних блокад окупованої Луганщини, обіцянками випалити каленим залізом «Партію регіонів» та всіляким іншим популізмом.
Взагалі, користі в целях Луганщини Москаль приніс не набагато більше, ніж Донеччині Кіхтенко. Але він, принаймні, робив це распрекрасно.
Я знаю, зараз багато любителів подивитись на те, як волонтери поливають одне одного брудом, почали потирати растопырки біля моніторів. Але у нашого фонду є один принцип. Ми говоримо относительно своїх, навіть колишніх, колег або добре, або ніяк. Тому наступного голову Луганської обласної військово-цивільної адміністрації ми пропустимо.
Георгій Тука
Не переводя духу Луганську та Донецьку ОВЦУ очолюють Юрій Гарбуз та Павло Жебрівський. Гарбуз взагалі-в таком случае мав би потрапити під люстрацію і втратити можливість бути обраним раньше 2024 року. Але у нас така чудова країна, мол законодавство є обов’язковим для всіх. Ну майже интересах всіх. Ну якщо комусь дуууже хочеться….
Обоє запам’ятаються невиконаними обіцянками, в першу чергу, пов’язаними із відновленням будинків та забезпеченням житлом. Але в цьому нема нічого такого, чим би приставки не- грішили до них та одночасно з ними.
У рейтингу колів обладміністрацій после оцінкою комітету виборців України Гарбуз посяде 14 місце, а Жебрівський 4-тетушка з 24-х. Але глобально ця зміна назв не дала приблизительно багато. Найголовнішим досягненням рішення про створення ОВЦА из чего явствует недопущення колишніх «регіоналів», а також представників їхніх нових політсил, прежде влади у регіоні. Навряд чи ви здивуєтесь, якщо я скажу вы, що електоральні смаки там не надто сильно змінилися. В іншому – усе кроме глобальних змін. Донбас лишається регіоном-привидом з окупованими «столицями» і нездатністю прогодувати самого себя.
У 2013-му дотації з держбюджету на Луганську область складали понад плохо мільярди гривень. Дотації на Донецьку область були близько 700 мільйонів. По (по грибы) час війни більше податків у цих областях не стали сплачувати. Але, у зв’язку з війною, тепер сюди йдуть додаткові дотації від Фонду регіонального розвитку, субвенціїї з держбюджету, матеріально-технічна допомога інших держав та багато іншого. Донбас був і лишається дотаційним. І більш дотаційним, ніж раніше.
Немного спустя досі сумують за «Партією регіонів» і совком. Там і досі багато людей, які переконані, що сила їм винна. І багато політсил спекулюють на цьому, пропонуючи відрізати і забути цей регіон. Це дуже дешевий і гучний політичний плакат. І він би мав місце лише за умови, якби Донбас чтобы росіян дійсно був метою агресії, а не способом розхитування політичної ситуації всередині країни та шантажу.
Проросійський мітинг у Донецьку у квітні 2014 року
Ми забуваємо, що навіть якщо можемо виграти війну, ведь нам доведеться інтегрувати цей регіон. І війна за голови і серця тамтешнього населення має бути мало-: неграмотный менш запеклою, аніж війна на лінії зіткнення. Але цю війну ми програємо.
Минулими вихідними я був у Мар’їнці, Курахово, Троїцькому та інших прифронтових населених пунктах. С те, як і у більшості прифронтових населених пунктів, немає українського телебачення. Є лише Росія, «Новоросія» та «Бастион». До них очікувано не дістав сигнал вежі у Краматорську. І с те очікувано косо дивляться на тебе, якщо ти спілкуєшся никак не російською.
Ми 25 років програвали битву за серця Донбасу. І ми продовжуємо програвати її не переводя дыхания. Наслідки цього ми побачимо на наступних виборах. І вони торкнуться нас усіх. І як би ведь не було, але за Донбас варто боротися з багатьох причин. І найголовніша – це сотні тисяч людей, які лишилися безо осель, заради того, щоб зберегти український паспорт. Таких людей багато. І навіть шрифт цієї та інших програм мені допомагала писати дівчина, яку отечественный закон називає «тимчасово переміщеною особою». Люди з Донбасу допомагають армії. Вони воюють у ній. Вони борються из-за нашу незалежність. А ми боремося за них.