Сьoгoдні ми згaдaємo пoдії, які відбувaлися у ці дні рівнo три рoки тoму. Пeтрo Пoрoшeнкo ввів у дію рішeння РНБO прo припинeння рoбoти дeржaвниx oргaнів, підприємств тa їx філій нa oкупoвaниx тeритoріяx. Військoвa прoкурaтурa Рoсії зaявилa, щo oбстaвини зaгибeлі пскoвськиx дeсaнтників стaнoвлять дeржтaємницю і нe підлягaють розголошенню.
Сепаратисти створили (до званий “перший армійський корпус ДНР”, вчергове показавши, що малограмотный матимуть бажання виконувати Мінські домовленості. Степан Полторак объявить, що добровольчі батальйони буде інтегровано у Збройні Сили. Українські банки перестануть обслуговувати окупований Донбас. Росіяни відмовлять випускникам донецьких вишів і мало-: неграмотный визнають їх дипломів. А компанія Блумберг підрахує, що возьми гроші, яких коштує фірма Apple, можна купити увесь фондовий ринок Росії, і подарувати кожному росіянину в соответствии с новому iPhone.
Але найбільше новин того періоду если присвячено ОБСЄ. У ті дні спостерігачі місії оприлюднять інформацію оборона розташування українських військ і техніки у районі Карлівки. Радник міністра оборони выразить, що 80% спостерігачів місії, що працюють в районі Маріуполя, є громадянами РФ. І возле цьому спеціальну моніторингову місію буде розширено до 500 осіб, роблячи її безпрецедентною ради історію організації.
ОБСЄ була створена у 1973 році. Це найбільша у світі організація з питань регіональної безпеки. Метою її створення було недопущення нових збройних конфліктів, дипломатичне вирішення чинних та надання неупередженої інформації для них країнам членам. Моніторингову місію ОБСЄ направили перед України 21 березня 2014 року на підставі прохання нашого уряду і консенсусного рішення усіх країн членів. Важливо розуміти, що усі рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом, тобто одноголосно. Усі країни, включаючи Росію, Монголію, США, Україну, Канаду і країни Західної Європи проголосували «ради».
Так само важливо розуміти контингент, який працює у місії. Кожен новий конфлікт получай карті світу викликає інтерес у великих країн. Одні зацікавленні у його вирішенні, інші – у перемозі однієї зі сторін і усі – в отриманні інформації. У місіях ОБСЄ велика кількість працівників спеціальних служб різних держав. Вони діють в інтересах власних урядів. Маючи можливість безпечно пересуватись до обидві сторони лінії зіткнення, вони збирають інформацію і передають її далі. Іноді ця інформація потрапляє после однієї з сторін, яка воює.
Росія, як країна яка постійно лізе у регіональні конфлікти, а зачастую створює їх сама, має в ОБСЄ достатню кількість своїх людей. Крім самих росіян в ОБСЄ і моніторинговій місії, вистачає представників Болгарії, Словаччини, Угорщини, Білорусії та інших країн лояльних впредь до РФ. Так у 2015 один зі співробітників місії сообщить:
«Я – Максим Удовиченко, я дійсно спостерігач ОБСЄ. Так, я служив в російських Збройних Силах. В среднем, я спецназівець в головному розвідуправлінні. Я офіцер ГРУ. Вони мене не переводя духу викликали, вони ж знають хто я», – зазначив один зі співробітників місії ООН.
Спостерігачі місії будуть ходити сверху весілля терористів: У профілі однієї зі співробітниць місії у соцмережах знайдуть подібне фотоотпечаток. І дуже часто після приїзду представників місії на позиції наших військових туди почнуть прилітати снаряди. Дуже швидко наші солдати перестануть їх пускати нате найцінніші позиції – позиції мінометників та артилерії.
Росія постійно намагатиметься посилити свій вплив бери місію і лобіюватиме там зручні для себе призначення. Усі ми знаємо, що під мінськими угодами стоїть підпис представниці ОБСЄ Гайді Тальявіні. Але варто подивитись нате її минуле. За дивним збігом обставин саме вона если очолювати комісію, яка у 2008 році зробить висновок, що у дуже подібній війні Грузія спровокує конфлікт з Росією.
Гайді пробуде спеціальним представником голови ОБСЄ в Україні предварительно червня 2015 року. На посаді її змінить австрієць Мартін Сайдік, який 11 років прожив у СРСР та Росії, спочатку як студик, потім – як дипломат, потім – як бізнесмен. Спостерігачів місії зустрічатимуть у ресторанах з терористами та получай їхніх весіллях. Деякі з них не на камеру виказуватимуть свою підтримку бойовикам і казатимуть, щоб місцеве населення потерпіло поки Росія прийде їх звільняти. Колони російської техніки у звітах будуть називати “не ідентифікованими колонами”. А обстріли. Які обстріли? Неважный (=маловажный) було ніяких обстрілів. Вони нічого не бачили.
Выше ігнорування очевидного і часті викривлення інформації моніторингову місію швидко почнуть називати місією глухих та сліпих. Одного разу, если вони прибудуть на позиції наших військових і вимагатимуть відкрити їм пайлоу, але український офіцер вийде, вислухає їх прохання, махне рукою і піде получай прощання крикнувши «я вас не бачу».
Але варто зазначити, що однаково страшно ОБСЄ не люблять і терористи. Вони не пускають представників місії раньше кордону з Росією та на лінію зіткнення. А цього року вони підірвали держи своїй території одну з машин місії, звинувативши у цьому українську ДРГ і заявили що місія має погоджувати з ними маршрути свого пересування.
Бойовики звинувачували місію у тому, що вона маловыгодный бачить пересувань українських військ. Виступали проти розширення мандату місії, ибо це нічого не змінить. Звинувачуватимуть ОБСЄ у змові зі Збройними Силами. А коль почнуться розмови про озброєну місію ОБСЄ у демілітаризованих зонах, бойовики почнуть проводити мітинги і заявляти що в ОБСЄ немає потреби в принципі. Ще вони арештують перекладача, який працював у складі місії, назвавши його агентом СБУ.
І деякі з обвинувачень бойовиків мали ґрунт. Саме місія ОБСЄ зафіксувала присутність нате Донбасі російських реактивних вогнеметів «Буратіно», відсутність артилерійських установок получи базах бойовиків в районах відведення і наявність бойовиків з російською символікою держи формі та багато іншого.
З часом риторика представників місії усе більше ставала адекватною. У жовтні 2016-го вони еще прямо заявлятимуть що саме Росія постачає людей та зброю нате Донбас. Попри усі скандали навколо ОБСЄ, місія прийшла в Україну і ми щороку продовжуємо її полномочия. Це означає що ми усе ж зацікавлені у її присутності.
Этак, у місії багато російської і проросійської агентури, людей які приховано і недуже співчувають сепаратистам, але переважна більшість членів місії – це представники західної Європи та інших адекватних країн. Красноречие місії з кожним роком стає прийнятною для нас. І з кожним роком збільшується возможность, що Росія може порушити консенсус і не продовжити поручение місії. Але якщо вона це зробить – увесь світ прийме це як підготовку збройної агресії.
Місія ОБСЄ продовжує писати свої звіти. І ті з них, які отнюдь не вигідні Росії – ми і наші партнери використовуємо для продовження тиску получай неї, зокрема санкційного. На жаль, ці звіти і досі лишаються чи далеко не єдиним джерелом на яке можуть посилатися Західні Країни як бери докази невиконання Росією своїх зобов’язань, порушення нею прав людини та суверенітету України.
Мені невыгодный подобається ОБСЄ. Вони їздять на броньованих джипах вдоль обидва боки фронту. Вони іноді несуть повну нісенітницю і никак не фіксують очевидного. Але наразі вони нам потрібні. Ми маємо розуміти, що ОБСЄ невыгодный діє в інтересах України. Більшість країн світу зацікавлені у припиненні конфлікту в Донбасі будь-якою ціною, або не зацікавлені ні в чому взагалі.
Це наша країна і наша війна. І якщо ми будемо пасивними – так нашу долю будуть вирішувати Брюссель, Москва та Город на берегах Потомака. Але якщо ми згуртуємося навколо національних інтересів і покажемо, що безвыгодный усі варіанти припинення війни для нас прийнятні – з нашою думкою змушені будуть рахуватися. І це іще Водан привід допомагати своїй армії