Сьoгoдні ми згaдaємo пoдії, які відбувaлися у ці дні рівнo три рoки тoму. Пeтрo Пoрoшeнкo ввів у дію рішeння РНБO прo припинeння рoбoти дeржaвниx oргaнів, підприємств тa їx філій нa oкупoвaниx тeритoріяx. Військoвa прoкурaтурa Рoсії зaявилa, щo oбстaвини зaгибeлі пскoвськиx дeсaнтників стaнoвлять дeржтaємницю і нe підлягaють розголошенню.
Сепаратисти створили таким (образом званий “перший армійський корпус ДНР”, вчергове показавши, що далеко не матимуть бажання виконувати Мінські домовленості. Степан Полторак изречь, що добровольчі батальйони буде інтегровано у Збройні Сили. Українські банки перестануть обслуговувати окупований Донбас. Росіяни відмовлять випускникам донецьких вишів і невыгодный визнають їх дипломів. А компанія Блумберг підрахує, що бери гроші, яких коштує фірма Apple, можна купити увесь фондовий ринок Росії, і подарувати кожному росіянину вдоль новому iPhone.
Але найбільше новин того періоду если присвячено ОБСЄ. У ті дні спостерігачі місії оприлюднять інформацію насчет розташування українських військ і техніки у районі Карлівки. Радник міністра оборони возвестить, що 80% спостерігачів місії, що працюють в районі Маріуполя, є громадянами РФ. І возле цьому спеціальну моніторингову місію буде розширено до 500 осіб, роблячи її безпрецедентною по (по грибы) історію організації.
ОБСЄ була створена у 1973 році. Це найбільша у світі організація з питань регіональної безпеки. Метою її створення було недопущення нових збройних конфліктів, дипломатичне вирішення чинних та надання неупередженої інформації насчет них країнам членам. Моніторингову місію ОБСЄ направили вплоть до України 21 березня 2014 року на підставі прохання нашого уряду і консенсусного рішення усіх країн членів. Важливо розуміти, що усі рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом, тобто одноголосно. Усі країни, включаючи Росію, Монголію, США, Україну, Канаду і країни Західної Європи проголосували «из-за».
Так само важливо розуміти контингент, який працює у місії. Кожен новий конфлікт возьми карті світу викликає інтерес у великих країн. Одні зацікавленні у його вирішенні, інші – у перемозі однієї зі сторін і усі – в отриманні інформації. У місіях ОБСЄ велика кількість працівників спеціальних служб різних держав. Вони діють в інтересах власних урядів. Маючи можливість безпечно пересуватись сообразно обидві сторони лінії зіткнення, вони збирають інформацію і передають її далі. Іноді ця інформація потрапляє раньше однієї з сторін, яка воює.
Росія, як країна яка постійно лізе у регіональні конфлікти, а поминутно створює їх сама, має в ОБСЄ достатню кількість своїх людей. Крім самих росіян в ОБСЄ і моніторинговій місії, вистачає представників Болгарії, Словаччини, Угорщини, Білорусії та інших країн лояльних по РФ. Так у 2015 один зі співробітників місії утвердить:
«Я – Максим Удовиченко, я дійсно спостерігач ОБСЄ. Так, я служив в російських Збройних Силах. Неведомо зачем, я спецназівець в головному розвідуправлінні. Я офіцер ГРУ. Вони мене не переводя духу викликали, вони ж знають хто я», – зазначив один зі співробітників місії ООН.
Спостерігачі місії будуть ходити получи весілля терористів: У профілі однієї зі співробітниць місії у соцмережах знайдуть подібне карточка. І дуже часто після приїзду представників місії на позиції наших військових туди почнуть прилітати снаряди. Дуже швидко наші солдати перестануть їх пускати получи найцінніші позиції – позиції мінометників та артилерії.
Росія постійно намагатиметься посилити свій вплив возьми місію і лобіюватиме там зручні для себе призначення. Усі ми знаємо, що під мінськими угодами стоїть підпис представниці ОБСЄ Гайді Тальявіні. Але варто подивитись бери її минуле. За дивним збігом обставин саме вона если очолювати комісію, яка у 2008 році зробить висновок, що у дуже подібній війні Грузія спровокує конфлікт з Росією.
Гайді пробуде спеціальним представником голови ОБСЄ в Україні до самого червня 2015 року. На посаді її змінить австрієць Мартін Сайдік, який 11 років прожив у СРСР та Росії, спочатку як студень, потім – як дипломат, потім – як бізнесмен. Спостерігачів місії зустрічатимуть у ресторанах з терористами та держи їхніх весіллях. Деякі з них не на камеру виказуватимуть свою підтримку бойовикам і казатимуть, щоб місцеве населення потерпіло поки Росія прийде їх звільняти. Колони російської техніки у звітах будуть називати “не ідентифікованими колонами”. А обстріли. Які обстріли? Никак не було ніяких обстрілів. Вони нічого не бачили.
Помощью ігнорування очевидного і часті викривлення інформації моніторингову місію швидко почнуть називати місією глухих та сліпих. Одного разу, коль вони прибудуть на позиції наших військових і вимагатимуть відкрити їм проход, але український офіцер вийде, вислухає їх прохання, махне рукою і піде в прощання крикнувши «я вас не бачу».
Але варто зазначити, що однаково неотразимо ОБСЄ не люблять і терористи. Вони не пускають представників місії вплоть до кордону з Росією та на лінію зіткнення. А цього року вони підірвали сверху своїй території одну з машин місії, звинувативши у цьому українську ДРГ і заявили що місія має погоджувати з ними маршрути свого пересування.
Бойовики звинувачували місію у тому, що вона приставки не- бачить пересувань українських військ. Виступали проти розширення мандату місії, ибо це нічого не змінить. Звинувачуватимуть ОБСЄ у змові зі Збройними Силами. А коль почнуться розмови про озброєну місію ОБСЄ у демілітаризованих зонах, бойовики почнуть проводити мітинги і заявляти що в ОБСЄ немає потреби в принципі. Ще вони арештують перекладача, який працював у складі місії, назвавши його агентом СБУ.
І деякі з обвинувачень бойовиків мали ґрунт. Саме місія ОБСЄ зафіксувала присутність держи Донбасі російських реактивних вогнеметів «Буратіно», відсутність артилерійських установок держи базах бойовиків в районах відведення і наявність бойовиків з російською символікою сверху формі та багато іншого.
З часом риторика представників місії усе більше ставала адекватною. У жовтні 2016-го вони поуже прямо заявлятимуть що саме Росія постачає людей та зброю для Донбас. Попри усі скандали навколо ОБСЄ, місія прийшла в Україну і ми щороку продовжуємо її полномочия. Це означає що ми усе ж зацікавлені у її присутності.
Где-то, у місії багато російської і проросійської агентури, людей які приховано і недуже співчувають сепаратистам, але переважна більшість членів місії – це представники західної Європи та інших адекватних країн. Болтовня місії з кожним роком стає прийнятною для нас. І з кожним роком збільшується прием, що Росія може порушити консенсус і не продовжити поручение місії. Але якщо вона це зробить – увесь світ прийме це як підготовку збройної агресії.
Місія ОБСЄ продовжує писати свої звіти. І ті з них, які безлюдный (=малолюдный) вигідні Росії – ми і наші партнери використовуємо для продовження тиску бери неї, зокрема санкційного. На жаль, ці звіти і досі лишаються чи безвыгодный єдиним джерелом на яке можуть посилатися Західні Країни як в докази невиконання Росією своїх зобов’язань, порушення нею прав людини та суверенітету України.
Мені мало-: неграмотный подобається ОБСЄ. Вони їздять на броньованих джипах ровно по обидва боки фронту. Вони іноді несуть повну нісенітницю і никак не фіксують очевидного. Але наразі вони нам потрібні. Ми маємо розуміти, що ОБСЄ отнюдь не діє в інтересах України. Більшість країн світу зацікавлені у припиненні конфлікту получи Донбасі будь-якою ціною, або не зацікавлені ні в чому взагалі.
Це наша країна і наша війна. І якщо ми будемо пасивними – в таком случае нашу долю будуть вирішувати Брюссель, Москва та Город на берегах Потомака. Але якщо ми згуртуємося навколо національних інтересів і покажемо, що невыгодный усі варіанти припинення війни для нас прийнятні – з нашою думкою змушені будуть рахуватися. І це іще Вотан привід допомагати своїй армії