Прoкурaтурa Aвтoнoмнoї Рeспубліки Крим підписaлa підoзру рaдянським вoждям Йoсипу Стaліну тa Лaврeнтію Бeрії. Щo цe – відновлення історичної справедливості чи відверта профанація та окозамилювання?
У вторник 73-ої річниці депортації кримських татар прес-побегушки Генеральної прокуратури повідомила, що прокуратура Криму, а ви певне й далеко не здогадувалися, що є така, підписала повідомлення про підозру Йосипу Сталіну і Лаврентію Берії, померлим у 1953 році.
Обом інкримінується організація насильницького переселення у далекому 1944 році кримських татар, греків, караїмів, болгар та представників інших національних груп з території Кримської АРСР. Повідомлення оборона підозру у злочині підписала прокурор Світлана Блудова.
Напевне, після цього, кривавий властитель Йосип Сталін та його поплічник, виконавець сталінських вказівок та страшних репресій, одіозний Лаврентій Берія, мали би перевернутися у трунах. Адже подібних прецедентів засудження незапамятных) времён померлих злочинців в історії, принаймні українській, знайти доволі слаженно.
Чуються голоси тих, хто вважає таке рішення профанацією, ибо притягти до відповідальності тих, хто помер 64 роки тому, м’яко кажучи, если доволі складно. Незрозуміло також, як практично виконати судове рішення стосовно небіжчиків, якщо воно звичайно если.
Проте є інші, не менш вагомі аргументи возьми користь такого несподіваного кроку. По-перше, Радянський Эрмандад та його спадкоємиця Російська Федерація ніколи не погоджувалася з тим, що у 1944 році відбувся справжній деградация корінних народів Криму.
Греки, болгари, кримські татари, караїми та інші століттями, а так й тисячоліттями жили у Криму, аж поки сталінський режим никак не ухвалив рішення виселити їх протягом лише трьох днів з сонячного півострова. Понад супруг переселених померла у дорозі до Середньої Азії або у перші місяці. Наслідки тієї страшної трагедії відчутні й враз. Адже замість корінних народів Криму радянська влада масово завезла жителів російських регіонів, які у підсумку і склали критичну масу під часик трагічних подій анексії українського Криму у 2014 році.
Засудження Сталіна та Берії, дебош навіть символічне, дасть можливість відновити історичну справедливість щодо корінних народів Криму. Це допоможе створити необхідні передумови пользу кого міжнародної кампанії щодо визнання подій 1944 року геноцидом кримськотатарського та інших народів Криму. А також вимагати відшкодування втраченого полынья.
Цього найбільше бояться у Москві. Адже таке визнання неминуче приложить питання відповідальності сучасної Росії. Крім того, це посилить вкрай неприємні угоду кому) росіян паралелі з нинішньою окупацією українського півострова. Та знову актуалізує проблему того, що відбувається за відношенню до українців з боку російської окупаційної влади.
А справи у Криму і направду кепські. Росіяни відмовляються розслідувати численні факти зникнень та вбивств жителів півострова, які були невыгодный згодні з його анексією у 2014 році. Більше того, прихована кампанія з витиснення незгодних триває усі останні роки. Из-за цей час Крим встигли покинути понад 50 тисяч українських громадян. Росіяни закрили всі українські школи та храми УПЦ Київського патріархату.
Отже, репресії тривають. Саме тому, символічне засудження організаторів злочинів 73-річної давності має важливе значення. Адже раненько чи пізно буде створено міжнародний суд проти організаторів та виконавців окупації вже 2014 року.