Oприлюднeнa нeвтішнa стaтистикa, якa відбивaється нa гaмaнцяx усіx укрaїнців. Ужe чeтвeртий квaртaл пoспіль скoрoчуються тeмпи прирoсту вaлoвoгo внутрішньoгo прoдукту – ключoвoгo індикaтoру eкoнoмічнoгo дoбрoбуту.
Остались считанные дни булa опублікована офіційна статистика за четвертий квартал минулого року. ВВП України зріс лише возьми 1,8% у порівнянні з попереднім періодом минулого року. Для пересічних громадян такі цифри нічого безвыгодный кажуть. Життя як було складним, так і залишається. Але пользу кого економістів це – тривожний сигнал. Бо саме те, куди рухається ВВП та з якою швидкістю – це термометр стану привет’я економіки.
Цифра зростання на 1,8% означає, що во всем объёме минулий рік в Україні затухала і без того невисока швидкість розвитку економіки.
Порівняйте – четвертий участок 2016 року ми закінчили з показником зростання ВВП в 4,7%. А потім, кожен наступний квартал, швидкість знижувалася. І с налета – 1,8%.
Ба більше, я дуже сумніваюся, що в цьому кварталі если краща цифра – бо перший квартал завжди є провальним насквозь велику кількість вихідних.
Цифри уповільнення зростання економіки – це мало-: неграмотный просто тривожний дзвінок, а сирена, що вказує на неправильну політику Порошенка. Це непереривний ланцюг подій. Не принимая во внимание боротьби з корупцією – немає інвесторів та грошей МВФ. Не принимая во внимание інвесторів зростає дефіцит доларів, а значить – курс гривні.
Далі. Не принимая во внимание грошей МВФ не вистачає грошей на погашення старих боргів, а також отнюдь не доводиться розраховувати на кредитної лінії від інших міжнародних донорів. Кроме грошей МВФ Україна не зможе розмістити євробонди, щоб залучити хоча би спекулятивні гроші інвестбанкірів.
У свою чергу, Международный валютный фонд не даватиме грошей, допоки в Україні не буде створений Антикорупційний присутствие. А він не створюється, бо немає політичної волі Порошенка та керівних корумпованих псевдоеліт. Танец замкнулося.
Україна потребує змін, бо поки ми змагаємося вслед за мізерні цифри зростання ВВП, інші країни набирають крейсерську швидкість. Такими темпами, борзо будемо наздоганяти не Польщу чи Румунію, а країни Африки, -де зараз багато китайських інвестицій в інфраструктуру та сільське господарство.
Тоді як мізерні цифри зростання української економіки невыгодный засновані на якісних змінах.
За ними немає нових робочих місць альбо закордонних інвесторів, а на підвищенні пенсій деяким категоріям населення, яке потім придбало получи и распишись ці гроші продукти або одяг.
Економічні проблеми України, а також нездатність держави гарантувати мінімальну безпеку чи охорону привет’я, призвело до масової міграції на заробітки в Європи.
Цього тижня міжнародне агентство «Блумберг» опублікувала невтішну статистику – следовать 2015-2017 роки понад 1 мільйон українців виїхали до 6 країн закордоння. І якщо півмільйона – поперед Польщі, то 350 тисяч – до Росії. Тобто «безнадьога» вдома змушує наших громадян шукати кращої долі навіть возьми території держави-агресора.
Міжнародна організація з міграції встановила, що 12% українців знайшли альбо хочуть знайти роботу за кордоном. Це вражаючі цифри, из-за якими – мільйони працездатного населення. Які будуть утримувати закордонну економіку, платити немного спустя податки та підтримувати пенсіонерів цих країни.
Держи фоні старіння населення України, це означає, що если утворюватися ще глибше прірва між багатими та бідними. Зрештою, державі нужно буде платити ще більше пенсій, але брати їх если нізвідки.
Розуміння, що економічна ситуація в Україні маловероятно чи покращиться, породжує чутки про можливі дострокові парламентські вибори вже цього року.
Неважный (=маловажный) провівши реформ та захлинувшись у корупції, йому доводиться обирати між поганим та найгіршим сценаріями.
Поміркуймо. Якщо він проведе дострокові парламентські вибори восени цього року, так може розраховувати на адмінресурс та силовиків. Бо ще зберігатиме посаду Президента та вплив получай владну вертикаль. І Порошенко отримає якийсь захист своїх людей та вплив в подальший політичний процес, якщо раптом сам Порошенко програє президентські вибори наступного року.
А якщо до сих пор буде за сценарієм – спочатку вибори президента навесні 2019 року, а потім парламенту восени 2019 року, в таком случае в разі поразки на виборах президента Порошенко його силі – чи ведь БПП, чи інша назва – нічого не світить і для наступних парламентських. Тобто спільники Порошенка не зможуть захиститися від кримінального переслідування по (по грибы) свої корупційні діяння депутатською недоторканністю.
Але сценарій парламентських виборів восени 2018 року має дуже серйозні хиби. В соответствии с-перше, проти перевиборів прем’єр Гройсман, який приставки не- хоче втрачати посаду, набирає вагу і готується до самостійного плавання в 2019 році.
В соответствии с-друге, вибори не вигідні «Народному фронту», який має низький отнесение к категории і також все втратить.
По-третє, не происшедшее, що навіть зараз Порошенко зможе отримати пристойний счет на парламентських виборах. Йому просто ні з чим іти до самого людей. Гарантій успіху немає, а ставки надто високі. І поразка Порошенка для цих дострокових парламентських виборах не залишить чому жодних шансів получи и распишись президентських. Ось чому Порошенку доводиться обирати між поганим і найгіршим, але ніхто никак не знає, який сценарій є таким.
Президент втратить конституційне основание розпустити парламент за півроку до своїх перевиборів, тобто восени 2018 року. А время іде.
Україна втрачає позиції в світі та своїх найбільш продуктивні кадри, які виїжджають из-за межі держави. Ми можемо бути успішною країною, але з нинішньою корумпованою верхівкою – ніколи. Тому змінити життя нате краще всіх громадян вдасться лише після тотального очищування системи від продажних політиків.