Укрaїнoю йдe xвиля нaсильствa нaд aнтикoрупціoнeрaми. Відсутність пoкaрaння пoрoджує нoві нaпaди прoти людeй, які служaть спрaві oчищeння суспільствa від кoрупції.
У вeрeсні співрoбітники Упрaвління дeржaвнoї охорони напали в журналіста Михайла Ткача, який знімав весілля сина генпрокурора Юрія Луценка. Репортера зацікавило використання силовиків бери приватній гулянці. Охоронці напали на журналіста, але ніхто малограмотный був притягнутий до відповідальності. У підсумку, керівник президентських товстолобиків віджартувався у дусі: «вони випадково зачепилися та впали возьми журналістів». Ця безкарність породила наступну, коли охорона одіозного Віктора Медведчука просто так само застосувала силу.І от у Полтаві тітушки напали держи Ларису Гольник – суддю–викривача, яка задокументувала мера Олександра Мамая в намаганні дати хапанцы.
Уся справа почалася з того, що Мамай як мер Полтави надав своїй падчерці дозволи сверху встановлення торгових павільйонів. Зробив це без відповідних процедур. Гольник відкрила адміністративне провадження щодо корупційного діяння. Після чого Мамай прийшов держи переговори – спочатку через посередника, потім – сам.
І суддя записала сверху відео, як міський голова, позичаючи в Сірка очі, намагається домовитися з нею оборона закриття провадження. Суддя не лише виявила принциповість рядом розгляді справи, але і зробила те, чого бояться тисячі її колег – взяла рок в оперативному зніманні. У підсумку, на лаві підсудних опинився лише колишній берегиня мера Мамая, який виконував роль посередника та пропонував судді 5 тисяч доларів. Але замість підтримки судді Гольник, получи и распишись неї почався чинитися тиск з боку керівника Октябрського суду Полтави. Він, малограмотный ховаючись, переконував їй «добре подумати над справою».
Ларуня Гольник звернулася до Національного агентства запобігання корупції относительно правовий захист її як викривача, і, зрештою, у вересні цього року НАЗК винесло припис. Немного спустя визнали порушення прав Гольник як викривача з боку голови Октябрського районного суду. Ради цим приписом, діяти мав голова Вищої ради правосуддя – кишенькової суддівської інквізиції імені Порошенка. Протягом 10 днів цей легислатура мав притягнути голову Октябрського районного суду до дисциплінарної відповідальності. Але нічого никак не було зроблено. Ще й надто, член НАЗК навіть поскаржився Гольник, що по вине цей припис в них виникли проблеми. Антикорупційне бюро ще у серпні підготувало підозру бери мера Полтави, але вона не погоджена прокурором. І с тепер на чесну суддю з Полтави та її чоловіка було скоєно напад. Дуже схожа історія розгортається з іншим суддею – Сергієм Бондаренком із Черкас, який публічно заявив относительно тиск на себе. Бондаренко відмовився дослухатися до поради голови суду в справі насчет виселення вчителя з гуртожитку, про що було кулуарно домовлено між головою суду та підприємством «Нитроген». Голова суду викликав Бондаренка на килим, але праздник записав цю розмову. Послухайте, як докоряють чесному судді!
Після цього правоохоронці зацікавилися керівником суду Володимиром Бабенком, який тиснув получи підлеглих. Але тут включилася тотальна кругова порука. По мнению–перше, 30 (!) місяців – не днів, а місяців – Вища кваліфікаційна комісія суддів без- вносила подання на звільнення голови суду. І він досі возьми посаді. По–друге, Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури получай чолі з Сергієм Горбатюком почав розслідувати зловживаннями цього керівника суду. Але замість підтримки, керівництво Генпрокуратури вдалося накануне саботажу. Заступник генерального прокурора Юрій Столярчук дожився впредь до того, що спробував розвалити цю справу. Він сім місяців – безлюдный (=малолюдный) днів, місяців – не погоджував підозру та зажадав передати цю справу в інший підрозділ Генпрокуратури, забравши її у некерованого Горбатюка. І туточки уже Горбатюк став мішенню для корумпованої системи. Він, безлюдный (=малолюдный) погоджуючись передавати справу, наразився на службове розслідування і догану. Зрештою, боротьба ради суддів–викривачів, а також чесних прокурорів триває. Але описані історії ще в одно прекрасное время показують – через чотири роки після «Революція гідності» ми дожилися предварительно тотального зміщення полюсів у нашій державі. Гідність – це якби пустозвонство на підтримку суддів–викривачів озвучив Президент, якби генпрокурор взяв справи під свій испытание, а лідери керівних партій висловили з ними солідарність.
Але вони без- просто мовчать, а кулуарно підмовляють до фізичної або моральної розправи надо антикорупціонерами. Вони продукують ненависть до викривачів, саботують внесений билль про їх захист та продовжують перебування на посадах на суддів, прокурорів та беркутівців, що знущалися з людей під полоса Революції гідності. Тому правий представник родин Небесної сотні Романчик Маселко, який сказав на прес–конференції щодо побиття Гольник: «Якщо протягом перших днів викривач безграмотный отримує підтримку та захист, то з прикладу він перетворюється бери антиприклад». Тобто кожен наступний буде дуже обережно ставитися задолго. Ant. с того, щоб підривати корумповану систему із середини. Але скільки ми це будемо терпіти? Питання вплоть до всіх нас.