Державна політика поводження з відходами: що заважає позбутися сміття?

Від сміттєвoгo кoлaпсу у Львoві – дo сьoгoдні: прo пoвoджeння з відxoдaми в Укрaїні гoвoрять всe чaстішe.
Пoвoджeння з відxoдaми – пoняття кoмплeкснe. Вoнo oб’єднує цілу низку пeвниx дій:

запобігання утворенню відходів;
їхнє збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення;
наблюдение за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Саме це визначення ми бачимо у Законі «Насчет відходи».
Ще у 2012 році до закону внесли зміни, які визначили перелік заходів щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів.
З 1 січня 2018 року в Україні забороняється захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Це повинно запобігти негативному впливу відходів возьми довкілля та здоров’я людини. Роздільний збір корисних компонентів цих відходів належить по повноважень місцевих держадміністрацій у сфері поводження з відходами та органів місцевого самоврядування.
Вотан з основних напрямів державної політики у цій сфері – створення умов для того роздільного збору побутових відходів. Ідеться про запровадження соціально-економічних механізмів, які повинні мотивувати тих, хто утворює відходи, забезпечити їхнє роздільне збирання.
Насправді ж, як бачимо, государство протягом майже 6 років не справилася з цим завданням. І це може призвести задолго. Ant. с екологічної катастрофи. Адже наразі близько 6 тисяч сміттєзвалищ і полігонів займають загалом площу понад 9 тисяч га.
Давайте подивимося нате динаміку утворення відходів за роками (дані Держстату).

Далеко не зважаючи на те, що кількість утворених відходів зменшується, небезпека в целях довкілля на полігонах та звалищах залишається доволі високою.
Слід зауважити, що зобов’язання щодо сортування відходів в один прием не виконують ані громадяни, ані суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Теоретично керівників полігонів потрібно притягнути задолго. Ant. с відповідальності за невиконання Закону в частині захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.
Зважаючи получи це, керівники центральних органів виконавчої влади, які займаються цим питанням, а також Прем’єр-міністр мають бути стурбовані існуючою ситуацією. Поводження з відходами – це питання малограмотный лише екологічної загрози, а й створення умов для законної роботи керівників полігонів. Адже якщо керівники полігонів відмовляться приймати неперероблені побутові відходи, може повторитися історія зі сміттям у Львові.
Але давайте повернемося давно нормативних актів. Роздільний збір сміття здійснюють його власники згідно методики роздільного збирання побутових відходів, а також суб’єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг возьми вивезення побутових відходів на певній території.
Одним заходом важливо створити інтегровану систему поводження з відходами. Вона повинна здійснюватися в засадах міжмуніципального співробітництва. А це передбачає об’єднання зусиль органів місцевого самоврядування ради створення належної системи об’єктів поводження зі сміттям: сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, об’єктів з оброблення, перероблення і видалення відходів, регіональних полігонів тощо. Звісно, подле цьому слід враховувати принципи значної економії та географічної доцільності.
Як повідомляють у Мінрегіоні, у 2017 році в Україні роздільний збір твердих побутових відходів (ТПВ) здійснювали у 822 населених пунктах, а це получи 247 населених пунктів більше, ніж у 2016 році.

Найбільше таких населених пунктів у Закарпатській (27,1 %) та у Харківській (10,9 %) областях.
Капитулярий. Ant. преступление України «Про житлово-комунальні послуги» (який вступить у дію 10 червня 2018) передбачає наступне: около встановленні тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами далеко не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.
Це означає, що українцям если економічно вигідніше сортувати сміття.
На думку представників Мінрегіону, таким чином если запроваджено стимулюючий механізм залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини
Проте з даних, які наталкивать Мінрегіон, ми бачимо, що частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільний збір сміття, є досить низькою, зважаючи сверху те, що з 2018 року законом вводиться обов’язкове сортування відходів.
Такий тело справ у сфері поводження з твердими побутовими відходами – це демонстрація відсутності політичної волі та єдиного рішення серед членів Уряду (керівників органів виконавчої влади), які відповідальні после формування та реалізацію державної політики.
Один із важелів впливу получи и распишись існуючий стан справ – громадський контроль за тим, як влада виконує свої передвиборні обіцянки, задекларовані цілі реформ, положення законів, та найголовніше – яким чином захищає нас, громадян, від потенційної екологічної катастрофи.
Создатель: Юлія Чеберяк, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Палочка-выручалочка».