Aвтoр Бeз Тaбу пoяснює, чoму сім мільярдів дoлaрів крeдиту, прo які нeщoдaвнo oбмoвились урядoвці, мoжуть нaшкoдити і Китaю, і Укрaїні.
Чи є життя бeз Международный валютный фонд? Сxoжe, щo тaки є, і нaвіть eкoнoміку рaдикaльним чинoм пeрeбудoвувaти неважный (=маловажный) доведеться. Принаймні, до цього висновку можна прийти, якщо проаналізувати останні дії влади. Чи стали б возьми Банковій та Грушевського стрімко розривати відносини та спалювати мости (нехай і невыгодный остаточно) з головним світовим кредитором, якби не знайшли альтернативне джерело фінансування як обережних реформ, скажем і імітації бурхливої діяльності? Звичайно, що ні, бо гілка, получи и распишись якій сидить нова політична еліта, вже відчутно гойдається, а впредь до виборів лишилося півтора роки.
Про нових добродіїв, що замінять старих, на днях прохопився міністр інфраструктури Володимир Омелян. Точніше, навпаки, маловыгодный прохопився, а цілеспрямовано та з радісним виразом обличчя повідомив оборона них пресі. Чутки про те, що неназвані китайські інвестори готові вкласти в українські інфраструктурні проекти 7 мільярдів доларів, більше неважный (=маловажный) є чутками, оскільки уряд ці наміри в загальних рисах підтвердив. Щоправда, не принимая во внимание деяких важливих подробиць, і цей факт створює чималенький простір пользу кого думок та прогнозів. Як позитивних, так і цілком песимістичних.
Перш вслед за все варто зазначити, що жадані сім мільярдів доларів можуть поповнити отечественный бюджет не зовсім у вигляді інвестицій. Схоже, що в якості плану А розглядається банальне кредитування: новоспечений азійський бізнес-сотоварищ. Ant. конкурент позичить Києву необхідну суму на певний термін під певний відсоток или під якісь небанальні зобов’язання.
Це має лякати хоча б тому, що из-за часи правління нової влади державний борг України збільшився сверху 5,5 мільярдів. І це за умови проведення хоча б якихось реформ та залучення чималих інвестицій в певні галузі. Этак, це значно менше, ніж приріст часів президентства Ющенка чи Януковича. Але математика є надто простою, щоб безвыгодный бачити очевидних ризиків.
Мінуси, однак, за бажання можна перетворити нате плюси. Не варто виключати розклад, відповідно до якого получай час повернення хоча б якоїсь частки китайського кредиту Верховна Ада нарешті зніме мораторій на продаж землі. І китайських аграріїв таким чином вдалося б залучити получай українські території (правильніше сказати – легалізувати). У своїх рідних краях в значно гірших в середньому умовах вони сто досягають небувалих врожаїв. А на наших теренах станом получи и распишись 2018 рік як би так не сталося, що набереться мільйон гектарів нічийних или неефективно використаних сільськогосподарських угідь. Пояснення для тих, хто раптом хреновато навчався в школі: у квадратних кілометрах це лише 10 тисяч, тобто трохи більше, ніж півтора відсотки від загальної території України. Звучить песимістично, але, нажаль, реалістично.
В ідеалі така взаємовигідна удовольствие могла б добре вплинути і на ринок праці у провінції, -де безробітних в епоху незалежності стабільно більше за регулярно працюючих (хоч офіційно, хоч неофіційно). Та равно ціни на деякі продукти харчування могли б дещо знизитися черезо збільшення обсягу того чи іншого краму. Чомусь здається, що картоплю в Аргентині чи Єгипті закупляти б масово без промаха не довелося. Але це в ідеальному світі. А в реальності китайці швидко втратять здоровий глузд, усвідомлюючи, що бізнес навіть в сучасній, нібито реформованій Україні – це суцільна драение авгієвих конюшень та спілкування з «смотрящими від Кононенка».
Ба більше, може статися приближенно, що в ролі аферистів опиняться самі китайці. Чомусь одразу згадується минулорічна історія з бажанням підозрілих інвесторів вкластися в розвиток українського футболу в Сумак. Місцевий ПФК «Суми», представник першої ліги, щонайменше мав можливість грати возьми стадіоні, на якому і матч збірної провести не соромно. Та равным образом залучити до роботи з командою планували не кого-небудь, а олімпійського чемпіона-1988 Володимира Лютого. Проте в підсумку виявилося, що у добродіїв з Азії далеко не було на руках навіть мільйона гривень для внеску получай залишок сезону-2016/17.
Так, вітчизняний футбол – галузь від самого початку збиткова та корумпована. Але в інших сферах діяльності справи мало-: неграмотный набагато краще. Та й мова, не забувайте, оборона сім мільярдів, а не еквівалент тридцяти тисяч доларів. Коль міністра Омеляна питають про чіткий план дій, він лише багатозначно пальцами показывать на журналістів та розпливчасто пояснює: ось поїдемо влітку получи и распишись перемовини, там вже придумаємо, про що домовлятися. Людською мовою це означає, що чіткого плану нема і може без- з’явитися. А частина позики після отримання ризикує прилипнути накануне особливо прудких рук, а не осісти в держбюджеті.
Трохи конкретики, звісно ж, прозвучало. Наприклад, кілька слів оборона проекти, пов’язані з «Шовковим поясом» – залізниці, автошляхи, морські порти. Але є підозра, що повально це ще неодноразово переграється. Особливо там, де крім основних угод панихида укладати додаткові неофіційні з «колективним Кононенком-Грановським». Бо минуя цих важливих додатків китайських інвесторів як впустять раньше України через парадні двері, так і випустять голими-босими-простоволосими посредством чорний хід.
Хочеться, звичайно, помилятися, але в підсумку потенційний федерация може обернутися обопільним розчаруванням. До того ж, Пекін – неважный (=маловажный) МВФ. Країна з «капіталістичним комунізмом» в якості державного ладу та регулярними стратами корупціонерів і бери міжнародному рівні звикла грати переважно за більш жорсткими правилами, ніж західні кредитори. Тому чи безлюдный (=малолюдный) краще сім разів відміряти, перш ніж різати?
З повагою,
Гриць Якович Пирожок, літературознавець