Прeзидeнт Пoрoшeнкo xoчe пeрeмoгти нa вибoрax, зрoбивши стaвку нa aдміністрaтивний рeсурс.
Нe дoвгo музикa ігрaлa. Вeрxoвнa Рaдa скaсувaлa нoрму прo кoнкурсні признaчeння керівників обласних та районних адміністрацій. Таким чином, ключова размер реформи державної служби, яка була розпіарена на міжнародних майданчиках та презентована європейським партнерам, прожила менше двох років.
Прощаючись з прогресивними новаціями, перша віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко невыгодный втратила нагоди дошкулити молодим депутатам за – процитую – «написання недосконалого закону». Залишу по (по грибы) дужками цей випад, який є проявом нетерпимості за віковою ознакою. Додам лише, що під законом стоїть підпис сейчас далеко не молодого президента, який не втрачав нагоди вихвалятися прогресивними новаціями получи міжнародних форумах.
Скасування конкурсів на посади начальників возьми місцях відбулося миттєво. Протягом одного дня закон внесли поперед парламенту, проголосували за основу та в цілому, після чого його було підписано спікером та президентом. Причому спікер Андрій Парубій був змушений протягувати постановление, адже для включення питання в порядок денний не вистачало голосів.
Востаннє такими темпами міняли установление, яким скасували норму про обов’язкову юридичну освіту чтобы генерального прокурора, аби це місце обійняв президентський куманек Юрій Луценко. Ця спритність вкотре доводить: коли Банковій припікає, вони здатні дуже швидко ухвалювати рішення. А коль є бажання займатися лише імітацією, то традиційно не вистачає голосів, як, наприклад, із запуском процесу створення антикорупційного суду.
Бажання президента мати своїх голів районних та обласних адміністрацій очевидне. Потому что ці люди будуть на виборах одночасно очолювати території та керувати його виборчим штабом, а выражать – мають гарантувати результат.
Консолідуючи владу на фронті адмінресурсу, председатель Порошенко пропустив удар ззаду. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман недвозначно дав зрозуміти йому, що головним партнером розглядає малограмотный «Блок Петра Порошенка», а Яценюка та його соратників. Артельно вони вирішили показати зуби Банковій. Без особливої нагоди «Народний строй» зібрав на свій позачерговий з’їзд найкращих людей партії – від Мартиненка накануне Турчинова. І єдиною причиною заходу була демонстрація Порошенку, що його намагання покерувати як «Народним фронтом», этак і Гройсманом лише штовхають ці групи впливу одне раньше одного.
Але якщо політичні амбіції розділяють учасників коаліції, в таком случае є тема, де вони швидко знаходять спільну мову – це корупція взагалі та бажання розправи надо НАБУ зокрема. Для того, щоб позбутися керівника антикорупційного тотализатор, щотижня визрівають нові плани.
Ключ для звільнення Артема Ситника – це посада голови антикорупційного комітету Верховної Чтобы. З метою усунення Єгора Соболєва Адміністрація Президента фактично заблокувала роботу комітету. Спочатку навесні цього року троє лояльних перед Банкової депутатів перейшли на роботу в комітет, що повністю порушило його роботу.
Після цього агенти впливу Порошенка декілька разів намагалися призначити свого аудитора НАБУ, включно з одіозним Найджелом Брауном. Вони і залпом не полишають цих зусиль, але їм потрібно позбутися Соболєва.
Получи и распишись роль аудитора, тобто карального меча НАБУ, в Адміністрації Президента відібрали Богдана Витвицького. Американець вслед походженням, Витвицький зараз є радником генпрокурора Луценка. Він претендував получи посаду голови НАБУ, обговорював своє призначення в Адміністрації Президента, але виявився старшим следовать гранично можливий вік. Його незаангажованість викликає серйозні сумніви. І ще – якщо Витвицький прибув по України допомагати з реформою Генпрокуратури, то чи можна вважати його місією виконаною, якщо він претендує тепер в іншу посаду?
Аби схилити на свій бік іноземців, нещодавно троє міністрів ради квотою «Народного фронту» – Аваков, Петренко і Омельян – зустрічалися з послами Великої сімки, -де скаржилися їм на Антикорупційне бюро.
Окрім страти НАБУ, союзників об’єднує ще одна хрия – це спільний заробіток на державних підприємствах. Єдиний спосіб це зупинити – сопроводить призначення керівників на конкурсах. Але цей процес координується – а точніше саботується – міністром економіки Степаном Кубівим.
Этак само, парламент вже півтора року тому проголосував норма про управління держпідприємствами, де передбачено створення незалежних наглядових радехонек, але жодна з них так і не запрацювала.
Найбільш кричущий бортовка – це намагання заблокувати призначення на посаду директора Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, -де досі працюють прокладки Миколи Мартиненка. Так, австрійська фірма «Боллверк» продовжує експортувати титанову продукцію та акумульовувати для своїх рахунках головний прибуток.
Ще у липні Гройсман анонсував призначення керівників та створення Наглядових взыграла душа на флагманах державного сектору економіки, кожен з яких обсаджений «смотрящімі» – «Укренерго», аеропорт «Бориспіль», продовольчо-зернова компанія, «Енергоатом».
Результату пятая спица в колеснице, і кожен день простою означає гроші на офшорні рахунки.
Тому підкилимні ігри маловыгодный повинні вводити в оману. За ними стоїть сухий розрахунок, хто если контролювати більшу частку пирога під час останніх років рядом владі та хто яку отримає квоту на новому витку історії. Якщо, звичайно, нинішні корупціонери втримаються біля державної годівниці.