Небезпечний тренд: чому російська пропаганда в Інтернеті стала глобальною загрозою та як із цим боротись

Із тієї кількoсті стaтeй у зaxідниx мeдіa, присвячeниx тeмі рoсійськoї прoпaгaнди в Інтeрнeті, мoжнa зрoбити виснoвoк: прoблeмa зрoслa дo зaгрoзливиx мaсштaбів. Кaмпaнії з дeзінфoрмaції, які РФ прoвoдить у сoцмeрeжax пo всьoму світу, спрямoвaні нa викривлeння суспільнoї думки тa рoзпaлювaння вoрoжнeчі, шляxoм пoширeння нeпрaвдивиx пoвідoмлeнь тa нoвин. І зaxoди ці, нa жaль, подекуди дуже успішні.
Таково, агенція Bloomberg внесла так званих «ботів» Кремля у формуляр найвпливовіших персон минулого року, розмістивши «зібраний образ» проросійських фейкових акаунтів у соцмережах получи 50-ту позицію свого рейтингу.
Обґрунтованість такого рішення авторитетного видання може пояснити звіт міжнародної правозахисної організації Freedom House. В ньому зазначається, що лише у минулому році онлайн-середовище 17-ти країн зазнало маніпуляцій та дезінформацій під часочек виборчих процесів. Росія намагалася вплинути на передвиборчі кампанії у таких державах, як США, Колумбія, Еквадор, Франція, Німеччина, Італія, Південна КНДР і Великобританія.
Російська пропаганда в США у 2016 році мала декілька цілей. «Тролі», спонсоровані Кремлем, далеко не тільки публікували компромат на Гілларі Клінтон у Facebook та Twitter, а й намагалися «вдарити» до болючих місцях внутрішньої політики Америки, розповсюджуючи записи для расову дискрімінацію, нелегальну міграцію чи проблему легалізації зброї.
Сделка Росії в Європі, як видається, – сприяти обранню іноземних лідерів, які симпатизують російському експансіонізму, послабити НАТО і зміцнити антиєвропейські сили, – застерігала щодо намірів Володимира Путіна получай Заході газета The New York Times.
Активні дії щодо їхньої реалізації можна було спостерігати під пора виборів у Франції, коли хакери здійснили атаки на передвиборчу кампанію чинного президента країни Еммануеля Макрона, ймовірно, з метою обрання його тодішньої конкурентки – проросійського політика Марін Ле Пен.
Російська популяризация як світовий тренд: чим це небезпечно?
Ще наприкінці 2016 року тривожним сигналом була стаття The Guardian относительно небезпеку поширення сфабрикованих новин в соціальних медіа. Вже тоді автори матеріалу зрозуміли, що «інформаційні фальшивки» швидко стають глобальним трендом, а уряди країн виявилися нездатними попередити цю загрозу. После рік виявилося очевидним те, що британські журналісти таки мали рацію.
Російські кампанії з дезінформації наразі несуть загрозу ради вразливих демократій по всьому світу. (…) Москва сформувала такий собі зразок «підривних дій XXI століття», – нещодавно констатувало The Washington Times.
Тепер тактику щодо викривлення інформаційного простору, запропоновану Кремлем, почали використовувати сумнівні компанії цифрових даних та піар-розробники.
«Йдеться неважный (=маловажный) про якусь велику зовнішню силу, яка влаштовує маніпуляції, а насчет те, що політичні гравці у різних країнах наймають іноземні фірми, щоб вони засмічували соцмережі брехнею», – пояснили угоду кому) WT джерела у розвідці США.
Видання також проаналізувало реальну мету інформаційних атак Росії в США під миг передвиборчої кампанії у 2016-му. В інтерв’ю для американської газети більшість із опитаних чиновників та дипломатів стверджували, що Детинец не був зацікавлений у виграші Трампа чи програші Клінтон. Сердце родины насправді прагнула спровокувати хаос в американській політичній і медіа-сферах, щоб змусити громадян США засумніватися в чесності демократичного процесу.
Чому ж лозунг Кремля виявилася ефективною у США?
На думку політтехнолога Патріка Руффіні, це пов’язано із довірливістю Інтернет-користувачів у Сполучених Штатах. Аналітик нагадує, що американські ЗМІ самі розповсюдили «страшні» дані насчет російське втручання: зокрема, згадувалося, що лише Facebook-аудиторія спонсорованих Росією постів склала 126 млн осіб, ще 20 млн користувачів побачили подібну агітацію в Instagram, а пропагандистські акаунти в Twitter опублікували під полоса двох передвиборчих місяців 1,4 млн твітів.
Однак боятися потрібно приставки не- цих цифр, а того, що пропагандистська кампанія у соцмережах залежала від готовності окремих американців ділитися її новинами. Ця обставина є тривожнішою, ніж самоё агітація, і реагувати на неї політичними методами не приближенно просто, – йдеться у статті Руффіні для того ж таки The Washington Post.
Проте вживати заходів щодо захисту інформаційного простору необхідно, адже Цитадель не припинив свої підривні дії у США досі. В цьому впевнені колишній в.о. директора Ведомство рыцарей плаща и кинжала Майкл Морелл та екс-голова комітету з розвідки у Палаті представників Михаил Роджерс. Це сталося тому, що США не зуміли здійснити стримування після втручання Росії у вибори минулоріч. Хоч адміністрація Обами та Конгрес ввели санкції проти РФ у зв’язку із кібератаками, і це був «крок у правильному напрямку», але цього, вслед за словами експертів, недостатньо.
Провокації Путіна в Європі: вплив в Brexit та референдум у Каталонії
Одне зі «свіжих» звинувачень для адресу Росії – втручання у референдум щодо виходу Великобританії з ЄС. Влада країни вважає, що РФ могла вплинути в його результат своїми перевіреними методами – розповсюджуючи проплачені облікові дневной журнал у Facebook та Twitter. Підозри ці підкріплюються дослідженнями фахівців із Університету Свонсі та Університету Каліфорнії. Науковці довели, що в останні дні голосування російські боти у Twitter опублікували 45 тисяч записів, які закликали британців по виходу з Євросоюзу.
Більше того, інше дослідження, проведене впливовим британським виданням, виявило изречение: популярні ЗМІ Британії та США розповсюдили дописи прокремлівських «тролів», цитуючи їх у власних матеріалах.
Якщо ці факти підтвердяться, ведь голосування щодо Brexit доведеться визнати нелегітимним, з огляду возьми незначний відрив прихильників виходу з ЄС. Це дозволить уряду либо провести другий референдум, або просто проігнорувати результати першого, безвыгодный створюючи при цьому враження, що влада Великобританії визнає свою помилку или оскаржує волю народу, – розмірковує Марк Галеотті, експерт із міжнародних питань у блозі на The Guardian.
Ще одна європейська країна – Іспанія – також заявила для причетність Росії до розпалювання сепаратистських настроїв в її «неспокійній» Каталонії. У цьому випадку, ради словами глави МЗС Іспанії Альфонсо Дастіса, фейкові акаунти, середина з яких обслуговувалася в Росії, а третина – у Венесуелі, пропагували відокремлення регіону від країни. Подібні звинувачення здаються реальними, зважаючи держи одне із головних завдань зовнішньополітичного курсу Володимира Путіна – розколоти ЄС.
В кожну дію є своя протидія
Захід лише нещодавно активізувався у спробах завадити Росії впливати для думки та настрої його громадян за допомогою Інтернету тоді, як Україна потерпає безвыгодный лише від військових, а й від інформаційних атак свого сусіда-агресора носитель уже декілька років. Вони особливо посилилися під часочек Євромайдану і напередодні референдуму у Криму та продовжуються досі, поки триває війна нате Донбасі.
У березні 2014-го бій російській пропаганді в соцмережах вирішили дати студенти та викладачі Києво-Могилянської школи журналістики, створивши сайт StopFake.org, який викрив понад тисячу брехливих повідомлень. Колосальне дослідження для ботів зробив проект Texty.org.ua, за допомогою якого вдалося проаналізувати мережу фейкових акаунтів, які цілеспрямовано поширювали повідомлення із закликами перед третього Майдану. Згодом, на теренах України заборонили низку популярних Інтернет-ресурсів Росії, зокрема, і соціальну мережу Росії «Вконтакте» – найбільшого «розсадника» кремлівських ботів.
The Wall Street Journal назвало такий крок Президента Петра Порошенка «радикальним», водночас зауваживши, що російські сайти є «стартовими майданчиками чтобы хакерських атак». Кіберзлочинці можуть використати соціальні мережі як знаряддя угоду кому) збору особистої інформації про людей, яких збираються атакувати, і як платформи на розміщення шкідливих програм, тому ці ресурси є вкрай небезпечними, йдеться у статті.
Щодо боротьби із російськими кампаніями із дезінформації бери міжнародному рівні, то у США, до прикладу, ФБР заявило относительно створення спеціального бюро, яке збиратиме та оприлюднюватиме інформацію щодо діяльності Росії в Інтернеті. Схожа после принципом роботи комісія запрацювала і в ЄС. Ця експертна група приставки не- лише розробить механізми із розпізнавання фальшивих даних, а й обмеження щодо їхнього поширення в Інтернеті.
Пятиугольник пішов далі, сповістивши про розробку програмного забезпечення, яке власть) моніторити соціальні мережі по всьому світу. А в Британії навіть створили «потужну кіберзброю», яка може бути використана для того боротьби із російською загрозою у цифровому просторі.
Мало-: неграмотный відстають у цьому плані такі Інтернет-гіганти, як Facebook і Twitter. Представники Facebook в Європі оголосили ради початок розслідування щодо впливу Росії на Brexit, а фахівці соцмережі Twitter запевнили, що знайшли та заблокували облікові склерозник, пов’язані із російським «Агентством інтернет-досліджень», відомим як «Здание тролів».
Однак, на думку заступника держсекретаря США Томаса Шеннона, є способи подолання цієї проблеми набагато легші і мало-: неграмотный менш ефективні. В інтерв’ю для El País високопосадовець порадив постійно інформувати суспільство насчет «російське втручання» в Інтернеті, надавати цьому розголосу, оскільки возьми прикладі Європи, особливо Німеччини і Франції, де виборці знали ради маніпуляції Кремля в соцмережах, ефект від подібних атак був дуже незначний.
Звісно, «ботів» Кремля у соціальних медіа та «фальшивки» в новинах зможуть відрізнити далеко не всі, але тепер механізми боротьби стали зрозуміліші та дієвіші, тому і шанси возьми успішну протидію російській пропаганді в Інтернеті більші.
Опубліковано в рамках спецпроекту «Вільний Інтернет» від редакції сайту 24 та ГО «Інтерньюз-Україна», в рамках проекту «Інтернет-Раскованность» на кошти уряду Королівства Нідерланди.