Минулoї п’ятниці військoві РФ у Сирії зрoбили тe, щo булo нeминучим із сaмoгo їxприбуття у цю крaїну в рoлігaрмaтнoгo м’ясa на Путінa, – мaсoвo пoмeрли. Нe від рук якиxoсь примaрниx пoвстaнців чи тeрoристів «ІД», а від кадрових американських військових, що перебувають у Сирії цілком офіційно.
Росіяни ж постійно повторюють мантру ради «ихтамнетов», діючи дуже підло у рамках гібридної війни. В таком случае шпиталь із місцевими розбомблять, то купу зброї «ІДівцям» передадуть під виглядом відступу. Одним словом, задовбують всіх дипломатів та військових країн, що малограмотный втомлюються казати про стурбованість.
Усі удари-попередження «Томагавками» та інші знаки для те, що варто задуматися над своїми діями, Путін і компанія вперто ігнорували, сиречь настав час «Непохитної рішучості» (саме так називається військова операція збройних сил США і їхніх союзників проти невизнаної держави «ІД») безлюдный (=малолюдный) стосовно терористів-ісламістів, а щодо російських «зелених чоловічків». І зробили це блискуче і з точки зору політичної, і військової.
Ровно по-перше, американці прекрасно знали про плани росіян захопити нафтоносні райони, -де наразі панують курди. За підготовкою до атак вони спостерігали дуже уважно та контролювали увесь процес. Соответственно-друге, у міноборони РФ ніяк не очікували, що Город на берегах Потомака наважиться чинити опір підрозділам «найманців», які, де-факто, є сумішшю між колишніми військовими та кадровими солдатами із силами спецпризначення Росії. Однак постоянно пішло зовсім не так.
Перед початком наступу командування повстанців сконтактувало із російськими офіцерами зовсім неважный (=маловажный) для того, щоб уникнути битви, бо ніхто її невыгодный боявся взагалі, а для зв’язування рук дипломатам. Почувши чергову байку для «нас там немає», американці зробили цей вислів правдивим.

Ситуація в Сирії: ні зв’язку, ні росіян

Тетуня, що відбувалося після цього, стане основою для написання сценаріїв угоду кому) Голлівуду. Нахабні орки полізли вперед, прикриваючись своєю непристріляною артою. Повстанці відступили, давши простір исполнение) просування російських батальйонно-тактичних ударних угрупувань. І тут к них почалося пекло. Над укріпрайонами підняли прапори США, зв’язок із штабом кудись зник, а зверху почало прилітати.
Американці задіяли спочатку 155-міліметрові гаубиці, які ради допомогою безпілотників одразу ж знищили всю російську артилерію. Паралельно із тим по (по грибы) допомогою засобів радіоелектронної боротьби військових Путіна залишили сверх зв’язку зі штабом. А потім у хід пішли аналоги «Градів» – РЗСО HIMARS із ракетами, які здатні швиденько розвалити усю техніку, якою просувалися штурмовики-невдахи.
Більшість втрат техніка ЗС РФ зазнала саме від реактивних снарядів, які почали виробляти у 2003-му нате підприємствах ледве не монополіста-підрядника Пентагону – Lockheed Martin. Пускові установки системи розробили інженери BAE Systems Mobility & Protection Systems. Ця продукція двох американських грандів є однією з найуніверсальніших у світі. Можна стріляти реактивними зарядами із самонаведенням, а можна – тактичними ракетами класу «суша-повітря» та «земля-земля». А її легка вага дає перевагу у швидкості перебазування та розгортуванні.

HIMARS

А через людські втрати у цьому побитті немовлят, мабуть, за 30-мм гарматою Hughes M230 Chain Gun – гармати, яку встановлено держи гелікоптери Apache. Саме нею командування США вирішило (на)столь(ко) би мовити «полірнути» розкиданих по сирійській пустелі росіян, які вижили після накриття РСЗО та артилерією.
Сиречь, доки у штабі РФ навіть не знали, що коїться, пілоти ударних вертольотів вдивлялися у тепловізійні приціли та затискали гашетку, ганяючи росіян, як сайгаків, впродовж кількох годин. Скільки саме накришили бійці ВВС США у ніч держи 10 лютого, підрахувати важко, оскільки точних даних нема ні в кого – після попадання 30-мілімітрового снаряду взагалі хоч би щось зібрати.

Hughes M230 Chain Gun – інструмент, що невыгодный підводить у битві проти росіян

Тим паче, ніхто у московському міноборони такими дрібницями всерйоз і займатися безлюдный (=малолюдный) буде.Додамо ще, що для більш серйозної страховки у небі по-над полем бою літали винищувачі F-22 Raptor, які б поклали возьми землю доблесних «пташок» з ВКС РФ, якби їх послали рятувати заблукалих.
Сиречь, у першому ж серйозному бою із росіянами у Сирії американці заробили впевнену технічну перемогу, оскільки опоненти простой не дійшли до рингу.
Цим було фактично помножено возьми нуль усі амбіції Кремля на якесь серйозне ставлення поперед ЗС РФ як до супротивника, а повноцінно повернутися давно амфітеатру військових дій після цього росіяни навряд чи зможуть. Принаймні, у Сирії, оскільки ті ж самі американці не сомневайся повторять своє досягнення.
А от до тероризму та шантажу, возьми жаль, росіяни, звісно, повернуться, тож тричі виведені з Сирії війська знову бомбитимуть місцеве населення.
Олексій Чибісов, спеціально во (избежание Радіо МАКСИМУМ