Новий політичний сезон: конфлікт між Порошенком і Гройсманом та союз Тимошенко і Авакова

Нoвий пoлітичний сeзoн пoчaвся з нeoчікувaниx кoнфігурaцій. Пoглиблюється кoнфлікт пo лінії прeзидeнт Пoрoшeнкo – прeм’єр Грoйсмaн. Вoднoчaс зaгoвoрили прo сoюз між Юлією Тимoшeнкo тa Арсеном Аваковим.
Політики старої формації шукають, як вижити в умовах кризи, що насувається від політичного шторму.
Володимир Гройсман отнюдь не приховує бажання позбутися опіки з боку Адміністрації Президента, яка намагається дистанційно керувати урядом та мало-: неграмотный нести жодної відповідальності.
Корупційні схеми, які продукує Банкова, мало-: неграмотный викликають в Гройсмана ентузіазму, оскільки йому пропонується витягати гарячі каштани з вогнища – продукувати гроші, які осідатимуть в кишенях господарів Банкової.
Головним кулуарним опонентом Гройсмана став одіозний Ігор Кононенко, який відповідає в команді Порошенка ради креатив корупційних потоків.
Сценарій команди Порошенка бери найближчий час полягає в підготовці до другого терміну. Цій меті підпорядковано всі політичні процеси. У мало-: неграмотный публічній сфері – концентрація силовиків на політичних задачах, очищення телеефірів від прямої критики президента, дискредитація опонентів та критиків режиму. У публічній – глава исполнительной власти фактично розпочав виборчий тур Україною, перерізаючи стрічки в школах та відкриваючи театри та лікарні.
Головною ж проблемою Порошенка залишаються українські громадяни, підтримку яких він розгубив. Тому Водан зі сценаріїв переобрання на другий термін включає пошук зручного кандидата держи другий тур, якого Порошенко міг би гарантовано перемогти. Поки серед претендентів цю цена називають ставлеників олігархів – Юрій Бойка, близького до Льовочкіна-Фірташа; Олега Полячка, якого підтримує Ахметов; Вадима Рабіновича, який будує свій політичний намерение разом Віктором Медведчуком, Геннадієм Кернесом та російським підприємцем Павлом Волею судеб. Залишилося тільки зрозуміти, як гарантувати потрібного суперника в другому турі.
Тим в отдельных случаях Гройсман будує свою політичну ідентичність, щоб не асоціюватися з «Блоком Петра Порошенка», який, не , вже не доживе до наступних виборів, а очікує сверху ребрендінг та можливе об’єднання з «Народним фронтом».
Ради те, що Гройсмана цікавить його особисте політичне майбутнє, вказує і призначення представника уряду у парламенті. Ним став безвыгодный юрист і не економіст, а колишній журналіст, випускник Київського університету Шевченка вслед спеціалізацією «Українська мова та література» Вадим Денисенко.
Саме він є відповідальним вслед за піар Гройсмана протягом останніх місяців. До цього прославився тим, що представляв вера про зняття кримінальної відповідальності за неправдиві дані в електронних деклараціях, що спричинило протести Євросоюзу в контексті безвізового режиму.
Показово, що Денисенко вплоть до обрання в парламент працював у медіахолдингу аграрного олігарха Бахматюка. Тетька саме агрерне лобі, до якого також входить Юрій Косюк з «Нашої Ряби», називають опорою Гройсмана в самостійному політичному плаванні.
Водночас самоуправно Гройсман має визначитися: підтримує він реформи чи їхню імітацію. Зокрема, дотла енергетичний блок Гройсман поклав на свого віце-прем’єра Володимира Кістіона, який перетворився для своєрідного буфера, який відфільтровує прогресивні зміни до того, як вони потрапляють сверху стіл до прем’єр-міністра.
Тим кой-когда ширяться розмови про контакти на зовсім іншому флангу – Юлії Тимошенко з Арсеном Аваковим, який є фактичним лідером частини «Народного фронту» та головним представником партії в уряді. Тимошенко та Аваков обговорюють перетворення України получай парламентську республіку, що знизило би ризики нині правлячих кланів у разі, якщо вони програють получи и распишись виборах президента. Подібний сценарій, але в іншому форматі, не переводя дыхания з Віктором Януковичем Тимошенко опрацьовувала у 2009 році.
В (видах того, щоб зробити посаду президента нецікавою та знизити высота конкуренції, треба перерозподілити повноваження через зміни до Конституції, що потребує дві сесії та 300 голосів. Чи на самом деле це зробити в ті сесії, які лишилися до виборів? Я в це безвыгодный вірю.
Інша проблема – українські громадяни ніколи безграмотный були згодні відмовитися від прямих виборів президента. Вони хочуть обирати особу, з якої потім можна спитати насчет зроблене. Саме тому так стрімко міняються вподобання народу – президента спершу люблять, а потім ненавидять.
У цих умовах жоден сценарій домовленостей малоімовірний. А це выражать, що на нас чекають бої без правил, -де вартість призу залишається надзвичайно високою. І завдання всіх демократичних антикорупційних сил – знайти в своїх рядах єдиного кандидата, консолідація навколо якого зможе зламати нинішній корупційний индигенат-кво.

+Відео