В воскресенье, 11 марта, во второй день Паралимпийских игр 2018 года в южнокорейском Пхьончане, сборная Украины завоевала очередную золотую медаль.

В лыжных гонках на 15 километров среди мужчин стартовало сразу два украинском – Максим Яровой и Тарас Радь.

Они уверенно дошли до финиша, однако из-за правила соревнований, известно кто станет победителем стало только в конце. Им стал украинец Максим Яровой. Второе место у американского спортсмена, третье – у корейца.

Тарас Радь в итоге занял седьмое место.

Эта золотая медаль стала второй для Украины на Паралимпиаде-2018. Теперь в активе украинцев – шесть наград: две золотые, одна серебряная и три бронзовые медали.

Дивлюся на арсенал, вилучений СБУшниками у Рубана, на самого Рубана, читаю, як колаборанти з окупованих територій шалено «вписуються» за нього, і тихо радію. Одне тільки питання: хіба без вилученого арсеналу комусь було незрозуміло, що нормальній людині, НЕ ЇХНІЙ, на окуповані території вхід закритий?

Я сама у 2015 році трохи займалася обміном полонених, виходила на їхню, прости Господи, «омбудсвумен» Дар’ю Морозову, з якою регулярно мав справу Рубан, намагалася по-чесному зміняти двох на двох – і після першої ж телефонної розмови, у якій ми нібито досягли попередніх домовленостей, вона просто почала ховатись від мене. Уявляю, що б було, якби я здуру, під чиї завгодно, хоч Порошенка й Захарченка разом, гарантії поїхала туди за полоненими. Сиділа б зараз у сусідній камері з Миколою Карпюком.

Раніше я була наївна і думала, що справа у баблі, що без бабла полонених не обміняти, що «професійні переговорники» просто не впускають сторонніх у свій бізнес на людських долях. А виявилось, що не лише у баблі справа. Виявляється, обмін полоненими був прикриттям – причому навіть для не для продажу дрібних партій зброї бандитським угрупуванням, а для чогось масштабнішого. Побачимо, чи підтвердяться підозри СБУ щодо того, що Рубан і його подільники планували атаку на Верховну Раду і президента. Якщо це виявиться правдою – переконана, що планувався не державний переворот з метою передати владу будь-якій політичній силі, а зруйнування системи управління і наступний хаос – коротше, найгірший сценарій для України, якого я від початку війни боюся найбільше.

Прочитала у підозрі список імовірних подільників Рубана. Їхні прізвища мені нічого не кажуть, крім одного – О.В.Мезенцева. Це Олег Мезенцев, помічник і найближчий соратник Надії Савченко, ми з ним познайомились, коли він разом з Надією приїздив на фронт одразу після її звільнення з полону.

Принагідно, щоб не писати двічі, скажу в цілому про вивезення зброї із «зони АТО» на мирні території. Тих, хто це робить, я б публічно сікла на площах. ЗБРОЯ ПОТРІБНА НА ФРОНТІ, А НЕ В ТИЛУ! На фронті її дуже часто бракує, особливо добровольцям. Одного разу я приїхала з фронту в тил, почала вдома вивертати рюкзак – і виявила на дні пачку набоїв, яку не помітила, коли збиралася. Пощастило – під час поїздки мене ніхто не зупиняв і не обшукував. Подібні історії були в кожного фронтовика — але це випадковість, а не умисел.

Знаєте, до речі, що я зробила з тими набоями, коли знайшла їх? Нормальна людина швиденько б викинула, щоб не мати проблем. Але я пам’ятаю, як важко боєприпаси діставалися нам на початку війни, і я просто не можу викинути те, що потрібно на фронті. Тож я відвезла їх назад на передову — перепрошую, у бюстгальтері.

Єдине протизаконне вивезення зброї, яке я можу в душі виправдати – це коли людина, яка НАЗАВЖДИ або дуже надовго залишає передову, вивозить ОСОБИСТУ зброю, яку існуюче недосконале законодавство не дозволяє зареєструвати. Наприклад, трофейний пістолет чи автомат. Обов’язкова умова – зброя надійно консервується і прикопується десь у лісі, тобто, виключається можливість того, що вона потрапить до рук криміналу, або що власник сам сп’яну стрілятиме з неї десь у барі. Не дивуйтеся, що я таке виправдовую. Просто дуже добре пам’ятаю, якою ціною діставалася нам зброя на початку війни, і як ми 2-3 перших, вирішальних місяці сиділи без діла на базах, бо ніде було взяти зброю. Якщо такі, як Рубан і його хазяї таки реалізують найгірший сценарій і нашу державу окупують, така прикопана зброя стане ой як у пригоді.

Бажаю Рубану і таким, як він, бачити небо в клітинку, знаходячись у таких самих умовах, як наші полонені, але бажано значно довше.

Джерело: Facebook-сторінка Олени Білозерської

Дивлюся на арсенал, вилучений СБУшниками у Рубана, на самого Рубана, читаю, як колаборанти з окупованих територій шалено «вписуються» за нього, і тихо радію. Одне тільки питання: хіба без вилученого арсеналу комусь було незрозуміло, що нормальній людині, НЕ ЇХНІЙ, на окуповані території вхід закритий?

Я сама у 2015 році трохи займалася обміном полонених, виходила на їхню, прости Господи, «омбудсвумен» Дар’ю Морозову, з якою регулярно мав справу Рубан, намагалася по-чесному зміняти двох на двох – і після першої ж телефонної розмови, у якій ми нібито досягли попередніх домовленостей, вона просто почала ховатись від мене. Уявляю, що б було, якби я здуру, під чиї завгодно, хоч Порошенка й Захарченка разом, гарантії поїхала туди за полоненими. Сиділа б зараз у сусідній камері з Миколою Карпюком.

Раніше я була наївна і думала, що справа у баблі, що без бабла полонених не обміняти, що «професійні переговорники» просто не впускають сторонніх у свій бізнес на людських долях. А виявилось, що не лише у баблі справа. Виявляється, обмін полоненими був прикриттям – причому навіть для не для продажу дрібних партій зброї бандитським угрупуванням, а для чогось масштабнішого. Побачимо, чи підтвердяться підозри СБУ щодо того, що Рубан і його подільники планували атаку на Верховну Раду і президента. Якщо це виявиться правдою – переконана, що планувався не державний переворот з метою передати владу будь-якій політичній силі, а зруйнування системи управління і наступний хаос – коротше, найгірший сценарій для України, якого я від початку війни боюся найбільше.

Прочитала у підозрі список імовірних подільників Рубана. Їхні прізвища мені нічого не кажуть, крім одного – О.В.Мезенцева. Це Олег Мезенцев, помічник і найближчий соратник Надії Савченко, ми з ним познайомились, коли він разом з Надією приїздив на фронт одразу після її звільнення з полону.

Принагідно, щоб не писати двічі, скажу в цілому про вивезення зброї із «зони АТО» на мирні території. Тих, хто це робить, я б публічно сікла на площах. ЗБРОЯ ПОТРІБНА НА ФРОНТІ, А НЕ В ТИЛУ! На фронті її дуже часто бракує, особливо добровольцям. Одного разу я приїхала з фронту в тил, почала вдома вивертати рюкзак – і виявила на дні пачку набоїв, яку не помітила, коли збиралася. Пощастило – під час поїздки мене ніхто не зупиняв і не обшукував. Подібні історії були в кожного фронтовика — але це випадковість, а не умисел.

Знаєте, до речі, що я зробила з тими набоями, коли знайшла їх? Нормальна людина швиденько б викинула, щоб не мати проблем. Але я пам’ятаю, як важко боєприпаси діставалися нам на початку війни, і я просто не можу викинути те, що потрібно на фронті. Тож я відвезла їх назад на передову — перепрошую, у бюстгальтері.

Єдине протизаконне вивезення зброї, яке я можу в душі виправдати – це коли людина, яка НАЗАВЖДИ або дуже надовго залишає передову, вивозить ОСОБИСТУ зброю, яку існуюче недосконале законодавство не дозволяє зареєструвати. Наприклад, трофейний пістолет чи автомат. Обов’язкова умова – зброя надійно консервується і прикопується десь у лісі, тобто, виключається можливість того, що вона потрапить до рук криміналу, або що власник сам сп’яну стрілятиме з неї десь у барі. Не дивуйтеся, що я таке виправдовую. Просто дуже добре пам’ятаю, якою ціною діставалася нам зброя на початку війни, і як ми 2-3 перших, вирішальних місяці сиділи без діла на базах, бо ніде було взяти зброю. Якщо такі, як Рубан і його хазяї таки реалізують найгірший сценарій і нашу державу окупують, така прикопана зброя стане ой як у пригоді.

Бажаю Рубану і таким, як він, бачити небо в клітинку, знаходячись у таких самих умовах, як наші полонені, але бажано значно довше.

Джерело: Facebook-сторінка Олени Білозерської

Дивлюся на арсенал, вилучений СБУшниками у Рубана, на самого Рубана, читаю, як колаборанти з окупованих територій шалено «вписуються» за нього, і тихо радію. Одне тільки питання: хіба без вилученого арсеналу комусь було незрозуміло, що нормальній людині, НЕ ЇХНІЙ, на окуповані території вхід закритий?

Я сама у 2015 році трохи займалася обміном полонених, виходила на їхню, прости Господи, «омбудсвумен» Дар’ю Морозову, з якою регулярно мав справу Рубан, намагалася по-чесному зміняти двох на двох – і після першої ж телефонної розмови, у якій ми нібито досягли попередніх домовленостей, вона просто почала ховатись від мене. Уявляю, що б було, якби я здуру, під чиї завгодно, хоч Порошенка й Захарченка разом, гарантії поїхала туди за полоненими. Сиділа б зараз у сусідній камері з Миколою Карпюком.

Раніше я була наївна і думала, що справа у баблі, що без бабла полонених не обміняти, що «професійні переговорники» просто не впускають сторонніх у свій бізнес на людських долях. А виявилось, що не лише у баблі справа. Виявляється, обмін полоненими був прикриттям – причому навіть для не для продажу дрібних партій зброї бандитським угрупуванням, а для чогось масштабнішого. Побачимо, чи підтвердяться підозри СБУ щодо того, що Рубан і його подільники планували атаку на Верховну Раду і президента. Якщо це виявиться правдою – переконана, що планувався не державний переворот з метою передати владу будь-якій політичній силі, а зруйнування системи управління і наступний хаос – коротше, найгірший сценарій для України, якого я від початку війни боюся найбільше.

Прочитала у підозрі список імовірних подільників Рубана. Їхні прізвища мені нічого не кажуть, крім одного – О.В.Мезенцева. Це Олег Мезенцев, помічник і найближчий соратник Надії Савченко, ми з ним познайомились, коли він разом з Надією приїздив на фронт одразу після її звільнення з полону.

Принагідно, щоб не писати двічі, скажу в цілому про вивезення зброї із «зони АТО» на мирні території. Тих, хто це робить, я б публічно сікла на площах. ЗБРОЯ ПОТРІБНА НА ФРОНТІ, А НЕ В ТИЛУ! На фронті її дуже часто бракує, особливо добровольцям. Одного разу я приїхала з фронту в тил, почала вдома вивертати рюкзак – і виявила на дні пачку набоїв, яку не помітила, коли збиралася. Пощастило – під час поїздки мене ніхто не зупиняв і не обшукував. Подібні історії були в кожного фронтовика — але це випадковість, а не умисел.

Знаєте, до речі, що я зробила з тими набоями, коли знайшла їх? Нормальна людина швиденько б викинула, щоб не мати проблем. Але я пам’ятаю, як важко боєприпаси діставалися нам на початку війни, і я просто не можу викинути те, що потрібно на фронті. Тож я відвезла їх назад на передову — перепрошую, у бюстгальтері.

Єдине протизаконне вивезення зброї, яке я можу в душі виправдати – це коли людина, яка НАЗАВЖДИ або дуже надовго залишає передову, вивозить ОСОБИСТУ зброю, яку існуюче недосконале законодавство не дозволяє зареєструвати. Наприклад, трофейний пістолет чи автомат. Обов’язкова умова – зброя надійно консервується і прикопується десь у лісі, тобто, виключається можливість того, що вона потрапить до рук криміналу, або що власник сам сп’яну стрілятиме з неї десь у барі. Не дивуйтеся, що я таке виправдовую. Просто дуже добре пам’ятаю, якою ціною діставалася нам зброя на початку війни, і як ми 2-3 перших, вирішальних місяці сиділи без діла на базах, бо ніде було взяти зброю. Якщо такі, як Рубан і його хазяї таки реалізують найгірший сценарій і нашу державу окупують, така прикопана зброя стане ой як у пригоді.

Бажаю Рубану і таким, як він, бачити небо в клітинку, знаходячись у таких самих умовах, як наші полонені, але бажано значно довше.

Джерело: Facebook-сторінка Олени Білозерської

Дивлюся на арсенал, вилучений СБУшниками у Рубана, на самого Рубана, читаю, як колаборанти з окупованих територій шалено «вписуються» за нього, і тихо радію. Одне тільки питання: хіба без вилученого арсеналу комусь було незрозуміло, що нормальній людині, НЕ ЇХНІЙ, на окуповані території вхід закритий?

Я сама у 2015 році трохи займалася обміном полонених, виходила на їхню, прости Господи, «омбудсвумен» Дар’ю Морозову, з якою регулярно мав справу Рубан, намагалася по-чесному зміняти двох на двох – і після першої ж телефонної розмови, у якій ми нібито досягли попередніх домовленостей, вона просто почала ховатись від мене. Уявляю, що б було, якби я здуру, під чиї завгодно, хоч Порошенка й Захарченка разом, гарантії поїхала туди за полоненими. Сиділа б зараз у сусідній камері з Миколою Карпюком.

Раніше я була наївна і думала, що справа у баблі, що без бабла полонених не обміняти, що «професійні переговорники» просто не впускають сторонніх у свій бізнес на людських долях. А виявилось, що не лише у баблі справа. Виявляється, обмін полоненими був прикриттям – причому навіть для не для продажу дрібних партій зброї бандитським угрупуванням, а для чогось масштабнішого. Побачимо, чи підтвердяться підозри СБУ щодо того, що Рубан і його подільники планували атаку на Верховну Раду і президента. Якщо це виявиться правдою – переконана, що планувався не державний переворот з метою передати владу будь-якій політичній силі, а зруйнування системи управління і наступний хаос – коротше, найгірший сценарій для України, якого я від початку війни боюся найбільше.

Прочитала у підозрі список імовірних подільників Рубана. Їхні прізвища мені нічого не кажуть, крім одного – О.В.Мезенцева. Це Олег Мезенцев, помічник і найближчий соратник Надії Савченко, ми з ним познайомились, коли він разом з Надією приїздив на фронт одразу після її звільнення з полону.

Принагідно, щоб не писати двічі, скажу в цілому про вивезення зброї із «зони АТО» на мирні території. Тих, хто це робить, я б публічно сікла на площах. ЗБРОЯ ПОТРІБНА НА ФРОНТІ, А НЕ В ТИЛУ! На фронті її дуже часто бракує, особливо добровольцям. Одного разу я приїхала з фронту в тил, почала вдома вивертати рюкзак – і виявила на дні пачку набоїв, яку не помітила, коли збиралася. Пощастило – під час поїздки мене ніхто не зупиняв і не обшукував. Подібні історії були в кожного фронтовика — але це випадковість, а не умисел.

Знаєте, до речі, що я зробила з тими набоями, коли знайшла їх? Нормальна людина швиденько б викинула, щоб не мати проблем. Але я пам’ятаю, як важко боєприпаси діставалися нам на початку війни, і я просто не можу викинути те, що потрібно на фронті. Тож я відвезла їх назад на передову — перепрошую, у бюстгальтері.

Єдине протизаконне вивезення зброї, яке я можу в душі виправдати – це коли людина, яка НАЗАВЖДИ або дуже надовго залишає передову, вивозить ОСОБИСТУ зброю, яку існуюче недосконале законодавство не дозволяє зареєструвати. Наприклад, трофейний пістолет чи автомат. Обов’язкова умова – зброя надійно консервується і прикопується десь у лісі, тобто, виключається можливість того, що вона потрапить до рук криміналу, або що власник сам сп’яну стрілятиме з неї десь у барі. Не дивуйтеся, що я таке виправдовую. Просто дуже добре пам’ятаю, якою ціною діставалася нам зброя на початку війни, і як ми 2-3 перших, вирішальних місяці сиділи без діла на базах, бо ніде було взяти зброю. Якщо такі, як Рубан і його хазяї таки реалізують найгірший сценарій і нашу державу окупують, така прикопана зброя стане ой як у пригоді.

Бажаю Рубану і таким, як він, бачити небо в клітинку, знаходячись у таких самих умовах, як наші полонені, але бажано значно довше.

Джерело: Facebook-сторінка Олени Білозерської

Во втором матче плей-офф УХЛ между донецким «Донбассом» и харьковским «Динамо» была зафиксирована разгромная победа хозяев. А Виктор Захаров и Виталий Лялька оформили дубли.

Дончане начали поединок с места в карьер, и уже на третьей же минуте матча Вадим Мазур на пятаке переиграл Владислава Гурко, открыв счёт во втором полуфинальном противостоянии, пишет официальный сайт УХЛ.

Удвоить своё преимущество игроки донецкого клуба смогли на последних секундах первого периода, когда Виктор Захаров с передачи Виталия Ляльки пробил голкипера «сине-белых».

Во второй двадцатиминутке «динамовцы» стали играть более осторожно, однако, это не помешало Виталию Ляльке в меньшинстве отправить третью шайбу в ворота гостей. На этом команда Сергея Витера только усилила свой прессинг на харьковчан, и игроки «Донбасса» отличились в воротах Владислава Гурко ещё дважды – сначала Илья Коренчук мастерски разобрался с защитой и голкипером противника, а потом Александр Костиков в меньшинстве забросил свою первую шайбу в плей-офф УХЛ.

Третий период прошёл по сценарию двух предыдущих – дончане уверенно атаковали, а «динамовцы» отчаянно оборонялись, стараясь не позволить хозяевам ещё раз поразить свои ворота.

Однако, ненужное удаление в составе МХК «Динамо» сыграло на руку донецкой команде и Виктор Захаров точным броском сделал дубль, увеличив счёт на табло. А спустя 6 минут Ярослав Свищев застал врасплох Владислава Гурко, отправив шайбу точно между щитков голкипера харьковчан.

За оставшиеся 10 минут заключительной двадцатиминутки дончане только утвердили своё лидерство – на 12-й минуте периода свою мастерскую игру на добивании показал Никита Коваленко, а потом Виталий Лялька воспользовался численным преимуществом своей команды, установив окончательный счёт в поединке.

Свой следующий полуфинальный поединок клубы проведут уже в Харькове на «Салтовском Льду» 13 марта в 18:45.

Напомним, 11-го марта, в 17:00 свою вторую полуфинальную встречу проведут «Белый Барс» и «Кременчук».

«Донбасс» – МХК «Динамо» 9:0 (2:0, 3:0, 4:0)

Шайбы: 1:0 Мазур, 2:51; 2:0 Захаров (Лялька), 19:43; 3:0 Лялька (меньш.) 24:57; 4:0 Коренчук (Ворона, Григорьев) , 31: 25; 5:0 Костиков (меньш.), 35:37; 6:0 Захаров (больш.) 43:29, 7:0 Свищев (Фирсов), 49:46; 8:0 Коваленко (Ордынский), 52:25; 9:0 Лялька (Захаров, Денискин — больш.), 55:12.

Во втором матче плей-офф УХЛ между донецким «Донбассом» и харьковским «Динамо» была зафиксирована разгромная победа хозяев. А Виктор Захаров и Виталий Лялька оформили дубли.

Дончане начали поединок с места в карьер, и уже на третьей же минуте матча Вадим Мазур на пятаке переиграл Владислава Гурко, открыв счёт во втором полуфинальном противостоянии, пишет официальный сайт УХЛ.

Удвоить своё преимущество игроки донецкого клуба смогли на последних секундах первого периода, когда Виктор Захаров с передачи Виталия Ляльки пробил голкипера «сине-белых».

Во второй двадцатиминутке «динамовцы» стали играть более осторожно, однако, это не помешало Виталию Ляльке в меньшинстве отправить третью шайбу в ворота гостей. На этом команда Сергея Витера только усилила свой прессинг на харьковчан, и игроки «Донбасса» отличились в воротах Владислава Гурко ещё дважды – сначала Илья Коренчук мастерски разобрался с защитой и голкипером противника, а потом Александр Костиков в меньшинстве забросил свою первую шайбу в плей-офф УХЛ.

Третий период прошёл по сценарию двух предыдущих – дончане уверенно атаковали, а «динамовцы» отчаянно оборонялись, стараясь не позволить хозяевам ещё раз поразить свои ворота.

Однако, ненужное удаление в составе МХК «Динамо» сыграло на руку донецкой команде и Виктор Захаров точным броском сделал дубль, увеличив счёт на табло. А спустя 6 минут Ярослав Свищев застал врасплох Владислава Гурко, отправив шайбу точно между щитков голкипера харьковчан.

За оставшиеся 10 минут заключительной двадцатиминутки дончане только утвердили своё лидерство – на 12-й минуте периода свою мастерскую игру на добивании показал Никита Коваленко, а потом Виталий Лялька воспользовался численным преимуществом своей команды, установив окончательный счёт в поединке.

Свой следующий полуфинальный поединок клубы проведут уже в Харькове на «Салтовском Льду» 13 марта в 18:45.

Напомним, 11-го марта, в 17:00 свою вторую полуфинальную встречу проведут «Белый Барс» и «Кременчук».

«Донбасс» – МХК «Динамо» 9:0 (2:0, 3:0, 4:0)

Шайбы: 1:0 Мазур, 2:51; 2:0 Захаров (Лялька), 19:43; 3:0 Лялька (меньш.) 24:57; 4:0 Коренчук (Ворона, Григорьев) , 31: 25; 5:0 Костиков (меньш.), 35:37; 6:0 Захаров (больш.) 43:29, 7:0 Свищев (Фирсов), 49:46; 8:0 Коваленко (Ордынский), 52:25; 9:0 Лялька (Захаров, Денискин — больш.), 55:12.

Во втором матче плей-офф УХЛ между донецким «Донбассом» и харьковским «Динамо» была зафиксирована разгромная победа хозяев. А Виктор Захаров и Виталий Лялька оформили дубли.

Дончане начали поединок с места в карьер, и уже на третьей же минуте матча Вадим Мазур на пятаке переиграл Владислава Гурко, открыв счёт во втором полуфинальном противостоянии, пишет официальный сайт УХЛ.

Удвоить своё преимущество игроки донецкого клуба смогли на последних секундах первого периода, когда Виктор Захаров с передачи Виталия Ляльки пробил голкипера «сине-белых».

Во второй двадцатиминутке «динамовцы» стали играть более осторожно, однако, это не помешало Виталию Ляльке в меньшинстве отправить третью шайбу в ворота гостей. На этом команда Сергея Витера только усилила свой прессинг на харьковчан, и игроки «Донбасса» отличились в воротах Владислава Гурко ещё дважды – сначала Илья Коренчук мастерски разобрался с защитой и голкипером противника, а потом Александр Костиков в меньшинстве забросил свою первую шайбу в плей-офф УХЛ.

Третий период прошёл по сценарию двух предыдущих – дончане уверенно атаковали, а «динамовцы» отчаянно оборонялись, стараясь не позволить хозяевам ещё раз поразить свои ворота.

Однако, ненужное удаление в составе МХК «Динамо» сыграло на руку донецкой команде и Виктор Захаров точным броском сделал дубль, увеличив счёт на табло. А спустя 6 минут Ярослав Свищев застал врасплох Владислава Гурко, отправив шайбу точно между щитков голкипера харьковчан.

За оставшиеся 10 минут заключительной двадцатиминутки дончане только утвердили своё лидерство – на 12-й минуте периода свою мастерскую игру на добивании показал Никита Коваленко, а потом Виталий Лялька воспользовался численным преимуществом своей команды, установив окончательный счёт в поединке.

Свой следующий полуфинальный поединок клубы проведут уже в Харькове на «Салтовском Льду» 13 марта в 18:45.

Напомним, 11-го марта, в 17:00 свою вторую полуфинальную встречу проведут «Белый Барс» и «Кременчук».

«Донбасс» – МХК «Динамо» 9:0 (2:0, 3:0, 4:0)

Шайбы: 1:0 Мазур, 2:51; 2:0 Захаров (Лялька), 19:43; 3:0 Лялька (меньш.) 24:57; 4:0 Коренчук (Ворона, Григорьев) , 31: 25; 5:0 Костиков (меньш.), 35:37; 6:0 Захаров (больш.) 43:29, 7:0 Свищев (Фирсов), 49:46; 8:0 Коваленко (Ордынский), 52:25; 9:0 Лялька (Захаров, Денискин — больш.), 55:12.

Во втором матче плей-офф УХЛ между донецким «Донбассом» и харьковским «Динамо» была зафиксирована разгромная победа хозяев. А Виктор Захаров и Виталий Лялька оформили дубли.

Дончане начали поединок с места в карьер, и уже на третьей же минуте матча Вадим Мазур на пятаке переиграл Владислава Гурко, открыв счёт во втором полуфинальном противостоянии, пишет официальный сайт УХЛ.

Удвоить своё преимущество игроки донецкого клуба смогли на последних секундах первого периода, когда Виктор Захаров с передачи Виталия Ляльки пробил голкипера «сине-белых».

Во второй двадцатиминутке «динамовцы» стали играть более осторожно, однако, это не помешало Виталию Ляльке в меньшинстве отправить третью шайбу в ворота гостей. На этом команда Сергея Витера только усилила свой прессинг на харьковчан, и игроки «Донбасса» отличились в воротах Владислава Гурко ещё дважды – сначала Илья Коренчук мастерски разобрался с защитой и голкипером противника, а потом Александр Костиков в меньшинстве забросил свою первую шайбу в плей-офф УХЛ.

Третий период прошёл по сценарию двух предыдущих – дончане уверенно атаковали, а «динамовцы» отчаянно оборонялись, стараясь не позволить хозяевам ещё раз поразить свои ворота.

Однако, ненужное удаление в составе МХК «Динамо» сыграло на руку донецкой команде и Виктор Захаров точным броском сделал дубль, увеличив счёт на табло. А спустя 6 минут Ярослав Свищев застал врасплох Владислава Гурко, отправив шайбу точно между щитков голкипера харьковчан.

За оставшиеся 10 минут заключительной двадцатиминутки дончане только утвердили своё лидерство – на 12-й минуте периода свою мастерскую игру на добивании показал Никита Коваленко, а потом Виталий Лялька воспользовался численным преимуществом своей команды, установив окончательный счёт в поединке.

Свой следующий полуфинальный поединок клубы проведут уже в Харькове на «Салтовском Льду» 13 марта в 18:45.

Напомним, 11-го марта, в 17:00 свою вторую полуфинальную встречу проведут «Белый Барс» и «Кременчук».

«Донбасс» – МХК «Динамо» 9:0 (2:0, 3:0, 4:0)

Шайбы: 1:0 Мазур, 2:51; 2:0 Захаров (Лялька), 19:43; 3:0 Лялька (меньш.) 24:57; 4:0 Коренчук (Ворона, Григорьев) , 31: 25; 5:0 Костиков (меньш.), 35:37; 6:0 Захаров (больш.) 43:29, 7:0 Свищев (Фирсов), 49:46; 8:0 Коваленко (Ордынский), 52:25; 9:0 Лялька (Захаров, Денискин — больш.), 55:12.

Используя «режим всеобъемлющего перемирия», которого все стороны войны в Донбассе должны соблюдать с полуночи 5 марта, боевики скрыто сосредотачивают военную технику и вооружение на временно неподконтрольной территории Украины.

Об этом заявили в Украинской стороне СЦКК. В качестве примера украинские военные привели данные ОБСЕ, где указано об обнаружении 15 единиц буксируемой артиллерии различного калибра в районе населенного пункта Бугаевка Луганской области.

Кроме того, боевики укрепляют и обустраивают новые фортификационные сооружения на линии соприкосновения. Так, недавно обнаружено оборудованы боевиками позиции протяженностью около 150 метров юго-западнее населенного пункта Зайцево, фортификационные укрепления протяженностью около 400 метров, проходящих вблизи железнодорожного полотна к северу от населенного пункта Горловка, и севернее населенного пункта Докучаевск.

Также, по предварительной информации, рядом с железнодорожной станцией в Дебальцево было обнаружено 2 единицы САУ.

В украинском стороне СЦКК напоминают, что российские наемники активизируют обстрелы украинских военных и мирное население сразу по прибытии так называемого «гумконвоя» с РФ.