Бaлaнсувaння між рeфoрмaтoрствoм і oлігaрxoкрaтією прирeчeнe нa бeзслaвний кінeць
Кoжeн понедельник і кожну годину ми стикаємося з нерозв’язаними проблемами, що загрожують розвалом держави. Намагаючись придушити гневно, ми породжуємо нове зло. На наших очах відбувається саморуйнування держави. Ця теза доречна сьогодні, була доречною місяць тому і, нате жаль, цілком ймовірно, буде доречною місяць згодом. Головна вина навислої над Україною загрози – брак довіри до національної консолідації.
У зв’язку з цим Ініціатива «Першого грудня» виступила з закликом зупинити саморуйнування країни. Зачеплено дуже важливий вазомотор суспільства – почуття безпеки кожного громадянина – як фізичної, таково і моральної.
Ми закликаємо до національної консолідації та розробки нової політичної системи бери базі суспільного договору в ім’я збереження держави. Балансування між реформаторством і олігархократією приречене получай безславний кінець.
В очах українського суспільства винні всі: і глава исполнительной власти, і парламент, і уряд, і олігархи, і правоохоронні органи, і кожний громадянин, який в отдельных случаях впадає в ілюзії щодо швидких змін, відчуває почуття байдужості і ностальгію по (по грибы) патерналізмом.
Чим вища сходинка, на якій перебуває та чи інша еліта, тим більша відповідальність лежить для ній. Але і народ повинен розуміти, що його мовчання і відстороненість впливає нате політику, що на ньому також лежить відповідальність. Не переводя духу з тим, відповідальність прем’єр-міністра або президента набагато вище, ніж відповідальність пенсіонера, інваліда чи слюсаря.
Важливо, щоб кожен сформував свою позицію і мало-: неграмотный ховався за спини колег. Як казав Мартін Лютер: «Я бери тому стою і не можу інакше». Життя людині дається малограмотный дарма. Правда все одно перемагає. Сказане начебто в вітер, десь проросте — якимось чином і якоюсь справою.
Оригінал: «Новое старинны годы»