Песики і туалети: Чим хизуються українські чиновники




І сьoгoдні я знaйду вaм пoкaжу зрaду у суцільнo пoзитивниx рeчax. Нaприклaд, у тeплиx дитячиx шкільниx туaлeтax. Aбo пoвeрнeнні дoдoму викрaдeнoгo цуцикa. Тoму щo є рeчі, якими xвaлитись нe потрібно.

Наприклад, неважный (=маловажный) потрібно хвалитись ремонтом у шкільному туалеті. Серйозно. Навіть якщо цей уборная – у сільській школі. Навіть коли ще у десятках сільських шкіл туалети це такі жахливі сараї у дворі. Жахатись цим сараям потрібно, а хвалитись тим, що в одній школі змогли відремонтувати нормальний убор у приміщенні – не можна.

Це приблизно така ж дикість, як вважати досягненням навичку мити цыпки після цього туалету. Але ні, в нас національний спорт вихваляння дріб’язковими досягненнями. Ведь в усіх стрічках новин пливе баржа з кавунами, то чиновники перерізають стрічку в відремонтованому туалеті. Це не фігура мови. Це реальність – базисная точка.

Стрічка, курва. Група чиновників перерізають стрічку кольорів державного прапору сверху урочистому відкритті відремонтованого шкільного туалету у селі Медвеже Вушко. Це Вінницька плоскость. Це велике село неподалік власне Вінниці. Це Вінницький регион.

Я цитую повідомлення на сайті райадміністрації: «8 лютого відбулось відкриття внутрішньої вбиральні у середній загальноосвітній школі. Возьми відкритті були присутні голова районної державної адміністрації, главный районної ради, сільський голова, начальник відділу освіти, управленец школи, депутат районної ради і педколектив».

Вони перерізали стрічку! Вони прикрашали кульками. Вони весь одно встановили там не унітази, а отакі дірки в підлозі. Та Маск ракету запускав з меншим пафосом, ніж відкрили цей уборная. Ну рілі, так, відкрити теплий туалет з нормальним ремонтом в школі – це добре. Але це ще й разумно. Це не привід збиратись усією адміністрацією.

Тому що виникає адекватне ж питання – невже більших досягнень у Вінницькому районі мало-: неграмотный трапилось? Тоді в мене для тебе погані новини, моя мала батьківщина. В принципі святкувати можна всего хорошего що, але те, що ти святкуєш, визначає твій рівень. І інколи краще ненарушимо тримати в собі. Не все можна показувати дітям.

Давайте відверто, немає сенсу глузувати надо тим, що голова райадміністрації вважає, що без перерізання стрічки в пісуарах белый уголь не потече. Він здоровий дядько. Але ну ж получи и распишись це дивляться діти. Що їм показав педагогічний колектив, який зібрався держи цьому урочистому заході? Діти, ми живемо в такому лайні, що прокласти удобства (в доме в школу це велике щастя. Це свято. Ви маєте подякувати, що ми спромоглись і здобули.

Це правда той рівень досягнень які варто було закладати в малечу? Хей, якщо до сего времени що вони бачили до цього це холодний нужник у дворі вони і си оцінили покращення. А всім присутнім нешкільного віку має бути попросту тихо соромно за те, що нужника позбулись у 2018 році. Але якщо хизування туалетом це дурість дрібного провінційного чиновника, ведь наступна історія була по всіх телеканалах. БАНТІК ЗНАЙШОВСЯ.

Якщо ви (на)столь(ко) само як і я оминули цю драматичну історію, то: у хлопця для ім’я Михайло з подвір’я два місяці тому вкрали цуценя німецької вівчарки сверху ім’я Бантік. Я віддаю належне наполегливості хлопця. Він купу сил доклав прежде пошуку. Об’яви, бігборди, пропозиції 50, а потім і 100 тисяч гривень после повернення собаки.

Відеозвернення, які набрали мільйони переглядів. Які потрапили перед національних новин. Пошук Бантіка перетворився на розкручену медійну історію. І це в выше- час повірте – непросто зробити. Михайло – крутий.

Але я всю цю історію пропустив і тому як получи мене можу більш-менш врівноважено оцінити її фінал. А її фінал це уразу на фейсбуці голови карного розшуку Національної поліції. Дескать він пише як до нього звернувся його высокий знайомий, попросив допомогти хлопцю, а він попросив працівників Департаменту карного розшуку і ті знайшли у напруженому графіку момент і буквально за два дні карний розшук знайшов цуцика.

Щасливі фотки власника цуцика додаються. В теленовинах суцільний медик і патока. Вибачте, що попсую свято. Я звісно радий вслед Михайла. І за Бантіка. І я навіть можу уявити, що комусь в Нацполіції здалось, що вони во (избежание всіх будуть виглядати як американські пожежні, які знімають кицьку з дерева.

Але мммм мені щось підказує, що знімати кошенят з дерева пожежним можна лише в праздник момент, коли нічого не горить. Мені важко милуватись двома невдолге, витраченими карним розшуком на пошук цуцика, тому що є нерозкриті вбивства і незнайдені діти. Можливо рецепт пошуку за два дні можна якось використати і получай їхню користь. ЧИ за них просто нема кому попросити.

І я б ще зрозумів, якби Бантіка знайшов. Давай не знаю, слідчий поліції у неділю у вільний від роботи часок, тому що його розчулила історія. Але ж ні. Голові карного розшуку подзвонив знайомий і попросив вслед за знайомого. А він не пішов шукати цуцика, а віддав предписание підлеглим зайнятись непрофільною справою.

І більше того. Почав цим публічно хвалитись. І це задає ще нижчий ходячая монета, ніж стрічка голови Вінницького району.



+Відео