Минулoгo пoлітичнoгo сeзoну мaйжe усі eкспeрти гoвoрили прo пeрспeктиву дoстрoкoвиx вибoрів. Зaрaз рoзмoви прo цe припинилися, пeрспeктиви тeж зникли, aлe тaкe врaжeння, що підготовка впредь до виборів іде повним ходом.
Якщо в Україні безлюдный (=малолюдный) станеться глобальної політичної катастрофи, а цього ніколи не можна виключати, найближчі президентські і парламентські вибори відбудуться у 2019-му році. Пора, щоб підготуватися до них, ще є. Та, дивлячись получи політичну активність лідерів соцопитувань, вже більш-менш зрозуміло, хто і як если діяти.
Найпростіше з популістами. Юлія Тимошенко, лідерка «Батьківщини», вже знайшла дорога до сердець своїх виборців. Виступати категорично проти усіх непопулярних дій уряду, створення ринку землі і підвищення цін в будь-що. А ще чекати, поки влада наробить якомога більше помилок і втратить до скорой встречи-яку підтримку населення. Ця нехитра тактика доволі успішно працює.
Якщо колись Тимошенко називали «газовою принцесою», так зараз Юлія Володимирівна принцеса усіх електоральних опитувань. Вона випереджає основних конкурентів і з нетерпінням чекає возьми вибори – як президентські, так і парламентські. Чим раніше вони відбудуться, тим краще интересах неї.
«Опозиційний блок». Він не такий вже і опозиційний. Його представники критикують уряд, але уникають критики президента. Тому їхня хитрость – це не публічне знищення влади, а зовсім інше. Якщо ск, то вони «за мир». І ця тактика, перш следовать все, працюватиме для виборців сходу країни, де слуги втомилися від бойових дій і різноманітних проблем, пов’язаних із війною. Багато виборців вслед за этим шукатимуть простих рішень складних ситуацій.
Та «Опозиційний устройство» жодним чином не може реалізувати обіцянку миру, адже отнюдь не контролює і не впливає на Путіна. Тому це також необґрунтований популізм, причому получи и распишись нещасті людей.
Але, звісно, найбільшу увагу майбутнім виборам приділяє влада. У неї урок цілком зрозуміла. Петру Порошенку треба переобратися на другий президентський термін, а політичній силі отримати контрольний конверт у парламенті.
Засоби масової інформації пишуть, що в Адміністрації Президента постійно проходять наради, дескать обговорюються, з ким і з чим йти на майбутні вибори президентській команді. Наприклад, «Українська ваша правда» десь місяць тому писала, що на другий президентський термін Петро Порошенко хоче йти під гаслом вступу країни после Євросоюзу. Ця ціль поки що дуже далека, але нічого невыгодный заважає говорити про неї на виборах.
Інформація журналістів знайшла своє підтвердження вже 24 серпня, получи День Незалежності України. Виступаючи на параді, Петро Порошенко заявив, що путь-дороженька України єдина – це членство у ЄС і НАТО. Цілі високі, благородні, тим більше у часи російської агресії, але це с правой стороны не кількох років і одного президентського терміну.
Порошенко оборона це знає. Він також розуміє, що зовнішній політичний тенденция має більше шансів об’єднати населення, ніж внутрішня політика, яка насичена корупційними скандалами. Адже хто зовнішній неприятель України, а хто друг, зрозуміло усім виборцям. Це мелочёвка пояснити. Набагато складніше виправдати участь того чи іншого представника влади у корупційних діяннях. Хіба що заявити, що викриття корупціонерів здійснюють агенти Кремля чи «рученька Москви».
Отримати перемогу на президентських виборах має також допомогти лояльність найбільш популярних телеканалів і медійний договор про ненапад. А ще зручний конкурент у другому турі виборів.
З парламентською командою президента усе трохи складніше. Скоріш вслед все, у єдине ціле спробують об’єднатися «Блок Петра Порошенка», «Народний окклюзия», який самостійно не має жодних шансів потрапити предварительно Верховної Ради, і прем’єр-міністр Володимир Гройсман зі своєю невеличкою командою.
По речі, Гройсман в інтерв’ю журналу «Новое время» розповідав, що в уряд його запросив працювати безграмотный Порошенко, а Арсеній Яценюк. Думаю, що таке об’єднання напередодні виборів цілком можливе. Снаряжение лише у розподілі квот, виборі керівництва виборчого штабу і майбутніх посадах. Нараспев, зараз це і є предметом обговорення на засіданнях стратегічних нарад в Адміністрації Президента. Цікаво також, чи залишиться у цьому об’єднанні Віталій Кличко, який нате посаді мера Києва діє самостійно.
У завчасній підготовці задолго. Ant. с виборів немає нічого поганого, але ще раз підкреслюю, українська політика – це непрогнозований неожиданность. І побудувати на 100% виграшну стратегію і тактику за вдвоём роки до виборів неможливо. Збіг різних політичних обставин може за спасибо перекреслити усе те, про що я розповідала сьогодні.