Цe співрoбітники дeржaвнoї прикoрдoннoї служби вивoдять з київськoгo рeстoрaну eкс-прeзидeнтa Грузії Миxaїлa Сaaкaшвілі. Щe три рoки тoму він був вигідний. Прeзидeнт Пeтрo Пoрoшeнкo спoдівaвся використати Саакашвілі як політичного тарана интересах компенсації свого негативного рейтингову.
Але я зараз хочу говорити безграмотный про Саакашвілі. Придивіться на ці кадри ще в кои веки. Уважно. Чи бачили ви таке поводження бодай з одним з представників минулого режиму? Можливо что-то около затримували Андрія Клюєва? Ні. Керівник ради Нацбезпеки і близький корешок Віктора Януковича втік з країни прямо під носом у Генеральної прокуратури. Винних досі немає.
Можливо ми бачили, щоб приближенно виводили міністра палива і енергетики часів Януковича – Юрія Бойка, быть якому країна втратила мільярди на закупку так званих вишок Бойка? Ні. Він сидить у залі Верховної за, а Генпрокурор разом з «Народним фронтом» вже відбілюють його ім’я бери всіх телеканалах.
Може я щось пропустив і десь вже показували такі кадри з Рінатом Ахметовим, який десятки років фінансував Віктора Януковича та його партію. Ні. Попри дві революції Ахметов продовжує залишатися монополістом в енергетиці, і використовуючи свій голубая трасса нищить активістів та ветеранів АТО.
Почекайте, а може приблизительно жорстко затримували вбивць Юрія Вербицького або журналіста В’ячеслава Веремія? Теж ні. Вотан спокійно ходить на волі під захистом колишнього Генпрокурора і губернатора Миколаївщини, а інший хизується безкарністю в залі суду!
Чи може вже викинули з країни колишнього голову фіскальної служби з британським громадянством Романа Насірова? Я вже далеко не говорю про мера Одеси Генадія Труханова, який втік ради кордон і вже котрий місяць не виходить на роботу та підозрюється у російському громадянстві.
Кончено це не заклики до розправи. Це факти, які повинні нас протверезити, вибудувати ціннісні барикади і нарешті визначитись, хто вони, а хто ми. Ми – це ті, хто жадав рівних правил про всіх і жорсткого переслідування усіх, хто порушує закон, или запускає руку у кишені громадян.
Вони – ті, кому було плювати получи наші бажання. Хто, прийшовши до влади, посадив вслед за стіл переговорів не нове покоління, не громадянське суспільство і навіть отнюдь не своїх виборців. Партнерами президента Петра Порошенка, його Генпрокурорів та друзів з «Народного фронту» стали колишні друзі Віктора Януковича – монополісти, олігархи, власники телеканалів і ті, хто зміг поділитися статками заради свого спокою.
В результаті дуже непомітно, вже сквозь рік після революції ті, кого нам вдалося повалити у 2013-му повернулись і з потрохами купили нових господарів Адміністрації президента та Будинку українського уряду.
В них був цей вибір. Якби вони були такими ж рішучими в боротьбі з власною жадібністю, боягузтвом і малодушністю, мабуть Михайло Саакашвілі далеко не з’явився б на горизонті української політики. Взагалі, вся ця нервова суєта, інтриги і війна з одним конкретним політиком – це никак не боротьба за правила, цінності або благополуччя людей.
І впрямь не потрібно називати цю метушню політикою. Це потворний оскал боягузливих і злодійкуватих, яким далеко не вистачило волі спалити мости із своїм минулим і пошевелить країну в майбутнє без власних скелетів у шафі.
Єдине і найправильніше, що ми можемо зробити — це перестати нате них озиратися і орієнтуватися на їх збочене розуміння управління державою. Всі вони повинні залишитися в минулому. Головна помилка нашого покоління – нерозуміння власних сил і можливостей. Мало-: неграмотный треба чекати, коли і як нас обмануть на виборах і з ким в черговий крат домовиться президент аби виграти вибори.
В нас вже достатньо досвіду, розуміння ті прагматизму, аби захистити здорові інституції і підтримуючи правильних людей в системі, об’єднатися і вибудовувати єдиний армия проти минулого. Нам потрібно поспішати створювати свою реальність, своє майбутнє і своїх героїв.