Сьогодні ми згадаємо події, які відбувалися з 18 по 24 серпня рівно три роки тому. У цей період ми втратили Хрящувате та Савур-могилу. В Україну зайде перший псевдогуманітарний конвой з території Росії. І почнеться контрнаступ росіян.
Часто люди не розуміють у чому полягала різниця між вторгненням росіян на Донбас навесні 2014 року й у кінці літа. Адже і там, і там вирішальну роль зіграли кадрові російські військові, розвідники, агентура та працівники ФСБ. Але різниця була і вона була приголомшлива.
Навесні Росія намагатиметься приховати свої дії за спинами зарані завербованих «ополченців» та «представників народу». Вона допоможе їм зброєю і спеціалістами. Дасть дані розвідки і підрозділи найманців, переважно козаків та кавказців.
Потім вона почне обстрілювати наших військових зі своєї території. Потім відтіснить їх вогнем у глиб України. А у другій половині серпня її війська цей кордон перейдуть. Військові конфлікти не завжди починаються з повномасштабного вторгнення. Деякі війни схожі на вуличну бійку, яка починається зі слів, а закінчується ножовими пораненнями. Ставки ростуть під час гри. І у серпні 2014 року Росія дістане з кишені ніж.
У цей час на нашу територію почнуть заходити регулярні підрозділи. Зі штабами, танками, гаубицями, навченим та злагодженим особовим складом і наказом убивати. Війна на Донбасі остаточно перетвориться зі спеціальної операції, яку підтримують окремі підрозділи армії у повномасштабну війну. Але війна ця для них не стане легкою чи переможною.
18 серпня у районі Сніжного буде виявлено колону 18 бригади РФ. І дуже оперативно по ній нанесуть груповий ракетний удар. У той день працюватимуть реактивні системи залпового вогню «Смерч» та тактичні ракетні комплекси «Точка-У».
У росіян згорить 46 одиниць колісної та броньованої техніки. І це лише один з прикладів української національної гостинності до окупантів. Саме задля таких ситуацій ми і триматимемо частину висот на кордоні. І росіянам конче потрібно буде нас звідти вибити, щоб відкрити собі коридор і розблокувати оточений Донецьк.
22 серпня населені пункти Новосвітлівка і Хрящувате будуть накриті щільним вогнем росіян і наші підрозділи відступлять.
А через декілька днів, після масованого обстрілу, з позицій відступить батальйон Прикарпаття. І 8 батальйонно-тактичних груп армії РФ перетнуть наш кордон на новій техніці й з повним боєкомплектом. Це кардинально змінить розклад сил. І 24 серпня ми підемо з Савур-могили, Іловайська операція почне перетворюватися на котел, а «сектор Д», в якому кувалася наша перемога, буде ліквідовано.
Захід такого великого угрупування потребуватиме належного забезпечення. Їжу, пальне та набої в таких масштабах приховано не провезеш і 22 серпня 2014 року на окупований Донбас зайде перший так званий гуманітарний конвой.
Хронологія буде наступною: 5 серпня РФ скличе засідання Радбезу ООН, наполягаючи на наданні Донбасу гуманітарної допомоги. Жодна країна не підтримає цю пропозицію. 11 серпня Путін під час розмови з головою Єврокомісії заявить, що усе ж таки спрямовує в Україну «гуманітарний конвой». У цей же день, 11 серпня, конвой виїде з підмосковного Наро-Фоминска, де розташована Таманська мотострілецька дивізія. 15 серпня колона зайде у ростовський Донецьк і уже 22 числа – на Донбас.
Українська влада пропонуватиме пропустити колону через контрольовану територію, щоб наші митники змогли переглянути її вміст. Червоний хрест та інші міжнародні організації теж спробують хоч якось перевірити відповідність заявлених вантажів. Але усім буде відмовлено.
За час війни на Донбас зайде 67 так званих гуманітарних конвоїв. Вони привезуть сюди паливо, їжу, набої та снаряди для російських солдат. Про це скажуть дані нашої розвідки, здоровий глузд і зростання кількості обстрілів з боку терористів кожного разу після того, як колони розвантажуватимуть.
На поточний момент гумконвої частіше возять уже гуманітарну допомогу, бо окупувавши Іловайськ та Дебальцеве, терористи отримали змогу доставляти собі військові вантажі залізницею. Але ця гуманітарна допомога розкрадається та продається на ринках за словами самих же терористів.
Завіз боєприпасів та підкріплення під виглядом гуманітарної допомоги інструмент не новий. У 1992 році голова комітету громадянської оборони та надзвичайних ситуацій РФ відправив до Придністров’я перший гумконвой в історії Росії. Ім’я голови комітету вам знайоме. Його зватимуть Сергій Шойгу. Після цього російські гуманітарні конвої будуть використовуватися у Чечні, Сирії, та на інших війнах, які прямо чи завуальовано вестиме Російська Федерація.
Маскування військової агресії під народний бунт, пропаганди – під випуски новин, снарядів – під гуманітарний вантаж – це все складові гібридної війни. Попри тисячі загиблих і зруйнований регіон, в Україні й досі є політики, які агітують нас до примирення і дружби з Росією. Кажуть що вона нам партнер і обов’язково допоможе. І це також складова гібридної війни. А той хто це каже – ворог.
Це іще одна з тисяч спокус, якими нас заманює назад уламок радянського союзу прихований за назвою Росія. І кожного разу коли ви чуєте що вона нам допоможе – то подивіться, що Росія робить перед тим, як відправити комусь перший гуманітарний конвой.