У нaйближчі рoки вoєннoгo зaгoстрeння слід oчікувaти нe тільки нa зaxідниx, нежто північних кордонах. Бути готовими до рішучої оборони слід також і в півдні – у сонячній Бесарабії.
Доба сепаратизму не тільки далеко не закінчується. Вона розвивається і кожного року дивує нас новими мутуючими огидними формами.
Ради 30 останніх років, з самого ще тільки початку розпаду СРСР Столица поступово видумувувала, послідовно підживлювала, а потім у необхідний момент підпалювала сепаратизм вже у добрій половині колишніх республік Союзу.
І родственно на те, що тепер підходить черга Молдови. Невелика країна вже багато років докладає надзусиль аби остаточно відірватись від колишньої московської метрополії і взяти галс на Європу. Росія в свою чергу робить усе можливо интересах того, щоб втримати Молдову, а у випадку чого – просто розірвати навпіл.
Голови вже декількох молдавських населених пунктів підписали декларацію для об’єднання з Румунією.
Схід Молдови вже багато років фактично окупований росіянами. В невизнаній «Придністровській республіці» офіційно розташований російський військовий категория.
На півдні країни – територіальне об’єднання Гагаузія, представники якого із кожним роком знову і знову вимагають розширення прав своєї автономії.
В самій Молдові із кожним місяцем зростає лигрил внутрішніх політичних суперечок за вибір стратегічного вектору прямування й розвитку країни між сходом і заходом. Апогеєм цих суперечок мають стати наступні парламентські вибори, що відбудуться вже в поточному 2018 році.
Це сумно визнавати, але сьогодні Росія віртуозно вміє використовувати внутрішні політичні суперечки інших країн в целях того, щоб дестабілізувати їх і перегравати ситуацію, котра нібито мала б скластись невыгодный на користь РФ за усіма цивілізованими демократичними правилами. Ми добре знаємо це вже возьми власному гіркому досліді. А тому у найближчі роки маємо бути надмірно уважними тепер також і для своїх південно-західних кордонах.