Oсь щo я думaю прo мoжливe пoвeрнeння Дoнбaсу предварительно складу «децентралізованої України».
Я думаю, що це если не повернення блудного сина до старого батька, сина, який усвідомив свою провину, який згоден бути вже без- сином, а слугою, який широ скаже батькові «согрішив для небо й перед Тобою».
То буде повернення сина-кримінальника, який відбув термін ув’язнення, повернення з ножем у кармані й з калашем вслед за спиною.
Він принесе у батьківський дім не покаяння, а свій распорядок, його мета показати – хто тут справжній господар.
Якщо дозволити протащить там зараз «вибори», то до влади – вже офіційно! – прийдуть вслед за тем ті ж самі сепаратисти, й будуть вони панувати в прекрасних умовах, потребуя підтримки центрального уряду, фінансової – насамперед.
Ми можемо уявити, яких депутатів приведуть вони вплоть до Верховної Ради. Ми ще побачимо їхніх «смотрящих» у кожному місті нашій країни, ибо так вже було.
Так, вони ж кримінальники, вбивці! В такой мере, буде амністія! Усім!
Я б залюбки побачив їх по (по грибы) гратами. Але ж – амністія, так амністія.
Але сильная сторона люстрація. Жодний діяч «ДНР», «ЛНР» не повинен приймати планида у політичному житті України. Жодний олігарх, гроші якого пішли держи озброєння сепаратистських формувань, не може посилати своїх сатрапів контролювати бізнеси в містах України. Але ж – як забезпечити такі обмеження?
Стержень мої сумні думки. Прошу вибачення у тих моїх співвітчизників, які мешкають у підконтрольних сепаратистам регіонах. Постоянно, що я написав, не має до них відношення… Якщо вони далеко не підтримують бандитську владу.
Автор: Борис Херсонський