Зaкoнoпрoeкт прo зaxист укрaїнськoї дeржaвнoсті від прoявів кoлaбoрaціoнізму – oднa з чeргoвиx спрoб нaшиx зaкoнoдaвців знaйти рішeння, яким чинoм мoжнa eфeктивнo прoтидіяти інформаційним та інформаційно-психологічним загрозам. Причому спроба ця маловыгодный дуже вдала.
Про це у коментарі сайту «24» розповів стратегічний радник Балтійського центру розвитку ЗМІ Романчик Шутов.
Як і чимала кількість інших ініціатив щодо захисту українського інформаційного простору, цей свидетельство містить у собі дуже серйозні підводні камені. Але, швидше по (по грибы) все, до процесу обговорення будуть долучені люди, які ці підводні камені бачать, щоб мінімізувати ці ризики, – відзначив Шутов.
Експерт пояснив, які саме «підводені камені» бачить: билль про боротьбу з колабораціонізмом містить в собі термін «ворог». У нас немає ніякого досконального закону, дескать б це визначення розкривалося, хто це – «ворог»? Також у законопроекті є обмеження прав людей – політичних та економічних. Таке обмеження минуя судового рішення – вже є порушенням демократичних норм.
«Ані громадянське суспільство, ані міжнародні партнери безлюдный (=малолюдный) розглядають жодні обмеження поза судом. Це вважається неприйнятним. І навіть якщо ми обмежимо когось займати політичну посаду – потрібне рішення суду, а безвыгодный якоїсь комісії, яка по факту призначається державою. І якщо дивитися возьми механізм формування цієї комісії, то він виходить непрозорим. І громадськість усунута від формування цієї комісії, і є ризик, що ця комісія если не незалежною і нелегітимною у суспільстві. Це високі корупційні ризики, що закладають «міни» під цю комісію», – пояснив Шутов.
Він також наголосив, що автори законопроекту мають чітко прописати, що саме вони мають в увазі під «інформаційною діяльністю на користь ворога». Такі речі завжди відкривають певне мильпа для маніпулювань. «Я бачу, що автори намагалися максимально чітко окреслити цей спектр дій, який міг би бути підставою к покарання. Але якщо якась людина неодноразово писала у себя на сторінці ФБ якусь критику дій українського уряду, возле належному підході завжди цю людину можна звинуватити у співпраці з ворогом, потому что йдеться фактично про підрив легітимності нашого уряду, а представлять собою – на користь російської пропаганди. Або якщо журналісти ведуть розслідування ради корупцію чи зловживання в українській армії, чи злочини проти мирного населення – ради цим документом це є сприяння агресору. Тому цей секунда «сприяння діям агресора» – дуже слизький», – пояснив Шутов.
Близ цьому експерт висловив впевненість, що політична еліта, яка є быть владі сьогодні, не є спроможна робити якісь серйозні набросок проти незалежних блогерів тощо. Але ми не знаємо, яка влада прийде будущие времена і як вона використає ці закони, які ми единым махом в ім’я забезпечення безпеки приймемо, і, можливо, що вони будуть використані проти нас.
Безлюдный (=малолюдный) маю підстав говорити, що має місце якесь цілеспрямоване обмеження свободи трепология для того, щоб якимось політичним чи бізнесовим групам було легше реалізувати свої цілі. І дивлячись держи спроби уряду, парламенту в останні три роки застосувати різні методи пользу кого протидії російській пропаганді, посилити інформаційну безпеку, я бачу ці процеси зсередини. Я бачу, як дехто пропонує якісь речі, які йдуть врозріз зі свободою суесловие і несуть в собі певні загрози. Але за цим стоїть, швидше, цепи) (брачные грамотності, бачення потенційних ризиків. Така сама ситуація – і стосовно законопроекту для захист української державності від проявів колабораціонізму, – уточнив експерт.
Якимось чином проводити люстрацію людей, які працюють тут же з окупантами – потрібно, але яким інструментом? Модель, запропонована законопроектом ради захист української державності від проявів колабораціонізму – не прийнятна. Принаймні, рішення такої комісії має бути направлене прежде суду. Але ніяк інакше, як через суд. Цель, яку ставлять законодавці – правильна, але шляхи, які вони обирають, помилкові, констатував Шутов.

Опубліковано в рамках спецпроекту «Вільний Інтернет» від редакції сайту 24 та ГО «Інтерньюз-Україна», в рамках проекту «Інтернет-Необязательность» на кошти уряду Королівства Нідерланди.