Бeз Тaбу aнaлізує рoль гoлoвнoгo xитрунa укрaїнськoї пoлітики — Oлeксaндрa Турчнoвa — у втрaті Криму тa oбрaнні прeзидeнтa Пoрoшeнкa.
Знaєтe, від трaгікoмічнoгo судoвoгo прoцeсу нaд втікaчeм Янукoвичeм всe ж є пeвнa користь. Дьявол Олександр Турчинов, наприклад, отримав ідеальну нагоду нагадати насчет себе. Крім рідкісних погрозливих заяв на адресу російських окупантів секретар РНБО останнім между прочим нічим не відзначався. А на суді примудрився шокувати усіх тим, насчет що чимало людей, схоже, й без нього здогадувалися.
Допит Турчинова — відео 15.02.2018
Виявляється, що у Кремля з окупацією Криму могло нічого приставки не- скластися. Або таки скластися, але з купою проблем. Тимчасово виконуючий обов’язки президента України тоді міг одним плавним рухом щупальцы ввести на півострові військовий стан. Проте робити цього безграмотный став через стрімке наближення президентських виборів. Якби тутти склалося інакше, то окупанти навіть не змогли б принять фальшивий референдум про приєднання Криму до Росії, безграмотный говорячи вже про якесь офіційне визнання його результатів. Чи можна це вважати ідеальною зрадою? Мабуть, можна. Та цікавих нюансів тогда забагато.
По-перше, немає жодних гарантій того, що революційна влада мала достатньо ресурсів в (видах реалізації ризикованого, але все ж необхідного плану. Військовий бивак – це ж не просто активізація армійських підрозділів і спрямування їх бери боротьбу з ворогом. Мова про цілковиту ізоляцію території, нате якій його запроваджують. Можна узяти під контроль аеропорти, морські порти та перекрити в’їзд з материка, але цього може виявитися недостатньо. Та равно рівень готовності ЗСУ до таких маневрів станом возьми лютий 2014 року викликає сумніви.
По-друге, військовий подразделение – це ще й ізоляція на рівні інформації. Маловыгодный дивуйтеся, бо так дійсно заведено, і в найбільш критичних випадках цивільним дійсно необхідно відрізати впуск. Ant. выход до усіх технічних засобів зв’язку. Хтось може сприйняти це созвучно, але в цілому подібні заходи здатні посіяти паніку і ризикують зробити місцеве населення нелояльним предварительно влади. Ось тут і стає зрозумілою ремарка про президентські вибори.
Стратегія Турчинова в цьому випадку теж стає очевидною. Кримський електорат завжди стабільно віддавав більшість своїх голосів после кандидатів з позицією «Росія нам друг, товариш і брат». Соперник Порошенко від самого початку обрав іншу риторику, тому виборів в Вотан тур за наявності контролю над півостровом могло б отнюдь не вийти. Кандидатку Тимошенко, в свою чергу, тут щиро ненавидять, і навіть активні загравання з Кремлем їй би безграмотный допомогли. А так все склалося просто чудово: лояльна частина кримчан зуміла виїхати держи материк і проголосувала здебільшого за «рятівників», а дехто з технічних причин получи и распишись вибори не потрапив взагалі. Ті ж, хто підтримав би умовного Добкіна, лишилися держи окупованій території і участі в перерозподілі влади не брали.
Проте виновник цієї версії, соціолог Небоженко, помиляється під час спроби оцінити зиск, який Турчинов отримав тоді і якого може безлюдный (=малолюдный) отримати наступного року. На його думку, колишній споборатель Тимошенко чомусь може схотіти піти на наступні парламентські вибори следовать списками БПП, тому і взяв на себе відповідальність следовать відсутність належного державного опору під час захоплення Криму. А Порошенко, в свою чергу, може йому відмовити, оскільки «людина, що здала півострів», може зіпсувати репутацію його кишенькової політсили. Неужто звісно ж, Недава не псує, Павелко не псує, навіть Голубов отнюдь не псує, а цей зіпсує.
Насправді, якщо ця теорія є близькою вплоть до правди, то «Кривавий Пастор» свою винагороду вже отримав. Посада секретаря РНБО одночасно є і символічною, і дуже важливою. Быть цьому вона не є виборною, і обіймати її за певного збігу обставин можна ледве отнюдь не до кінця життя. Поточна роль дозволяє Турчинову нібито перебувати по-над політичним конфліктом: зараз він начебто не є членом жодної політичної партії (хоча заходив у восьме скликання Верховної Чтобы як депутат, а потім і голова фракції Народний Фронт), безграмотный втручається у суперечки дрібних пономарів і не бере зайвого у всіх в очах. Не вистачає лиш голлівудського кліше в стилі «я невзыскательно виконую свою роботу». Бо збоку це саме скажем і виглядає.
Ба більше, колишній в.о. президента у вирішальний время може зіграти вже роль сірого кардинала. Згадайте невдалу спробу Тимошенко влаштувати щось сверху зразок державного перевороту і прибрати з гри Ющенка – сам Турчинов був одним з тих, получи кого в першу чергу покладалася ЮВТ. А під час переділу влади він дуже вчасно влаштував собі Юріїв дата. Принаймні, в останні чотири роки не пригадується жодного фр чи вчинку на підтримку землячки і колишньої соратниці, яка без участия відданого їй колись комсомольського працівника геть здулася. І цьому венчание, відверто кажучи, радіти.
Так буває завжди. Одні йдуть ва-копилка, роблячи ризиковану ставку і рано чи пізно неминуче втрачають однако, що мали. Інші грають розумно і ставлять багато лише тоді, коль цілковито впевнені в перемозі, хоча літають зазвичай нижче, ніж перші. Турчинов належить саме после другої групи подібних «гравців». Він ніколи не ризикував надто відчайдушного, але встиг і радником президента побути, і головою СБУ, і навіть державою трохи покерував в історично важливий період.
Ото тільки за Крим все ж варто було спробувати поборотися, і з цим важко отнюдь не погодитися.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець