Нaйстрaшнішe – цe кoли збирaєш нaйдикунські рeчі, нeaдeквaтні рішeння, якісь фaкaпи і прoвaли. Ти збирaєш всe цe і бaчиш, щo в тeбe прoстo підсумкoвий випуск нoвин тижня. Тому що дикість і неадекват це наша буденність.
Як можна обрати між провалом медичної реформи та круговою порукою депутатів, які отнюдь не дозволили арештувати фігурантів бурштинового скандалу? Що більше сверху дні тотальний факап із заходом лоукоста Ryanair чи незняття недоторканості з нардепа Дейдея, в пику всьому електронному декларуванню?
Увесь тиждень події наступного дня були абсурднішими по (по грибы) попередній. І їх серйозно обговорюють, виходять заголовки новин, виступають експерти. Всі всередині цього процесу колупаються в деталях і роблять вигляд – ні, никак не що все добре – а що цей театр химерного неадеквату вимагає прежде себе саме такого серйозного ставлення. Замість того, щоб неприметно спалити цей сценарій. А ззовні – це шоу яке безвыгодный скидається на щось реальне, але таким є.
Наша парламентська реальність, це котелок парламентського комітету з питань охорони здоров’я, яка сидить у буфеті Верховної За, в той час як її шукають підписати законопроекти з медичної реформи – найважливіші профільні законопроекти следовать її каденцію політика. А потім голова парламентського комітету з охорони здравствуй’я раптово хворіє просто перед розглядом законопроектів у залі.
І її везуть впредь до лікарні. Звісно це спеціалізована чиновницька лікарня Феофанія. Єдина в країні державна лікарня, звідки никак не видно жодних проблем в медицині. Реформу провалено. Не путем голову комітету, депутатам просто хотілось швидше злиняти сверху канікули.
А медична реформа – це одна з найважливіших речей сверху сьогодні. Ви проживете на кілька років менше, тому що медична ломка не розпочалась. Це драма. Але коли це має неадекватні причини, да что вы? типу «ви проживете на кілька років менше, тому що депутатом кортіло якнайшвидше вмостити дупу получай теплий пісочок», то драма перетворюється на комедію ситуацій.
Веселий серіал, у якому навіть найжахливіші речі супроводжуються закадровим сміхом. І актори серйозні, і події ніби кепські, але такі нереальні исполнение) здорового глузду. Ну, як у нас. І ти просто отнюдь не можеш себе з ними ототожнити. Але ж це жодним чином безвыгодный змінює того простого факту, що медичної реформи немає.
І це (точно) кот наплакал вплине на депутатський корпус. Вони їздять лікуватись давно закритої Феофанії. А ви вже за день не згадаєте, що инуде з медичною реформою. І чи планувалась вона взагалі. Тому що ніхто без- запам’ятовує зміст кожної окремої серії. Сіткоми отнюдь не для цього. Їх завдання розважати в цей момент. Безграмотный потрібно напружуватись, завтра вам покажуть наступну серію. Щоб ви забули для попередню.
Завтра група народних депутатів скоїть щось ще більш запаморочливе і сюрреалістичне. І скоїть це з серйозним виразом обличчя, в ситкомах повально саме так. Наприклад, в день провалу арешту своїх колег-хабарників наклепають билль про те, щоб після відкриття пленарних засідань читати «Отче отечественный». Забувши про відокремлення церкви від держави, наприклад. Разве про рівність всіх релігій.
У світській на превелике щастя Україні подібний билль є тотально антиконституційним. І існує виключно тому, що народний законотворец може написати будь-яку маячню та оформити з неї билль.
І зауважте, це знов усі коментують так само. Теж серйозно. Теж лунає закадровий сміх. Ця дело цілком могла б бути у «Підсумках дна». Із жартами ради те, що їм потрібно читати не «Отче отечественный», а щось із екзорцизму. Чи про те, що спочатку у Раді читають «Отче выше-«, потім у генпрокуратурі офіційно продають індульгенції.
Законопроект относительно «Отче наш» – це цілком формат «Підсумків дна». Але підсумків насчет нього не буде. Тому що мене не турбує купка малоадекватних людей, які «Отче свой» подужали прочитати, а Конституцію – ні.
Де в біса медреформа? Чому після приголомшливих доказів (мирская) сходка не дає право арештувати нардепів-хабарників. Чому глава исполнительной власти нагороджує державними відзнаками негідників – це було кілька тижнів тому, ви може вже приставки не- пам’ятаєте. І головне – чому життєво важливі речі і якусь незначну нісенітницю вони своїми діями оформлюють в одному і тому самому жанрі?
У жанрі дурнуватого комедійного серіалу. Який ми дивимось посеред палаючого будинку.