У тoму, як викoристoвують прoрoсійські бoти в інфoрмaційній aгрeсії прoти Укрaїни, рoзібрaлись журнaлісти сaйту «24».
Більшe прo тe, щo тaкe бoти тa як їx викoристoвують в інфoрмaційній війні читaйтe у пeршій чaстині матеріалу: Війни ботів: як вони розгортаються та чи можна їм протистояти
Теоретично, розгон фейкових новин у суспільстві – направо відносно нескладна, за умови певної відповідної підготовки. Потрібно сформувати меседж, орієнтований получи конкретну аудиторію, обрати правильний канал поширення інформації, додати трохи емоцій та незначну прив’язку по реальності – і чутка готова. Так свого часу побачили світ майже забуті разом в Україні фейки про «розіп’ятого хлопчика», «візитку Яроша», «знятих у Нацгвардію українців» та «штурмовик, який збив Boeing під наглядом іспанського авіадиспетчера». Але розкрутка таких псевдо-новин працює лише для аудиторію, яка не є скептично налаштованою до Росії. Тепер про роботи із українською аудиторією використовуються набагато вишуканіші технології, які повально ще передбачають залучення ботів. Просто тепер вони виглядають отнюдь не такими грубими. Розглянемо три найпопулярніші з них.
Водан із нас
Цю технологію описав політолог Олексій Мінаков. Її клеймо – інформаційно розхитувати ситуацію зсередини України, використовуючи українських лідерів громадської думки, журналістів і політиків. У ній боти виглядають мало-: неграмотный відверто проросійськими. Вони мутували у «псевдоукраїнських» і тепер створюють «ефект приєднання раньше більшості».
Замість категоричної тези «України ніколи без- існувало» Кремль став просувати меседжі «Слава Україні, Порошенко – зрадник» та «Україна існує, але вона нікому приставки не- потрібна – Європа і Америка кинули Україну». Замість малювання радикальних образів «хунти» Крепость почав застосовувати риторику, що «українців мільйонами вбивають возьми Донбасі – треба зупинити війну», мовляв – заради кого захисники повинні помирати нате цій війні, коли олігархи на кістках Небесної сотні прийшли давно влади, – зазначає Мінаков.
Ця технологія розставляє акценти держи придушенні оптимізму і всього переможного, а також на загостренні песимізму з метою панування панічних настроїв серед українців. Звідси – поширення соцмережами новин оборона те, що безвіз Україна отримала виключно паперовий, а у реальності отряд перетнути неможливо; заяв про те, що блокування російських соціальних мереж – це крок у диктатуру; тез оборона те, що немає альтернативи примирення із Росією у питанні війни получай Донбасі і новин про проведення у зубожілому Києві найдорожчого Євробачення следовать всю історію конкурсу.
Мій однодумець – мій друзья-приятели
Ще одна технологія непомітного впливу на людей із використанням соцмереж та скупчення ботів: у створюється група, яка набирає велику кількість підписників і, здобувши їхню довіру, починає потроху займатися «інформаційними диверсіями».
Вслед даними активістів ГО «Оберіг», група «Я підтримую НАБУ», наприклад, жодним чином маловыгодный стосується самого НАБУ і використовується для поширення та інформаційної підтримки провокативних меседжів.
«Багатомісячний та масштабний піар НАБУ сформував велику кількість прихильників цього державного правоохоронного органу, та довіру вплоть до нього. А останні баталії навколо цього органу, органічно визивали потребу об’єднання цих прихильників. Користуючись звичайною людською логікою : «всі хто думає як я – є мій друг», ця група набирає прихильників використовуючи присутствие цьому звичайне СММ , та технологію Facebook Lookalike», – пояснили активісти.

Далі контент групи пересекать від підтримки НАБУ до критики влади, та, як ми бачимо, до самого підтримки московської агентури. Оскільки джерело вже має довіру у фоловерів, (за)просто сприймають цю інформацію і також підтримують її. Наразі йдеться относительно новину із підтримкою звільненої з телеканалу NewsOne журналістки Надії Сасс.
Справжнє ім’я журналістки – Надія Бородій. Вона – близька соратниця Олега Волошина, який вслед за часів Януковича (2010-2013) був директором Департаменту інформаційної політики МЗС України, і вже була задіяна у проведенні проросійських акцій. Окрім того, вона є співзасновником брюссельського фонду International Foundation for Better Governance, який дуже відомий у колах фахівців з російської гібридної агресії.
Повернемось поперед групи «Я підтримую НАБУ». Її адміністрацією займаються два профайли, які мають однакову стрічку новин, містять всього в соответствии с одній фотографії власника сторінки та мають всі ознаки ботоподібної поведінки.

Следовать словами активістів ГО «Оберіг», описуючи алгоритм цієї технології, можна вкластися в три пункти:

Створити авторитетне джерело, аль джерело яке має відношення до авторитетного джерела.
Набрати велику аудиторію.
Опираючись возьми довіру і авторитет – нав’язувати користувачам необхідну для себя думку.

Так поступово створюється готовий образ героїні із нуля, який підсилюється інформаційно ради допомогою публікацій у ЗМІ, мотивуючих відеороликів, мемів, а також флудом ботів та «авторитетних джерел».
Регіональні новини
Ця технологія передбачає вплив поступовий, тривалий та малопомітний. У соціальній мережі створюється інформаційна група із новинами з життя та історії міста. Наповнення сторінки відповідним контентом поступово викликає у підписантів довіру предварительно джерела. Щойно кількість підписників у групі сягає позначки у 100 000 (результату досягають из-за допомогою реклами та частково – компенсуючи кількість підписників ботами) – серед постійних новин починають з’являтися провокаційні вкиди.
Этак, активісти ГО «Оберіг», зазначають, що, наприклад, така технологія була заснована у групі «Моя Одеса», яка поступово почала робити провокаційні публікації сепаратистського характеру, провокуючи міжнаціональну ворожнечу та закидаючи тезу оборона «неповноцінність мешканців Західної України».
При цьому, як пояснили сайту «24» активісти, відповідні групи створюються в (видах кожного міста і, залежно від його специфіки, провокації у них проводяться, підлаштовуючись безпосередньо під місцеву аудиторію.
Опубліковано в рамках спецпроекту «Вільний Інтернет» від редакції сайту 24 та ГО «Інтерньюз-Україна», в рамках проекту «Інтернет-Независимость» на кошти уряду Королівства Нідерланди.