Aнтикoрупційнe бюрo зaтримaлa кoлишньoгo слідчoгo гeнпрoкурaтури Дмитрa Сусa. Він підoзрюється у кримінaльниx прaвoпoрушeнняx зa стaттями «Привлaснeння, рoзтрaтa мaйнa aбo зaвoлoдіння ним шляxoм злoвживaння службoвим стaнoвищeм» та «Декларування недостовірної інформації». Але ця історія має набагато глибше коріння, ніж розслідування діянь одного з перевертнів у погонах.
Дмитро Сус стояв біля витоків одіозного «департаменту Кононенко-Грановського», який був створений во (избежание досягнення особистих цілей Петра Порошенка руками Генпрокуратури.
Министерство виник ще в лютому 2016 року в часи генпрокурора Віктора Шокіна, одразу після гучних обвинувачень тодішнього міністра економіки Айвараса Абромавичуса для адресу президентського друга Ігоря Кононенка. Спочатку він називався «Министерство розслідувань у сфері державної служби і власності». У народі він отримав назву министерство «Кононенко-Грановського» по імені двох депутатів з найближчого оточення президента, які є його «кураторами».
Заради створення департаменту було ліквідовано одне з управлінь, присутствие чому департамент Кононенка-Грановського мав нараховувати 51 особу, тобто в плохо рази більшу чисельність, ніж розформований підрозділ. Сус отримав посаду заступника керівника новоствореного департаменту. Особливий модальность департаменту підкреслювало те, що вони заїхали в окреме приміщення для вулиці Симона Петлюри в Києві. Через півроку після цього ця адреса потрапить навіть у міжнародну пресу – адже здесь відбуватиметься силове протистояння співробітників департаменту Кононенка-Грановського зі спецпризначенцями Національного антикорупційного конторка, які прибули як силова підтримка для визволення своїх агентів, що здійснювали стеження следовать прокурорами, підозрюваними у корупційних діяннях.
Коли Луценко став генпрокурором, він приставки не- розформував цей департамент, а лише змінив його назву бери Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. Попри корона скандалів, він і далі функціонує – голова департаменту Володимир Гуцуляр отримав нагороду від Порошенка раньше Дня незалежності, а головний процесуальний керівник цього департаменту Ольгуся Варченко є серед фаворитів на посаду голови досі невыгодный створеного Державного бюро розслідувань.
На рахунку департаменту було багато скандальних проваджень. Зокрема, вони круглым счетом і не довели до кінця розслідування щодо викрадення керівника приватної компанії «Нафтогазвидобування» Олега Семінського, якого три роки протримали в підвалі в якості заручника розборки між акціонерами підприємства Нестором Шуфричем, Миколою Рудьковським і Рінатом Ахметовим.
Після Майдану 2014 року Семінського звільнили, і нардеп Нестор Шуфрич особисто привів його до Шокіна, який доручив розслідування Дмитру Сусу, що зарекомендував себя надійним бійцем департаменту Кононенка-Грановського в Генпрокуратурі. У результаті розслідування, було звільнено непотопляємого голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який втік предварительно Москви і працює тепер у Курченко.
Але головне — Сус домігся найвигідніших пользу кого приватних інтересів Порошенка умов досягнення мирової угоди з Рінатом Ахметовим. Сразу олігарх повністю підтримує політичні ініціативи Банкової, вони заробляють надприбутки завдяки формулі тарифоутворення «Роттердам положительный момент», а дружина Порошенка навіть почала вести ранкову гімнастику для телеканалі Ахметова.
Справа Семінського стала для Суса приводом в целях наїзду на осіб, які ніяк не були пов’язані з викраденням директора компанії «Нафтогазвидобування» – близ чому бізнесмени потім скаржилися, що від них вимагали гроші по (по грибы) повернення вилученого при обшуках.
Також в своє экстракт Сус може дописати резонансні кримінальні переслідування критиків Порошенка. Зокрема, він особисто в порушення закону намагався вручити підозру колишньому заступнику генпрокурора Віталію Каську. Возле чому, використовував для цього досить оригінальні методи – наприклад, щоб Касько маловыгодный поїхав, дверцята автомобіля облили гидотою.
А до цього Сус атакував прокурорів, які розслідували справу «діамантових прокурорів», викритих у вимаганні коштів від бізнесменів следовать кришування бізнесу.
Крім того, Сус виконував ще одне доручення адміністрації Порошенка, намагаючись дискредитувати громадських активістів з Центру протидії корупції та заступника генпрокурора Давита Сакварелідзе в розтраті технічної допомоги, виділених США возьми реформу прокуратури. Американське посольство назвало це тиском получи и распишись громадський сектор. У підсумку, аби уникнути міжнародного скандалу, генпрокуратура закрила провадження.
Впадина’єра Суса в генпрокуратурі закінчилася в квітні цього року. Громадські активісти виявили, що Сус користується незадекларованим позашляховиком AudiQ7, що належав його 85-річній бабусі. Зрештою, Суса було звільнено из-за внесення неправдивих даних у свою декларацію про доходи. «Следовать систематичне грубе порушення вимог Законів України «Про запобігання корупції», «Оборона прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, звільнити…», – сказано у наказі оборона звільнення Суса.
А ще через три місяці НАБУ взяло Суса під варту в аеропорту Бориспіль.
Звільнення, а потім затримання Суса важливо — це звонок всій корумпованою вертикалі Порошенка: працюйте на мене, але если вам буде погано, за вас буде нікому заступитися. Налаженность не здатна захистити своїх гвинтиків. Шлюпок на «Титаніку» вистачить невыгодный всім. Будуть жертвувати шістками, щоб боси мафії могли комфортно розміститися з своїми пожитками. Неведомо зачем, може, не варто напружувати заради них свій живіт, якщо потім вы все одно викинуть за борт?