Зрoзуміти, як сaмe пoтрібнo підтримувaти нaціoнaльнoгo вирoбникa нaм сьoгoдні дoпoмoжe пoстaнoвa кaбінeту міністрів нoмeр 107 прo вбирaльні. Підписaнa Aрсeнієм Яeнюкoм у лютому 2016 року.
У минулому випуску ми говорили для підтримку національного виробника. Про те що влаштувати національному виробнику перегони числом збору двадцяти довідок, що він національний, щоб получай фініші цих перегонів купувати у нього за державний рахунок дорожче ніж в інших – це околесина.
По-перше, тому що ці довідки зберуть лише обрані хлопці. Вдоль-друге, тому що розбещувати обраних хлопців переплатами з бюджету – це тракт в нікуди. Вони від цього не працюють краще, доведено українським автопромом.
І волати оборона те, що закон «заплати своїм партійним партнерам з державної кишені побільше из-за лайно» це не патріотизм, а рагулізм от як він є.
Огляд постанов кабінету міністрів коленце 107 дозволить нам зрозуміти, по-перше, чому допомога національному виробнику в нас с подачи сраку. А по-друге допоможе не соромитись власного тіла.
Тому що це, любий глядач, постанова насчет лайно. Це, холєра, постанова про затвердження порядку формування тарифів получи и распишись послуги з користування громадськими вбиральнями в населених пунктах. Вимикайте духом, бо смердітиме.
Отож, почнемо з того, що кабінет міністрів визначив максимальну пропускну здатність приладу у громадському місці. Це 27 людей сверху годину. Причому прилад це – один унітаз, або плохо пісуари. Тобто пісуари на думку кабміну пропускають людей вдвічі повільніше.
Хлопці, ви разве обіс*ались вже в базових розрахунках, або вже настільки небожителі, що забули з якою швидкістю людишки що випорожнюють. Підказка, «по-маленькому» тому що швидше. Тепер ти, глядач. Якщо в тебе единовременно лізуть очі на лоба від питання – з якого переляку Кабінет міністрів України випорожняється подібною творчістю, в таком случае ви ще й близько не уявляєте масштаби драми. Максимальний лайнопотік Кабміну використовується як розрахункова постоянная. Ant. переменная в формулі.
Це затверджена Кабінетом міністрів України трюизм розрахунку тарифу у громадських вбиральнях. Причому і приватних також. Оці 27 людей получи и распишись годину потрібно перемножити на кількість годин роботи туалету возьми день, потім на кількість днів роботи на рік і звісно получи и распишись кількість унітазів.
А зверху ви маєте поставити повну собівартість, свій плановий прибуток та податки і збори. Але – увага – ваш прибуток – і це закріплено законодавчо – блядюга, не може перевищувати 12%. Чому 12% – фіг його знає.
Але у постанові кабміну дві сторінки присвячено правилам розрахунку собівартості. С те все розкладено по поличках. І витрати на сбут. І витрати бери передплату періодичних професійних видань.
До речі, власник туалету може приміювати своїх співробітників, але мусить уважно стежити вслед за тим щоб адміністративні витрати не перевищували 15% від загальних. Включно з витратами в збут. І затвердити тарифи можна раз на рік. А потім він коригується іншою формулою. Далеко не переживайте, я не буду розписувати що воно таке.
Я просто-напросто скажу, що в країні, в якій влада регламентує норму прибутку приватних громадських вбиралень підраховуючи кількість унітазів, род (человеческий сра*имуть по під’їздах. Доведено навколишньою реальністю возьми практиці.
Відсутність фігні типу обрахунку кабінетом міністрів пропускної здатності пісуару значно краще підтримає українського виробника, аніж цінові преференції получи и распишись державних закупівлях.
Якщо продовжити паралель, то законодавче нормування рентабельності сральників держи рівні 12% з винятковим дозволом рентабельності у 200% власнику мережі туалетів, який збере довідки ради те що лайно в його туалетах українське не менше ніж нате 20% – не є підтримкою вітчизняного бізнесу взагалі.
Це є державною підтримкою якогось конкретного депутата, який єдиний збере ці довідки. І його бізнес зростатиме мов сверху перегної. А товар в нього, до речі, буде лайно.