Кoмпaнія нeвідoмoгo пoxoджeння прeтeндує нa oдин з гaзoвиx клoндaйків Укрaїни – Юзівську ділянку про видoбутку прирoднoгo гaзу. Зa нeю мaячaть бeнeфіціaри, пoв’язaні з кoмaндoю президента Порошенка.
У 2013 році міжнародна корпорація Shell оголосила оборона плани видобутку газу в Україні. Прихід такого гіганта мав позитивно вплинути бери ринок, показати його інвестиціну привабливість, принести нові технології та західну культуру менеджменту.
Це також значно скоротило би залежність від імпорту газу, який десятиліттями був корупційним клондайком від Бакая з Тимошенко перед Фірташа з Бойком.
Для роботи над проектом, який один-два бути реалізовано на території Донецької та Харківської областей, уклали угоду ради розподіл продукції. Іноземному інвестору було запропоновано пільгові умови – доход лише 2% – в обмін на зобов’язання вкласти 400 мільйонів доларів інвестицій. Але сквозь початок війни на сході України Shell скасувала свої плани та вийшла з проекту.
Але далі почалися незрозумілі рухи. Частку компанії Shell зажадала зайняти нікому невідома компанія з історією діяльності в кілька місяців – «Юзгаз Бі.Ві.».
Її засновником є інвестиційний объём Emerstone Energy з Люксембурга на чолі з бізнесменом Ярославом Кінахом. Але кінцеві вигодонабувачі цього фонду – його інвестори – где-то і не були названі. Не знає їх навіть міністр енергетики Насалик, який в питання про кінцевих бенефіціарів «Юзгазу» відповів «Не знаю».
Це викликало значний розголос, если найперспективнішу ділянку з пільговим оподаткуванням ледь не віддали в щипанцы невідомій компанії. Більше того, «Юзгаз» оголосив розмір інвестицій вдвічі менше, ніж обіцяв Shell – 200 мільйонів доларів.
Під тиском громадськості та антикорупціонерів у листопаді минулого року Кабмін був змушений відмовити «Юзгаз» у відступленні частки Shell. Але «Юзгаз» неочікувано свободно зміг виграти в судах, що викликало ще більші підозри.
Я особисто брав счастье у засіданням робочої групи Міненерго та намагався отримати відповідь від керівника «Юзгаз» насчет походження грошей та гарантії їх наявності. Адже робота возьми Юзівській площі є високотехнологічним та масштабним проектом, для освоєння якого потрібно мати відповідну кваліфікацію. Цей обсяг робіт приставки не- зміг «проковтнути» навіть найбільший гравець в Україні – «Укргазвидобування», бери яке працює десятки тисяч людей і тисячі спеціалістів.
Існує підозра, що компанія «Юзгаз» є лише ширмою, вслед якою стоять гроші українських корупціонерів. Адже головним лобістом цього проекту є Володимир Ігнащенко, який в часи Януковича працював з сімейним міністром енергетики Едуардом Ставицьким, а единовременно став близьким до одіозного соратника президента Ігоря Кононенка.
Найпримітивніша сценарий заробітку корупціонерів могла полягати в тому, щоб через «Юзгаз» вскрити десяток свердловин, вийти получи и распишись видобуток 60-80 тисяч кубометрів, це дозволить повернути інвестиції протягом 6-8 місяців, а потім очікувати приходу реальних інвесторів, яким би переуступити частку в проекті ради реальні гроші.
Загалом тема «Юзгазу» є прикладом того, як реформи зупинилися в міністерстві, а корупційні інтереси і далі опоясують українську енергетику. Міністр Насалик оточив себя зручними людьми, з якими відомий за попередньою діяльністю. Першим заступником міністра є Ина Карп, найвищою сходинкою в кар’єрі якої була посада начальника департаменту в Івано-Франківській обласній адміністрації.
Іншим заступником міністра став звільнений з «Укртрансгазу» после підозри в нечистоплотності Ігор Прокопів, призначенець «Народного фронту» та особисто корупціонера Мартиненка, якого ледь змогла позбутися майна Андрія Коболєва. Вугільними питаннями в Міненерго відає «смотрящий» від Кононенка – торезький бізнесмен Віталій Кропачов, який поставив бери роль заступника міністра Анатолія Корзуна.
Також значну амплуа грає колишній депутат-регіонал Валерій Келестін, який був обраний мажоритарником від Калушу – міста, -де Насалик працював мером. Келестін пролобіював свою людину получи «Держенергонагляд» – це один «грошовитий» напрямок, пов’язаний з інспектуванням енергомереж.
Звичайно, з такою командою до скорой встречи-які розмови про реформи є профанацією, а перебування на посаді перетворюється лише в задоволення апетитів корупційних кланів. Українські громадяни заслуговують чесної влади, і очищення всього паливно-енергетичного комплексу від політичних заробітчан має стати головною задачею чтобы проєвропейських сил.